Стаття 3. Державна реєстрація, внесення до Державного реєстру фінансових установ та набуття статусу страховика юридичною особою, що має намір провадити страхову (перестрахову) діяльність

1. Державна реєстрація юридичної особи, що має намір провадити страхову (перестрахову) діяльність, здійснюється у порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців” з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

2. Уповноважений представник юридичної особи, що має намір набути статус страховика (перестраховика), після державної реєстрації подає уповноваженому органові:

1) заяву для внесення інформації про юридичну особу, що має намір набути статус страховика (перестраховика), до Державного реєстру фінансових установ та про видачу ліцензії (ліцензій) на провадження страхової (перестрахової) діяльності за формою, встановленою уповноваженим органом;

2) виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

3) нотаріально засвідчену копію статуту, погодженого уповноваженим органом відповідно до статті 18 цього Закону та зареєстрованого відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців”;

4) довідку банку, що підтверджує розмір сплаченого статутного капіталу страховика;

5) довідка банку щодо підтвердження наявності власних коштів, для покриття мінімальної та нормативної маржі платоспроможності;

6) документи, що підтверджують джерела походження коштів, які використовуватимуться для формування статутного капіталу страховика;

7) опис діяльності (бізнес-план), в якому визначено характер та види діяльності, які планує провадити страховик протягом трьох років після набуття статусу фінансової установи і отримання ліцензії, та стратегію діяльності, розраховану на п’ять років, що складені відповідно до статті Х;

8) інформація про види послуг, які плануються передаватись в аутсорсинг, а також інформацію про осіб, які надаватимуть послуги аутсорсингу відповідно до статті Х;

9) стратегію управління ризиками, який містить опис основних елементів системи управління ризиками відповідно до вимог встановлених Уповноваженим органом;

10) інформацію про ділову репутацію, яка має відповідати вимогам законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також інформацію про фінансовий стан власників істотної участі страховика;

11) відомості щодо керівників та актуарія, у тому числі відповідності професійної придатності та ділової репутації таких осіб, яка має відповідати вимогам законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

12) затверджені в установленому порядку програму та правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу;

13) копії відповідних сертифікатів у випадках та порядку, передбачених цим Законом та уповноваженим органом;

14) нотаріально засвідчений сертифікат про реєстрацію випуску акцій страховика.

3. У разі коли власниками істотної участі страховика є юридичні особи — нерезиденти, їх уповноваженими особами додатково подається:

1) нотаріально засвідчена за місцем видачі копія рішення органу управління іноземного інвестора про участь у страховику в Україні;

2) письмова згода на участь іноземного інвестора у страховику в Україні, видана державним або іншим уповноваженим контролюючим органом країни, в якій зареєстровано головний офіс іноземного інвестора, якщо відповідно до законодавства такої країни необхідно одержати письмову згоду, або письмове запевнення іноземного інвестора про відсутність вимог щодо попередньої згоди на здійснення інвестицій за кордон;

3) нотаріально засвідчений за місцем видачі витяг з торгового, судового або банківського реєстру або інший офіційний документ, що підтверджує реєстрацію іноземного інвестора;

4) нотаріально засвідчена за місцем видачі копія висновку іноземної аудиторської організації про фінансовий стан іноземного інвестора на кінець останнього повного календарного року. Якщо зазначений висновок видається іноземною аудиторською організацією, яка не входить до переліку іноземних аудиторських організацій, визнаних уповноваженим органом, то такий висновок повинна підтвердити українська аудиторська організація.

Документи, зазначені в пунктах 1—4 цієї частини (крім письмового запевнення іноземного інвестора), повинні бути легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

4. У разі коли іноземний інвестор є фізичною особою, додатково особисто або через уповноважену особу подається:

1) письмова згода на участь іноземного інвестора у страховику в Україні, видана державним або іншим уповноваженим контролюючим органом іноземної держави, якщо відповідно до законодавства такої країни необхідно одержати зазначений дозвіл, або письмове запевнення іноземного інвестора про відсутність вимог країни його перебування щодо попередньої згоди на здійснення інвестицій за кордон. Письмову згоду необхідно легалізувати в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;

2) анкета за формою, встановленою уповноваженим органом, яка повинна містити, зокрема, інформацію про відсутність в особи судимості.

Якщо зазначені у цій частині документи складені іноземною мовою, вони повинні супроводжуватися нотаріально завіреним перекладом українською мовою.

5. Для прийняття рішення про держану реєстрацію та видачу ліцензії або відмову у державній реєстрації та видачі ліцензії уповноважений орган має право витребувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних та фізичних осіб інформацію, необхідну для підтвердження джерел походження коштів, які використовуватимуться для формування статутного капіталу страховика, фінансового стану та ділової репутації власників істотної участі страховика, професійної придатності та ділової репутації керівників страховика.

6. Державні органи, органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи зобов’язані протягом тридцяти днів після надходження запиту уповноваженого органу подати інформацію, передбачену частиною п’ятою цієї статті.

7. У разі коли до документів, передбачених частиною другою цієї статті, не було внесено будь-яких змін після подання таких документів та за умови їх відповідності вимогам законодавства, уповноважений орган зобов’язаний протягом шести місяців [i10]внести до Державного реєстру фінансових установ інформацію про юридичну особу, яка має намір набути статус страховика, та видати ліцензію (ліцензії) на провадження страхової (перестрахової) діяльності, зазначених у заяві.

Зазначений строк може бути продовжений головою уповноваженого органу на період не більше ніж на шість місяців у разі, коли зроблено запит до державних органів, органів місцевого самоврядування для підтвердження достовірності поданих для видачі ліцензії документів або виникла необхідність проведення перевірки зазначених документів у інший спосіб.

8. У разі коли до документів, передбачених частиною другою цієї статті, були внесені будь-які зміни після подання таких документів, за рішенням керівника уповноваженого органу строк внесення до Державного реєстру фінансових установ інформації про юридичну особу може складати шість місяців з моменту надходження інформації про внесення змін до таких документів. Уповноважений орган відмовляє у внесенні інформації до Державного реєстру фінансових установ та видачі ліцензії (ліцензій) за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 10 цього Закону.

9. Юридична особа набуває статусу страховика або перестраховика після внесення уповноваженим органом інформації про неї до Державного реєстру фінансових установ та видачі ліцензії (ліцензій) на провадження страхової (перестрахової) діяльності.