5.2.4. Теплонадходження від нагрітого обладнання [1]

Відносно простим є розрахунок теплонадходжень від нагрітої поверхні металевих баків, стінок, ванн з нагрітою водою, розчинами або рідкими матеріялами, температура яких близька до температури речовини яка в них знаходиться. Температура речовини (розчину) задається технологічним проєктом.

Кількість теплоти, яка виділяється від 1 м² нагрітої поверхні з температурою в приміщення з температурою ( – середня температура внутрішнього повітря і внутрішніх поверхонь його огороджень; приймають ), можна визначити за формулою [1, 2]

(5.18)

Температурний коефіцієнт , який є складовою променистого теплообміну, і коефіцієнт , який зв’язаний з конвективним теплообміном, залежать від різниці температур . Якщо прийняти температуру внутрішнього повітря сталою і рівною ^оС, то в цьому випадку значення і залежать тільки від . Значення коефіцієнта (для вертикальної поверхні) і температурного коефіцієнта , залежно від , подані в табл. 5.7.

Таблиця 5.7

Значення коефіцієнтів b і а

tпов, oC	b	A	tпов, oC	b	A
20	1,01	1,67	380	4,87	1,41
80	1,36	1,6	480	6,92	1,36
180	2,3	1,53	580	9,43	1,33
280	3,3	1,47	980	25,5	1,19

Заувага. Для нагрітих горизонтальних поверхонь, теплові потоки від яких скеровані вгору, табличні величини потрібно збільшувати в 1,3 разів; при скеруванні теплових потоків вниз – зменшувати на 30 %.

Коефіцієнт зведеного випромінення для невеликої поверхні, яка обмінюється теплотою з приміщенням, можна прийняти рівним коефіцієнту випромінення нагрітої поверхні, тобто .

Для іржавих або окиснених сталевих поверхонь коефіцієнт випромінення рівний приблизно 4,7 [1].

В результаті цього аналізу можемо зробити висновок, що коефіцієнти променистого і конвективного теплообміну, а також загальний коефіцієнт променисто-конвективного теплообміну залежать тільки від . Залежності , і від подані на рис. 5.4.

Рис. 5.4. Залежності коефіцієнтів променистого α_пр, конвективного α_к і

повного α_пов теплообміну від температури поверхні: 1 – вертикальної;

2 – горизонтальної, зі скеруванням теплових потоків вгору

Обрахувати теплонадходження в приміщення від нагрітої поверхні площею , за визначеним з рис. 5.4. коефіцієнтом , можна за формулою

, Вт. (5.19)

5.2.5. Тепловиділення від нагрівних приладів системи фонового (чергового) обігрівання

Фонове (чергове) обігрівання призначене для підтримання в неробочий час пониженої щодо розрахункової температури внутрішнього повітря.

Теплопродуктивність системи фонового (чергового) обігрівання, за відомих розрахункових тепловтрат, визначають за формулою

, Вт (5.20)

де – розрахункові тепловтрати приміщення при нормативній внутрішній розрахунковій температурі і перепаді температур ; – температура найбільш холодної п’ятиденки, ^оС ; – внутрішня температура, яка забезпечується системою фонового (чергового) обігрівання (у виробничих приміщеннях переважно приймають ^оС, а в приміщеннях громадських будинків ^оС [9]).