Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1742_урок з трудового навчання.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
21.11.2018
Размер:
1.51 Mб
Скачать

Інформаційний проект відділу маркетингу.

Хімічні волокна поділяються на штучні та синтетичні.

На дошці висить схема «Види текстильних волокон» (Додаток 1)

Сировиною для виробництва штучних волокон слугує целюлоза, яку отримують з відходів деревообробної або бавовняної промисловості. Для виробництва синтетичних волокон використовують гази та продукти переробки кам’яного вугілля та нафти. Ідея отримати штучну шовкоподібну речовину відвідало вчених більш ніж 300 років тому. У 1655 році англійський фізик Роберт Гук, закони якого поклали початок науки про опір матеріалів, опублікував трактат.

Однак лише в 1884 році учневі Луї Пастера, французькому винахіднику, Шардоне, вдалося отримати штучні волокна, запатентувати процес їх виготовлення і почати промислове виробництво.

У російський імперії перший завод з виробництва штучного шовку був побудований у Митищах, в у 1913 році він дав першу продукцію: 136 тон віскозного волокна.

Синтетичне волокно – нейлон було вперше отримано лише в 1935 році, а в 1939 році – запущено перший в світі завод з виробництва нейлона.

А ось капрон створювався двічі. Ще в 1899 році німецькі вчені Габрієль і Маас отримали полімер – капролактам, але виробництва капрону так і не відбулось.

Вдруге капрон «відкрив» Пауль Шлак у 1938 році, знову ж таки у Німеччині і названо було це волокно перлоном. В роки другої світової війни способи виробництва нейлона і перлона були засекречені: ці матеріали використовували для військових цілей в основному на парашути і шинний корд.

Сьогодні виробництво хімічних волокон виросло у велику галузь хімічної промисловості. Хімічні волокна використовують втричі більше ніж вовни і в 100 разів більше ніж натуральний шовк.

Учитель

Ми прослухали інформаційний проект маркетологів. Питання до класу.

    1. На які групи поділяються хімічні волокна? (штучні та синтетичні)

  1. Яка сировина використовується для виробництва штучних та синтетичних волокон? (целюлоза, гази, продукти переробки кам’яного вугілля та нафти.)

На цьому етапі не можна забути відділ науково-технічної інформації, який слідкує за розвитком науки і техніки.

Слухаємо наукових працівників.

Доповідач 2

Інформаційний проект науково-технічного відділу.

Виробництво хімічних волокон впливає на розвиток текстильної промисловості – значно розширюється асортимент тканин, покращуються їхні властивості, створюються нові види тканин за рахунок змішування різних волокон. Виробництво тканин з хімічних волокон зростає. Це викликано тим, що:

  • багато хімічних волокон за своїми фізико – механічними та гігієнічними властивостями схожі з натуральними, а часом і кращі;

  • волокна можна одержати із заданими властивостями;

  • витрати на виробництво хімічних волокон значно нижчі, ніж для виробництва натуральних.

З 1 м кубічного деревини можна отримати 200 кг целюлози. З неї виробляють 160 кг віскозного волокна, а з нього близько 1500 м тканин.

Для виготовлення 1 т віскозного штапельного волокна необхідна витрата праці у 8 разів менше, ніж для одержання бавовняного волокна і в 12-15 разів менше ніж для одержання 1 т вовняного волокна.

У виробничих умовах синтетичні матеріали можна з’єднувати не тільки нитяними швами, а й способом зварювання за допомогою струму високої частоти або ультразвуку. Зварювання повністю виключає із процесу швейні нитки, покращує якість з’єднання, а також дозволяє урізноманітнювати асортимент одягу. Крім того, вона відкриває широкі можливості для механізації і автоматизації швейного виробництва при виготовленні одягу із синтетичних матеріалів.

Учитель

Роль хімії у діяльності людини на сьогодні дуже велика. Ми живемо у світі полімерів, синтетичних матеріалів і тканин, створених за допомогою хімії. Про це повідомлять хіміки – технологи.

Доповідач 3

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]