3. Розподільний диктант

Крім, коло, але, бо, на, у, з-над, щоб, хіба, тому, хоч, а, ні, поруч, нехай, без, і, та.

(вивісити на дошку правильні відповіді, а учні одне в одного перевіряють).

4. Історична довідка (доповіді учнів).

• Отже, кожна службова частина мови виконує свою роль в процесі формування мови. Існує така наука – етимологія, яка вивчає походження та історію слів. Давайте послухаємо учнів, які розкажуть нам про передісторію становлення службових слів (деяких).

• 1 учень (сполучник)

• 2 учень (частка)

5. Пошукова робота.

• До появи першого правопису, виданого у 1934 році, що затвердив сучасні назви частин мови, ці слова займали важливе місце у формуванні суспільства, у процесі спілкування людей, і , безперечно, у створенні культурного і духовного спадку, що передається поколіннями. Саме у такий спосіб до неї дійшла величезна кількість поетичних творів українських майстрів слова, творчість яких оповита почуттям захоплення українською природою. Серед розмаїття рослин нашої Батьківщини можна виділити такі, що являються символами України. Запишіть у зошит таке прислів’я:

„Без верби і калини нема України”

Знайдіть і підкресліть в ньому службові слова. Вірно. Отже, саме без верби і калини не можна уявити справжню українську оселю. Адже, калина – це символ рідної землі, батьківської хати, отчого краю. Дуже багато збереглося на Україні населених пунктів з назвою Калинівка. А верба, в свою чергу, виступає священним деревом, не дарма люди здавна оспівали її в піснях, ввели її у казки і легенди. А тепер давайте перевіримо ваше домашнє завдання – твір-мініатюру на тему „Які рослини є обличчям України”. (2-3 учні читають твори, а сусіди по парті підкреслюють в них службові частини мови).

6. Доповіді учнів про творчість видатних письменників.

• Ми не можемо обійтись без цих слів при написанні творів. Давайте послухаємо, як це вміли робити художники слова. Прослухайте доповіді учнів, перед якими було поставлене таке дослідницьке завдання: опрацювати зразки творчості двох українських поетів: В. Сосюри і М. Рильського, творчість яких ми тільки-но вивчили на уроках літератури, і дослідити принципи використання ними у своїх творах службових частин мови.

1. М. Рильський.

2. В. Сосюра (учні виписують усі рослини з доповідей на слух).

- Який ми можемо зробити висновок? (відповідь – без службових частин мови неможливо виразити свої думки, почуття і переживання, як це роблять поети і письменники.

7. Мистецька лабораторія.

• Творча особистість повинна вміти варіювати усіма засобами і одиницями мови, вміти вміло і влучно використовувати усі її багатства. А якими ще засобами або способами людина може виразити себе, свій внутрішній світ? (відповідь – за допомогою створення пісень, виконання танцю, малювання картин, як це роблять художники).

• Так, правильно. І яскравою представницею митців української землі є художниця за покликанням, художниця-самоук Катерина Василівна Білокур. (поки вчитель готує картину „Квіти за тином”, учень-мистецтвознавець розповідає про К. Білокур).

• Перед вами картина Білокур „Квіти за тином” (1935 рік). Спробуйте всього за допомогою 3-4 речень описати те, що ви бачите на картині, вживаючи службові частини мови (перевірити твори учнів, вибрати 1 речення, розібрати його синтаксично).

• Яку синтаксичну роль виконують службові слова? Як ми їх підкреслюємо? (відповідь – вони не підкреслюються, бо вони не є членами речень).

• Ми з вами наголошували на тому, що пісні – це теж спосіб самовираження людини. І багато українських рослин – символів оспівано в піснях. Давайте ми з вами згадаємо всі українські пісенні твори і виконаємо таке завдання: перед вами лежать аркуші паперу з уривками з пісень, на місці пропущених слів ви повинні вставити службові частини мови (робота з картками).