1. Актуалізація опорних знань учнів (бесіда):

• Що становить граматичну основу простого речення? (підмет і присудок)

• Назвіть види речень за складом граматичної основи. (двоскладні та односкладні)

• Яка особливість односкладного речення? (граматична основа такого речення виражена одним головним членом речення – або підметом, або присудком, наприклад: У школі готуються до Нового року. Надворі сніг.)

1.2 Опрацювання теоретичного матеріалу - § 16 стор. 72

Вчитель:

• Порівняйте речення. Визначте граматичну основу. Дайте характеристику цим реченням.

Зима. Холодна зима. /// Настала зима.

- Чи можна сказати, що думка, виражена односкладним реченням, неповноцінна?

(ні, вона просто виражена коротше, лаконічніше)

• Які ви знаєте двоскладні речення за наявністю або відсутністю другорядних членів речення? (існує два види речень – поширені і непоширені)

• Зверніть увагу на перше і друге односкладне речення, яка між ними різниця? (у першому – тільки головний член речення, а у другому є другорядний член – це означення холодна, тобто перше є непоширеним, а друге – поширеним).

Порівняльна діаграма Венна.

Односкладні речення Двоскладні речення

- Граматична основа складається з 1 головного члена: або підмета, або присудка.

- Граматична основа складається з 2 головних членів речення: підмета і присудка.

- Наведіть власні приклади двоскладного та односкладного речення.

2. Колективне опрацювання схеми „Види односкладних речень ” (§ 16 стор. 74)

Вчитель: Зверніть увагу!

• Не є односкладними речення, у яких присудки виражені дієсловом у формі 3-ї особи однини теперішнього й майбутнього часу або у формі однини минулого часу дійсного й умовного способу. Це двоскладні речення з пропущеним підметом, який відновлюється з контексту.

Наприклад:

1. Дивиться (3 особа одн. Теп. Час) цікавий фільм.

2. Дивився (однина, минулий час, дійсний спосіб) цікавий фільм.

Із цих речень не зрозуміло, хто саме виконує дію (він, вона, я, ти), а тому вони потребують підмета.

2. Вибіркова робота з текстом.

Назвати і записати односкладні речення, визначити граматичну основу в них, визначити, якою частиною мови вона виражена, визначити вид односкладних речень (іменне, дієслівне – з головним членом у формі присудка чи підмета).

Вирій. Так називали омріяну райську країну. Лежала вона нібито далеко за обрієм, за синіми морями. Манила до себе перелітних птахів. В цей рай земний птахи відлітали зимувати. Першою поспішала туди зозуля. В неї були ключі від вирію. Сойка вирушала у вирій аж тричі на рік.

Та так ніколи й не досягала його. Цікава пташина поверталась з півдороги дізнатись, скільки вона пролетіла за день…

• Чи можна вважати односкладні речення усіченими порівняно з двоскладними? (напевно ні, тому що зміст їх від цього не втрачається)

• Які з них є поширеними? (2, 3, 4-те речення)

2. Робота з таблицею „Односкладні речення з головним членом у формі присудка ”.

Вчитель:

• Зараз ми з вами ближче познайомимось з двома видами односкладних речень, граматична основа яких містить лише присудок – це означено-особові (О-О) та узагальнено-особові речення (У-О).

Означено-особові речення О-О	Приклади	Узагальнено-особові речення У-О	Приклади
Виражають дію, яку виконує конкретна особа		Виражають дію, яка стосується будь-якої особи, заклик до всіх і кожного
Виражається: дієсловом 1-ї та 2-ї особи однини чи множини теперішнього або майбутнього часу; дієсловом наказового способу.	Радіємо поверненню зими. Чую спів землі. Прислухайся до голосу розуму.	Виражається: дієсловом 2-ї особи однини; рідше – дієсловом в інших особах.	Не кажи „не вмію”, а кажи „навчуся”. Решетом воду не носять.
Широко використовуються в усіх стилях мовлення, а також у реченнях, які містять наказ, прохання, спонукання до дії.		Містять узагальнені судження, вживаються в основному в розмовному мовленні і в народній творчості (здебільшого у прислів’ях та приказках)

2. Пояснювальний диктант.

Записати речення, охарактеризувати їх за схемою:

а) Знайти граматичну основу.

б) Назвати спосіб вираження головного члена речення.

в) Визначити вид односкладного речення.

(О-О) Захоплюємось красою зимових пейзажів. (захоплюємось – І ос. множ. теп. час)

(У-О) За обіцянку кожуха не купиш. (не купиш – ІІ ос. одн.)

(О-О) Люблю в холодну зимну ніч спостерігати за зірками. (люблю - І ос. одн. теп. час)

(У-О) У нього не розживешся і серед зими льоду. (не розживешся – ІІ ос. одн.)

(У-О) Розуму не позичиш. (не позичиш – ІІ ос. одн.)

(О-О) Морозну свіжість відчувай на смак. (відчувай – дієслово наказового способу)

(О-О) Зачаровано милуєтесь морозними візерунками на вікні. (милуєтесь – ІІ ос. множ. теп. час)

(У-О) Знання без помилок ніде не купиш. (не купиш – ІІ ос. одн.)

2. Дослідження-реконструкція.

Перетворіть подані двоскладні речення в односкладні і визначте їх види.

1. Якщо ти влітку працюєш, то взимку ти не голодуєш. (Якщо влітку працюєш, то взимку не голодуєш. У-О)

2. З почуттям тривоги і радості ми чекаємо Нового року. (З почуттям тривоги і радості чекаємо Нового року. О-О)

3. Ти за рідний край життя віддай. (За рідний край життя віддай. У-О)

4. Ти подивись на вкриті білосніжним килимом поля. (Подивись на вкриті білосніжним килимом поля. О-О)

2. Творче завдання.

• Подивіться на екран, перед вами зображена картина із зимовим пейзажем. Складіть 2-3 речення за картиною, використовуючи різні види односкладних речень. Назвіть граматичну основу і вид складених речень. Зверніть увагу, що прості речення з неповною граматичною основою і другорядним членом речення обставиною є двоскладними реченнями з пропущеним одним головним членом речення, а не односкладним.