Питомі тепловиділення від люмінісцентних ламп [4]

Світильник	Розподілення світлового потоку		qосв, Вт/(м2·лк) для приміщень площею, м2
			< 50		50…200		> 200
			Висота приміщення, м
	вгору	вниз	3,6	3,6	3,6	3,6	4,2	4,2
Прямого світла	0…10	100…90	0,1	0,077	0,073	0,058	0,067	0,058
Переважно прямого світла	10…40	90…60	0,12	0,091	0,076	0,073	0,083	0,071
Дифузійно розсіяного світла	40…60	60…40	0,166	0,116	0,087	0,079	0,094	0,077
Преважно відбитого світла	60…90	40…10	0,233	0,166	0,152	0,114	0,141	0,108
Відбитого світла	90…100	10…0	0,264	0,181	0,155	0,116	0,145	0,108

Заувага. При використанні жарівок цифрові дані таблиці необхідно множити на поправний коефіцієнт 2,75.

При електричному освітленні спожита електрична енергія повністю перетворюється в теплоту, збільшуючи таким чином холодильну потужність СВ. Більш точно питомі тепловиділення від електричних світильників, що віднесені до поверхні підлоги приміщення А, можна визначити за формулою [5-8]

, Вт/м² (5.14)

де: – повна потужність електричного освітлення приміщення, Вт; – коефіцієнт одночасності включення світильників; – коефіцієнт теплового навантаження (навантаги) приміщення (або – коефіцієнт, який враховує кількість теплоти, що надходить в приміщення від світильника); – коефіцієнт акумулювання теплоти оправами світильників (додаток 6).

Частка окремих складових теплонадходжень від освітлювальних приладів в умовно нерухоме внутрішнє повітря є наступною:

Вид складових теплонадходжень	Стандартні світильники без стабілізаторів	Лампи розжарювання (жарівки) 100 Вт
Видиме випромінення	20 %	10%
Інфрачервоне випромінення	40 %	80 %
Теплопровідність і конвекція	40 %	10 %

В стандартних світильниках тільки 1/5 спожитої електричної потужності перетворюється на світло. Сучасні трисмужкові світильники з діаметром (серединником) 26 мм перетворюють біля 1/3 спожитої електричної потужності на світло. Частина видимого і невидимого інфрачервоного випромінення поглинається (вбирається) освітлювальною оправою і підвищує температуру її конструкційних елементів, які в свою чергу також спричиняють інфрачервоне випромінення. В першому наближені можна прийняти, що світильник перетворює на випромінення біля 50% спожитої електричної енергії.

Одиницею вимірювання світлового струменя є люмен (Лм), одиницею напруження освітленості є люкс (Лк), причому 1 Лк = 1 Лм/м².

Підставою для вимірювання напруження освітленості є нормативні приписи, наприклад в ФРН це норми DIN 5035, Т2. Якщо не вдається докладно встановити потужність освітленості, то для визначення теплоти, яка виділяється при освітленні приміщень нормальної висоти, можна скористатися рекомендаціями табл. 2.2 - 2.4. Якщо напруження освітленості вказане в люксах, то на кожен кілолюкс і 1 м² поверхні підлоги належить передбачити потужність жарівок біля 200...240 Вт/(м²·кЛк). Якщо потрібне напруження освітленості 1000 Лк, то передбачаючи світильники, треба орієнтуватись на потужність 20…40 Вт на 1 м² поверхні підлоги. В найновішому розв’язанні при освітленні з електронним регулюванням, потужність жарівок виносить навіть приблизно 15 Вт/(м²·кЛк).

Сонце спричиняє напруження освітленості 80000…100000 Лк, денне світло при захмареному небі 5000 Лк, повний місяць вночі 0,25 Лк.

Освітлювальна здатність оправи (обрамлення) світильника не є сталою величиною, вона залежить від бажаного кольору світла, від температури оправи, частоти і часу її вживання і рівня забруднення.

Освітлювальна здатність η різних джерел світла, Лм/Вт:

- жарівки 220 V η = 14;

- стандартні світильники діаметром 38 мм η = 52;

- 3-смужкові світильники діаметром 26 мм η = 76;

- те ж, з електронним регулюваням η = 95;

- кварцеві лампи високого тиску η = 50…60;

- содові лампи η = 60…70.

Р ис. 5.1. Зміни встановленої (номінальної) потужності освітленості великих приміщень [9]

Таблиця 5.2