12.5. Мотивація праці

Реалізація принципів радикальної економічної реформи, вихід з економічної кризи неможливі без розробки механізму мотивації праці у трудовому колективі підприємства. Потрібно не забувати про просту істину: продукцію, послуги роблять люди і тільки люди. Повнокровний товарний ринок з'явиться лише в результаті зацікавленої праці працівників, а підприємства зможуть вижити в умовах ринку тільки оволодівши механізмом мотивації високоефективної праці. За даними опиту 1500 бізнесменів з 22 країн із розвинутою ринковою економікою, на порозі XXI століття конкурентноздатність країни буде визначати кваліфікація працюючих і мотивація праці.

У словнику по психології поняття "мотив" визначається як спонукання до діяльності, пов'язане із задоволенням потреби суб'єкта. У основі будь-яких дій лежить необхідність задоволення тих або інших потреб.

Мотивація - це процес стимулювання окремого працівника або групи людей до діяльності, що спрямована на досягнення індивідуальних і загальних цілей організації.

Вона являє собою сукупність зовнішніх і внутрішніх умов, що визначають ступінь активності суб'єкта і спрямованість його діяльності.

Довгі роки трудова мотивація розумілася досить вузько як винагорода за працю, частіше усього у виді премій. Однак на сучасному етапі в країнах із розвинутою економікою мотивацію розглядають, як чинник розвитку виробництва, систему виховання особистості, а також чинник соціальної стабільності суспільства.

Існує декілька мотиваційних моделей, що базуються на теоріях:

• споживання, що включає в себе такі елементи, як самопроявлення, повага, соціальні аспекти, безпека і захищеність, фізіологічні потреби;

• чекання, що складається з таких елементів: задоволеність одержуваною винагородою, очікуваним співвідношенням між результатами роботи та одержуваною винагородою і т п.;

• справедливості.

Існує дві основні групи методів мотивації результативності діяльності персоналу:

1. економічні методи;

2. не грошові методи.

Економічні методи мотивації можуть бути розділені на методи прямої і непрямої мотивації. До економічних методів прямої мотивації відносяться відрядна і преміальна заробітна плата, система преміювання за раціоналізацію, система участі працівників підприємства в одержуваних прибутках, плата, внесена підприємством за навчання своїх співробітників. До економічних методів непрямої мотивації відносяться такі види виплат, як пільговий відпочинок співробітників, пільгове або безкоштовне харчування під час робочого дня, пільгове або безкоштовне обслуговування транспортом підприємства і т.п. Не грошові методи мотивації результативності діяльності персоналу підприємства можуть бути зведені до наступного: гнучкі робочі графіки, що можуть бути особливо актуальними для значної кількості працівників, охорона праці, питання, пов'язані з можливістю просування по службі (кар'єра) і т.п.

Однак слід зазначити, що значимість мотиваційних елементів усіх груп не знижує і значення тих елементів, що зв'язані з оплатою праці працівників.