5.4. Вологовиділення в приміщення

5.4.1. Виділення водяної пари

Загальну кількість вологовиділень (водяної пари) в приміщення від різних джерел можна записати у вигляді рівності

, г/год (5.70)

де – виділення водяної пари від різних джерел, г/год.

Вологовиділення від людей залежать від тяжкості праці, яку вони виконують, і від температури довкілля. Вони розраховується за формулою

, г/год

де – питомі вологовиділення однієї людини при заданій інтенсивності праці, г/год (див. додаток 5, табл. 5.1., 5.2); – кількість осіб з заданою інтенсивністю праці, люд.

Виділення водяної пари від гарячих страв, які споживаються відвідувачами підприємств громадського харчування, розраховують за формулою

, г/год (5.71)

де – поправний коефіцієнт, який враховує нерівномірність споживання страв відвідувачами, а також наявність жирової плівки на їх поверхні, що сповільнює випаровування води зі страв (приймають ); - те ж, що і формулі (5.37); – середня температура страв, ^оС (приймають ); – ентальпія водяної пари при середній температурі страв, кДж/кг.

Розрахунки паровиділень від поверхні нагрітої води а також і при температурі її випаровування розглянуті раніше в п. 5.2.9 і 5.2.10.

Вологовиділення від поверхні води, яка не кипить, можна визначити в інженерних розрахунках за формулою [30]

, кг/год (5.72)

де – парціальні тиски водяної пари, відповідно, за температур поверхні випаровування і повного насичення та навколишнього (внутрішнього) повітря; – швидкість повітря над поверхнею випаровування, м/с; – площа поверхні випаровування, м²; – барометричний тиск, Па; – коефіцієнт, величина якого залежить від температури поверхні випаровування :

, оС	до 30	40	50	60	70	80	90	100
	0,02	0,028	0,033	0,037	0,041	0,046	0,051	0,06

Для води, яка не кипить, без механічного її перемішування, температура поверхні випаровування залежить від середньої температури води таким чином:

, оС	20	30	40	50	60	70	80	90	100
, оС	18	28	37	45	51	58	69	82	97

Кількість вологи, яка випаровується при кипінні води , залежить від кількості підведеної до води теплоти та характеру оббудови (смока) над поверхнею води і може бути визначена за формулою

, кг/год (5.72)

де – дослідний коефіцієнт, який приймають рівним: за наявності щільних оббудов без відсмоктування повітря – 0,1, а при відсмоктуванні повітря – 0,20 …0,25 (за наявності бортових смоків дані відсутні); – теплова потужність джерела випаровування, Вт; - прихована теплота випаровування, кДж/кг.

Кількість водяної пари, яка утворюється при хімічних реакціях, в т.ч. і при згоранні речовин, визначають по відповідних хімічних формулах або по дослідних даних.

Так вологовиділення при спалюванні 1 кг горючої речовини можна визначити за даними табл. 5.24.

Таблиця 5.24