- •Теплонаджодження і тепловтрати без врахування теплоакумулювальної здатності огорож та меблів
- •5.1. Кількість теплоти, вологи і газових (пилових) забрудників, які переміщуються притікально-витікальними повітряними потоками
- •5.2. Теплонадлишки і теплонедостачі приміщення
- •5.2.1. Тепловиділення від людей
- •5.2.2. Теплонадходження від електричного освітлення
- •Питомі тепловиділення від люмінісцентних ламп [4]
- •Частка окремих складових теплонадходжень від освітлювальних приладів в умовно нерухоме внутрішнє повітря є наступною:
- •Номінальне напруження освітленості згідно din 5035 і встановлена потужність освітленості приміщень різного призначення* [5, 9]
- •Номінальне напруження освітленості е згідно din 5035, т (10.79) [25] і показники освітленості місць праці
- •Вентильовані оправи світильників
- •Коефіцієнт теплового навантаження (навантаги) приміщення μв при вентильованих оправах світильників [9]
- •5.2.3. Тепловиділення від електричних машин, механізмів і обладнання
- •Ккд трифазних індукційних електродвигунів за повного їх завантаження [9]
- •Теплонадходження від різного електропобутового обладнання [9]
- •5.2.4. Теплонадходження від нагрітого обладнання [1]
- •Значення коефіцієнтів b і а
- •5.2.5. Тепловиділення від нагрівних приладів системи фонового (чергового) обігрівання
- •5.2.6. Теплонадходження від сонячного випромінення
- •Коефіцієнт пропускання сонячного випромінення gпр різними видами шибок за нормального падіння променів [9,11]
- •Потужність повного сонячного променистого потоку, який проникає через одинарно засклену поверхню в Вт/м2 (величини з vdi 2078 (08.77); т – показник (коефіцієнт) захмарення
- •Частка поверхні скла g* в різних конструкціях віконних блоків [9]
- •Коефіцієнт пропускальності сонячного проміння b для різних типів скла і різних протисонячних заслонів [9]
- •Температура повітря в прилеглих приміщеннях (за відсутності в них ск), і грунту влітку, згідно vdi 2078 (08.77) [ 21 ]
- •Сонячна температура зовнішнього повітря
- •Температури навколишнього (зовнішнього) повітря і сонячні температури повітря
- •Рівноважна еквівалентна різниця температур Δtекв в 0с для освітлених сонцем і затінених стін [9]
- •Рівноважна еквівалентна різниця температур Δtекв в оС для дахів освітлених сонцем і затінених [9]
- •5.2.7. Тепловиділення від страв в приміщеннях підприємств громадського харчування
- •5.2.8. Тепловиділення від зовнішньої поверхні трубопроводів
- •5.2.9. Тепло- і вологовиділення від поверхні нагрітої води
- •5.2.10. Тепло- і вологовиділення за температури випаровування води [24]
- •5.3. Тепловтрати приміщень
- •Розрахунок тепловтрат приміщень, що обігріваються безперервно
- •Додаткові втрати теплоти на нагрівання інфільтраційного повітря
- •Поправний коефіцієнт k на зміну швидкісного тиску вітру
- •Витрати теплоти на нагрівання деревинних матеріялів
- •Витрати теплоти qт на нагрівання залізничного товарного вагона [9,10]
- •Витрати теплоти на нагрівання автомобіля [29,10]
- •5.4. Вологовиділення в приміщення
- •5.4.1. Виділення водяної пари
- •Кількість вологи Мвл.Гор , яка утворюється при згоранні 1 кг палива
- •5.4.2. Випаровування різних речовин
- •Вміст летких розбавників в емалях m, %
- •Вміст летких розріджувачів в шпатлівках і грунтах та клеях m, %
- •5.4.3. Випаровування рідких хімічних речовин з відкритих поверхонь розчинів [24]
- •Молекулярна маса Мр і парціальний тиск р насиченої пари деяких рідких речовин при температурі 20 оС
- •5.5. Газовиділення в приміщення
- •Виділення со2 дорослою людиною
- •Концентрації окремих газових забрудників в газовій суміші, яка утворюється в циліндрах двигуна Сц і в картері Ск, мг/л [1]
- •Газовиділення при роботі автомобільних двигунів [30]
- •Потужності автомобільних двигунів [30]
- •Коефіцієнт ki врахування інтенсивності руху автомобілів [30]
- •Розподілення газовиділень по поверхах в багатоповерхових гаражах [30]
- •Масовий вміст забрудників у спрацьованих газах
- •Час перебування автомобіля в приміщенні з включеним двигуном
- •Кількість летких речовин, які виділяються у внутрішнє повітря при фарбуванні різними методами
- •Значення коефіцієнта с, який враховує вихід по струму металу при електрохімічних процесах
- •Питомий винос забрудника із технологічної ванни [30]
- •Кількість шкідливих газів, які виділяються в приміщення при спалюванні 1 кг палива [30]
- •5.6. Пиловиділення в приміщення
- •Питомі виділення і хімічний склад пилу при зварюванні електродами [30]
- •Питомі виділення пилу і оксидів марганцю [30]
- •Зведена таблиця виділень забрудників в приміщеннях
- •5.7. Вибухливість газових, парових і пилоподібних речовин в сумішах з повітрям
- •Вибухонебезпечні концентрації Свиб газових і парових речовин в повітрі [1]
- •Література до розділу 5
Температура повітря в прилеглих приміщеннях (за відсутності в них ск), і грунту влітку, згідно vdi 2078 (08.77) [ 21 ]
|
0С |
Необбудовані горища (стрихи), в залежності від конструкції і інтенсивності їх провітрювання |
40 ... 50 |
Оббудовані горища (стрихи) |
35 |
Інші сусідні приміщення |
30, або () |
Грунт |
20 |
Простір між винесеним назовні додатковим засклінням і стіною чи вікном (схема Тромба-Мішеля) |
35 ... 45 |
Заувага. – розрахункова температура зовнішнього повітря за параметрами категорії “А”.
-
Сонячна температура зовнішнього повітря
З метою більш точного врахування дії сонячного випромінення на зовнішню огорожу приміщення приймається нова температура в безпосередній близкості від огорожі, так звана сонячна температура повітря ts. Під нею розуміють таку гіпотетичну температуру повітря назовні огорожі, при якій проникання теплоти через затінену огорожу було б таким самим, як і через освітлену огорожу за однакової температури зовнішнього повітря. Якщо тепловий потік на огорожу від сонячного випромінення був сталим, то проникання теплоти через неї визначається за формулою
, Вт/м2 (5.31)
де – показник теплосприйняття огорожі, ; – повний тепловий потік сонячного випромінення, який діє на огорожу відповідної орієнтації, Вт/м2; – середня температура атмосферного (зовнішнього) повітря, 0С; – температура на поверхні зовнішньої огорожі (стіни, покрівлі), 0С; – коефіцієнт теплосприйняття зовнішньої поверхні огорожі (стіни, покрівлі), Вт/(м2·K).
Рис.5.13. Повний тепловий потік сонячного випромінення, який діє на поверхні огорож різної орієнтації в липні на 500 північної географічної широти при показнику захмарення
Т = 4 (атмосфера великого міста), згідно DIN 4710 (11.82)
Якщо сонячну температуру повітря записати у вигляді
, 0С (5.32)
то формула (5.31) матиме вигляд
, Вт/м2 . (5.33)
При , Вт/(м2·K) і потоці загального сонячного випромінення згідно рис. 5.13, отримуємо сонячні температури повітря для різних годин дня і різних сторін географічної орієнтації, які наведені в табл. 5.15.
Таблиця 5.15
Температури навколишнього (зовнішнього) повітря і сонячні температури повітря
для найспекотніших літніх днів за максимальної температури навколишнього повітря tmax = 32 oС в Берліні [9]
Час доби, год |
Температура зовнішнього повітря tа , oС |
Сонячні температури повітря ts , оС |
||||
Дах горизонтальний |
Стіна північна |
Стіна південна |
Стіна східна |
Стіна західна |
||
0 |
21 |
21 |
21 |
21 |
21 |
21 |
2 |
16 |
21 |
16 |
16 |
16 |
16 |
4 |
15 |
21 |
15 |
15 |
15 |
15 |
6 |
16 |
23 |
23 |
19 |
38 |
16 |
8 |
21 |
40 |
21 |
24 |
47 |
21 |
10 |
27 |
58 |
27 |
41 |
44 |
27 |
12 |
31 |
67 |
31 |
49 |
31 |
31 |
14 |
32 |
63 |
32 |
46 |
32 |
49 |
16 |
31 |
50 |
31 |
34 |
31 |
57 |
18 |
29 |
36 |
36 |
29 |
29 |
51 |
20 |
26 |
26 |
26 |
26 |
26 |
26 |
22 |
23 |
23 |
23 |
23 |
23 |
23 |
Середня величина |
24 |
38 |
25 |
29 |
30 |
30 |
За змінного впливу сонячного випромінення температура на зовнішній поверхні світлонепроникної огорожі змінюється з певною амплітудою . Ці зміни передаються крізь товщу огорожі до внутрішньої її поверхні. Однак відбувається це з фазовим зміщенням в часі (з запізненням), тобто максимум температури наступить завжди на певний час φ пізніше, а амплітуда коливань температури зменшиться до величини (рис. 5.14). Величина фазового зміщення φ і коефіцієнта температурного загасання f залежить від коефіцієнта теплопередачі K огорожі (стіни, покрівлі), а також і від показника теплозасвоєння будівельних матеріялів огорожі , кДж/(м2Кгод0,5). Наближені величини для одношарових стін подаються на рис. 5.15 і рис. 5.16.
Рис. 5.14. Перебіг змін температури стіни за змінної температури
її зовнішньої поверхні (з причини впливу сонячного випромінення) [9]
Рис. 5.15. Фазове зміщення максимуму температури поверхні одношарових стін
у залежності від їх коефіцієнта теплопередачі [9]:
b* – коефіцієнт пересилання (передачі) теплоти, кДж/(м2·K·год0,5)
Рис.5.16. Коефіцієнт загасання амплітуди температури f для одношарових стін
за дії на них сонячного випромінення [9]
У випадку багатошарових стін обрахування коефіцієнтів стає значно труднішим. Воно залежить не тільки від маси стін, але і від товщини конструкційних шарів і їх розміщення в стіні. Приклад розрахунку теплонадходжень від сонячного випромінення через багатошарові світлонепрозорі огорожі приміщення розглянутий в літературі [4].
З практичною метою впроваджується поняття “рівноважної різниці температур”.
Миттєвий потік проникнення теплоти в довільному часі можна записати у вигляді залежності
, Вт/м2 (5.34)
де – сонячна температура зовнішнього повітря в оС для часу ранішого, ніж величина фазового зміщення; – середня сонячна температура повітря в оС; – коефіцієнт (показник) загасання амплітуди температури; – рівноважна еквівалентна різниця температур, оС.
. (5.35)
Рівноважна еквівалентна різниця температур характеризує напругу сонячного випромінного (радіаційного) потоку в різний час доби, а також температурне фазове зміщення за різних конструкцій огорож (стін, покрівлі).
Крім цього приймається, що:
-
максимальна температура назовні будинку 32 оС;
-
мінімальна температура назовні будинку (вночі) 18 оС;
-
денне коливання температури 14 оС;
-
географічна широта північна 50о Пн.ш
-
середня температура назовні будинку оС;
-
час аналізу (місяць) липень;
-
захмарення атмосфери великого міста;
-
коефіцієнти:
- абсорбції (поглинання) будівельних матеріялів ;
- теплообміну на зовнішній поверхні стіни Вт/(м2·K);
- теплообміну на внутрішній поверхні стіни Вт/(м2·K).
Не можна встановити якоїсь простої залежності між рівноважною різницею температур і масою тієї або іншої стіни чи величиною її коефіцієнта теплопередачі . Для цього треба вирахувати величину окремо для кожної конструкції стіни.
Оскільки проникання теплоти через зовнішні стіни є за величиною невеликим, то для практичних розрахунків достатньо скористатись величинами, які вказані в табл. 5.16 - 5.17 і на рис. 5.15, і відносяться до одиничної поверхні стін та покрівель (дахів).
Обчислення проникання теплоти сонячного випромінення через стіни і дахи при використанні табл. 5.16 - 5.17 стають значно спрощеними.
Для інших випадків, що не розглянуті попередньо, належить враховувати наступні поправки:
- за інших ніж 26 оС величин температури приміщення (температури внутрішнього повітря), або інших ніж оС величин середньої температури зовнішнього повітря, належить застосовувати поправлену (скореговану) рівноважну різницю температур
, (5.36)
де – потрібна (розрахункова) температура приміщення (розрахункова температура внутрішнього повітря), оС; - поправка на захмарення ( оС – для чистої атмосфери; оС – для атмосфери промислового міста);
- при стінах і покрівлях дахів світлого кольору рівноважна різниця температур може бути значно менша (на 20...40 %); при темних кольорах – відповідно, на 20...40 % вища;
- однакові розрахункові величини стосуються більше і менше утеплених стін та дахів;
- зовнішня ізоляція спричиняє менші теплонадходження, ніж внутрішня.
Таблиця 5.16