
- •Лекція №9 Тема: Рівняння вищих порядків. Метод степеневих рядів.
- •Метод степеневих рядів.
- •Лекція № 10-11
- •Тема: Лінійна залежність та незалежність функцій
- •Формула Ліувіля-Остроградського
- •Лекція № 12
- •Лекція № 13
- •Випадок простих коренів
- •Випадок кратних коренів
- •Лекція № 14
- •Лекція № 16-17
- •Лекція № 18
Формула Ліувіля-Остроградського
Нехай
n-
лінійно-незалежних частинних розв’язків
рівняння (2). Тоді це рівняння можна
представити у вигляді:
(4)
Дійсно рівняння (4) еквівалентне
рівнянню (2). Оскільки підставивши в
нього довільний розв’язок
рівняння (1) отримаємо в лівій частині
(4) визначник, що має 2 однакових рядки.
Розкладемо ліву частину рівняння (4) за
елементами першого рядка. Отримаємо:
Тоді рівняння (4) врахувавши,
що
-
(визначник Вронського),
.
Оскільки це рівняння тотожне рівнянню (2), то прирівнюючи коефіцієнти при однакових похідних матимемо:
;
,
... ,
,
... ,
;
Знайдемо залежність
від W.
Озн. Похідною визначника n-ого порядку зветься сума n визначників n-ого порядку перший рядок (стовпець) першого визначника є похідні елементів першого рядка, інші без змін і.т.д., n-ий рядок (стовпець) n-ого визначника складається з похідних елементів цього рядка, а інші без змін. Візьмемо похідну від W по х:
Отже
,
.
Вважаючи функцію
заданою, а Вронський W
невідомий то інтеграл рівняння
відносно W
дістанемо:
(5),
де с – довільна стала. Якщо
задати початкову умову
,
то матимемо:
(6).
Формули (5) і (6) дають змогу знаходити визначник Вронського фундаментальної системи розв’язків рівняння (2) не маючи ще цієї системи, звуть формулами Ліувіля-Остроградського.
Приклад:
Знайти диференціальне
рівняння, для якого функції
,
скл.
ФСР (фундаментальна система розв’язку).
Розв’язок:
Використаємо (4):
;
,
-
шукане диференціальне
рівняння.
Загальним розв’язком неоднорідного рівняння (1) є сума будь-якого його частинного розв’язку a(x) і загального розв’язку U(x) однорідного рівняння (2):
;
або y(x)
= U(x)
+ V(x),
Дійсно:
Теорема 4:
Частинний розв’язок V(x)
рівняння:
(7)
можна подати у вигляді суми:
,
де
-
відповідно розв’язки рівнянь
;
Доведення:
Дійсно
,
.
Додавши отримаємо:
.
Отже сума
є розв’язком рівняння (7).
Властивість суперпозиції розв’язків:
Якщо функції
є розв’язками рівняння
,
,
тобто
,
то функція
,
-
const є
розв’язком рівняння
.
Теорема 5:
Якщо диференціальне рівняння (2) має розв’язок виду U(x) + V(x), то кожна з функцій U(x) і V(x) є розв’язком диференціального рівняння (7).
Доведення:
Дійсно за адитивною властивістю
оператора
маємо:
.
Звідси слідує, що L [ U(x) ] = 0, L [ V(x)] = 0.
Якщо рівняння L
[y] = e(x)
і
(x),
де всі
-
дійсний має розв’язок
,
то дійсна частина U(x)
і уявна V(x)
є відповідно розв’язками рівнянь
L [y] = f(x)
і L [y]
=
(x).
(Доведемо аналогічно до попереднього випадку).
Лекція № 12
Тема: Метод варіації довільної сталої (Лагранжа).
Розв’язування неоднорідних лінійних
диференціальних рівнянь n-го порядку.
Відомо див. лекцію 10-11 що загальний розв’язок неоднорідного рівняння (1) (Л. 10-11), завжди можна знайти якщо відомо загальний розв’язок рівняння (2) (Л. 10-11) і будь-який частинний розв’язок рівняння (1) (Л. 10-11).
Для знаходження частинних розв’язків неоднорідного рівняння існує метод варіації довільної сталої. Ще його наз. метод Лагранжа.
Нехай маємо загальний інтеграл рівняння (2) (Л. 10-11).
(1)
де
- довільні дійсні сталі.
Частинний розв’язок рівняння
(1) шукаємо у вигляді (1) вважаючи, що
-
є довільні функції від x
( їх нам потрібно конкретно знайти ).
. Диференціюємо по x
дане рівняння:
.
Вважаємо, що має виконуватись:
Тоді:
Диференціюємо отриманий вираз по x.
Знову
вважатимемо такими, що
Тоді:
Підставивши отримані значення похідних невідомої функції у рівняння (1) (Л. 10-11) і зробивши елементарні алгебраїчні перетворення. Матимемо:
Як бачимо вирази при
тотожно рівні нулю, оскільки
є лінійно-незалежними розв’язками
рівняння (1) (Л. 10-11). Отже функції
повинні одночасно задовольняти записані
вище умови. Тобто маємо систему:
Отримали систему n
лінійних рівнянь з n-невідомими.
Оскільки визначник даної системи є
визначником Вронського для функцій
,
а ці функції є лінійно-незалежні, то він
не рівний нулю, а отже наша система має
єдиний розв’язок.
Розв’язавши систему матимемо:
Знайдемо невідомі коефіцієнти
,
тоді:
, де
-
довільні сталі.
Тоді частковий розв’язок рівняння (1) (Л. 10-11), матиме вигляд:
Тепер ми можемо записати загальний розв’язок рівняння (1):
Приклад:
Знайти загальний розв’язок
рівняння
( використати метод варіації довільної
сталої ). Складемо відповідне однорідне
рівняння.