Українська література Пояснювальна записка

За концепцією розвитку гуманітарної сфери України, яка є пріоритетною в цілісному процесі реалізації української національної ідеї та державотворення, найвищою цінністю проголошується людина. Тому в Державному стандарті змістом базової освіти насамперед передбачається створення оптимальних передумов “для всебічного розвитку особистості, виховання громадянина-патріота України”, а сам зміст “визначається на засадах загальнолюдських і національних цінностей, науковості й систематичності знань, їх цінності для соціального становлення людини, гуманізації й демократизації шкільної освіти”. Відповідно, у сьогоднішній загальноосвітній системі предмет “українська література” набуває особливої актуальності.

Українська література є потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду. Це надзвичайно важливий чинник і в сьогоднішніх умовах глобалізації усього світового цивілізаційного простору, і в індивідуальному національному самоусвідомленні. Вона має стати важливим чинником витворення національної ідеології, без якої неможливо збудувати державу Україну і виховати свідомого українця. Ця нова ідеологічна доктрина для її повноцінного функціонування в сучасному світі має базуватися на історичних і культурних традиціях, на переосмисленні сучасного досвіду на основі загальнолюдських цінностей. У цьому сенсі предмет “українська література” набуває особливого значення як свідчення високої духовної та цивілізаційної розвиненості українського народу, невід’ємна складова національної культури. Засобами мистецтва слова вона допомагає формувати, збагачувати внутрішній світ дитини, позитивно впливати на її свідомість і підсвідомість, спрямовувати морально-етичний потенціал, розвивати інтелект, творчі здібності, естетичний смак.

Отже, метою шкільного вивчення української літератури є:

— підвищення загальної освіченості громадянина України, досягнення належного рівня сформованості вміння “читати й усвідомлювати прочитане”, “прилучатися до художньої літератури, а через неї — до фундаментальних цінностей культури”, розширення їхніх культурно-пізнавальних інтересів;

— сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі;

— виховання національно свідомого громадянина України;

— формування і утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.

Складові цієї мети реалізуються через такі основні загальні завдання навчального предмета “українська література”, які ґрунтуються на аксіологічній, літературознавчій, культурологічній змістових лініях:

1. Зацікавлення учнів художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним “інструментом” пізнання світу і себе в ньому — прищеплення і утримання бажання читати.

2. Розвиток уміння сприймати літературний твір як явище мистецтва слова.

3. Підняття загальної освіченості учнів: набуття ними базових знань з української літератури, необхідних для повноцінної інтеграції в суспільство на різних рівнях. Ознайомлення із найвизначнішими і найпоказовішими взірцями української народної творчості та художньої літератури.

4. Формування читацької культури учнів, розвиток естетичного смаку, вміння розрізняти явища класичної (як високого мистецтва) і масової культури.

5. Формування стійкого інтересу до української літератури як вагомого духовного спадку народу, повноцінного оригінального мистецтва.

6. Повернення втраченого престижу національної літератури, виховання її майбутнього читача й шанувальника.

7. Формування гуманістичного світогляду, розвиток духовного світу, утвердження загальнолюдських морально-етичних орієнтирів.

8. Сприяння національному самоусвідомленню і стійкому відчуттю приналежності до європейської спільноти. Бачення в українській художній творчості ментальних особливостей української людини.

9. Вивчення української літератури в національному і світовому культурологічному контекстах, у міжпредметних зв’язках.

10. Розвиток творчих і комунікативних здібностей учнів, їхнього самостійного і критичного мислення, культури полеміки, вміння аргументовано доводити власну думку.

11. Вироблення вміння компетентно і цілеспрямовано орієнтуватися в інформаційному і комунікативному сучасному просторі.

12. Вироблення вміння застосовувати здобуті на уроках літератури знання, навички у практичному житті.

13. Розвиток навичок самоосвіти, бажання і спроможності вчитися.

До основних специфічних завдань курсу відносимо:

• виховання свідомого прагнення до вивчення української мови як засобу передачі думок між особистостями і поколіннями людей на кращих літературних зразках;

• формування навичок свідомого читання та розуміння змісту прочитаних художніх текстів;

• навчання встановлювати та відтворювати послідовність подій у літературному тексті;

• усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків між подіями та явищами на матеріалі художніх текстів, що вивчаються;

• закріплення правильної звуковимови та навичок правильного голосоутворення під час читання, усного переказування, відповідей на питання вчителя, висловлювання суджень та ведення дискусій з приводу прочитаного;

• розвиток навичок сприймання і розуміння писемного мовлення на матеріалі художніх текстів;

• збагачення словникового складу;

• спостереження за різними типами синтаксичних конструкцій речень у художніх творах;

• засвоєння прийомів запам’ятовування змісту текстів (виділення основного, складання плану, опора на низку малюнків, піктографічних зображень, художнє зображення змістових елементів, драматизація частин або всього невеликого тексту тощо);

• удосконалення навичок передачі змісту прочитаного з використанням різних опор (малюнків, піктограм, пунктів плану, опорних слів та словосполучень);

• розвиток пам’яті на матеріалі віршованих та елементів прозових творів, які вивчаються напам’ять;

• розвиток вмінь висловлювати судження, робити узагальнення, умовиводи з приводу прочитаного;

• розвиток вміння порівнювати явища, описані у творах, характеристики героїв;

• удосконалення вміння аналізувати текст твору;

• навчання різним видам відтворення змісту тексту: стислий, розширений переказ, переказ близький до тексту;

• навчання послідовно, з дотримання закладеної у тексті логіки відтворювати зміст;

• формування навичок компресії тексту на матеріалі літературних творів;

• розвиток уяви на матеріалі художніх текстів;

• розвиток довільної уваги під час читання;

• розвиток вміння прогнозувати подальший розвиток подій;

• усвідомлення змісту з опорою на контекст, ілюстрації;

• засвоєння різних способів з’ясування змісту незрозумілих елементів тексту (спитати у вчителя, однокласника, батьків, звернутися до підручника, словника, додаткової літератури);

• розвиток навичок домислювання малодоступних для сприймання елементів зверненого мовлення під час пояснень вчителя, його запитань, ведення дискусій, драматизацій тощо;

• розвиток навичок співвіднесення мовленнєвого матеріалу з його предметно-образними відповідниками;

• співвіднесення словесних мовленнєвих одиниць з жестовими позначеннями;

• порівняння мовних явищ, використаних у художніх творах з жестовими позначеннями.

У програмі наскрізно втілено ключові компетентності, які сприятимуть розвитку особистості та її повноцінній самореалізації в сучасному житті. Вивчення в загальноосвітній школі предмета “українська література” забезпечує реалізацію цих компетентностей у таких напрямках:

— соціальні компетентності (опанування словесного мовлення як універсального засобу комунікації, що уможливлює активну участь у суспільному житті; здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість у білінгвістичному і бікультурному середовищі; формування світоглядних і загальнолюдських ціннісних орієнтирів);

— мотиваційні компетентності (формування мотиваційного компонента мовленнєвої діяльності, розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, самостійності мислення);

— функціональні компетентності: естетична, культурологічна, мовна, комунікативна (вміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичками, використовувати їх у практичному житті).