
- •1. Харчування дітей та підлітків
- •1.1.Характеристика функціональних особливостей організму дітей та підлітків різних вікових категорій.
- •1.2. Значення та нормування харчових речовин (білки, жири та вуглеводи) у харчуванні дітей та підлітків.
- •1.3. Значення та нормування вітамінів та мінеральних речовин у харчуванні дітей та підлітків.
- •1.4. Режим харчування і особливості розробки раціонів харчування для дітей та підлітків.
- •1.5. Фізіологічні особливості організації харчування у школах звичайного типу.
- •2. Харчування працівників розумової праці
- •2.1. Характеристика фізіологічних особливостей організма працівників розумової праці.
- •2.2. Значення та нормування харчових речовин (білки, жири та вуглеводи)
- •2.3. Значення та нормування вітамінів, мінеральних та баластних речовин.
- •2.4. Режим харчування та особливості розробки раціонів харчування працівників розумової праці
- •Література
1.3. Значення та нормування вітамінів та мінеральних речовин у харчуванні дітей та підлітків.
Обов'язковою складовою частиною дитячого раціону є вітаміни. Діти в порівнянні з дорослими потребують більшої кількості вітамінів (при перерахунку на 1 кг маси тіла), що можна пояснити інтенсивним зростанням і посиленим обміном речовин. Особливе значення в дитячому харчуванні мають вітаміни, що впливають на процеси росту - ретинол і вітамін D. Вітамін А - істинний чинник росту, впливає на інтенсивність зростання скелета, функцію ендокринних залоз (особливо гіпофіза), а від останніх залежить нормальне зростання.
Добова потреба дітей у вітаміні А складає від 0,6 до 1,0 міліграм. Джерелами вітаміну А в дитячому харчуванні є молоко і молочні продукти, вершкове масло, яйця, печінка, м'ясо, риба. Крім того, потреба у вітаміні А частково може бути задоволена за рахунок каротину, тому фрукти, ягоди, як свіжі, так і консервовані, а також морква, повинні широко використовуватися в харчуванні дітей. Морква необхідна тому, що в ній каротин часто представлений у водорозчинній формі. При правильному наборі продуктів, хорошому їх зберіганні, правильній кулінарній обробці потреба дітей у вітаміні А може бути забезпечена за рахунок раціону харчування. У випадку необхідності можна застосовувати препарати - вітамін А і, в першу чергу, риб'ячий жир.
Іншим вітаміном, стимулюючим зріст, є кальциферол, сприяючий нормальному розвитку і окостенінню скелета. Розраховувати на повне задоволення потреби дитячого організму у вітаміні D за рахунок надходження його з їжею не можна. Потребу в ньому необхідно поповнювати за рахунок ендогенного синтезу, тому таке важливе перебування дітей влітку і весною на відкритому повітрі, опромінювання сонячним світлом, а взимку – штучними джерелами ультрафіолетового проміння.
Добова потреба у вітаміні D - 10 мкг. В умовах ультрафіолетової недостатності потреба у вітаміні D підвищується.
Потреба у вітаміні С коливається залежно від віку і статі дітей і підлітків і складає в добу 50-80 міліграм. Деякі автори пропонують збільшити дітям в умовах школи–інтернату дозу вітаміну С до 100 міліграм.
Для забезпечення раціону харчування дітей і підлітків достатньою кількістю одним з дефіцитніших вітаміном, аскорбіновою кислотою, в зимово–весняний час необхідні в харчуванні відвар шипшини, смородина, протерта з цукром, свіжі фрукти, сирі овочі у вигляді салатів.
У зимовий час рекомендується штучне збагачення їжі аскорбіновою кислотою. Її додають в перші, або треті блюда обіду з розрахунку 60 міліграм для дитини 7 – 12 років і 70 міліграм на добу для дітей старші 12 років. Вітамінізацію слід виробляти безпосередньо перед роздачею їжі. Літом її не проводять в тих випадках, коли достатня кількість вітаміну С в раціоні встановлена методом лабораторного аналізу.
Діти потребують систематичного забезпечення вітамінами групи В. Їм рекомендується від 1 до 2 міліграм вітаміну В1 в добу. Часто харчовий раціон не в змозі задовольнити потребу дитини у вітаміні В1 і його доводиться вводити у вигляді препаратів. Краще всього для цього використовувати пивні або пекарні дріжджі.
З метою забезпечення раціону дітей і підлітків вітамінами групи В слід включати в харчування житній хліб, вироби з муки I і II сортів, каші з гречаної і вівсяний круп, субпродуктів, а також блюдо з термічно оброблених дріжджів.
Дітям рекомендується 1,0-1,8 міліграм вітаміну В2 в добу, нікотинової кислоти - 10-20 міліграм (залежно від віку). Дефіцит вітаміну РР може виникнути при недоліку білка в раціоні харчування. Потреба в деяких вітамінах не може бути задоволена за рахунок природних джерел, в цьому випадку велике значення придбавають синтетичні препарати і концентрати, а також вітамінізація їжі – молока, перших або третіх блюд.
Мінеральні речовини (табл.2) в дитячому харчуванні необхідні як будівельний матеріал. Без них не можуть нормально формуватися і рости скелет, м'язи і інші тканини, неможливий нормальний розвиток і функціонування ендокринних залоз. Мінеральні речовини необхідні для побудови кліток нервової тканини, у тому числі і головного мозку.
Дітям необхідні підвищені кількості Са і Р, потребу в яких можна задовольнити за рахунок молока і молочних продуктів, а також яєць, горіхів, бобів, овочів. Джерелами фосфору в дитячому харчуванні є яєчний жовток, сир, м'ясо, вівсяна крупа, боби, горіхи, фрукти.
У зв'язку з тим, що натрій, споживаний, головним чином, у вигляді куховарської солі, діти часто переїдають, необхідно проводити роз'яснювальну роботу серед дітей і батьків про шкоду його надлишку.
Серйозна проблема дитячого харчування - забезпечення достатнього рівня мінеральних речовин, що беруть участь в кровообігу. До цих елементів відносяться залізо, мідь, марганець, кобальт і нікель. Молоко, як основний продукт дитячого харчування, не може задовольнити потребу в них. Реальним джерелом заліза в ранньому дитячому віці є яєчний жовток, сир, каші з протертої вівсянки, фруктові соки, в пізнішому віці - м'ясо, овочі, картопля, хліб. Додатково можна застосувати препарат, який містить 20-21 % заліза і 40 % аскорбінової кислоти, краще в поєднанні з молоком. Мідь в дитячому харчуванні потрібна для перетворення заліза, яке поступає з їжею в органічно зв'язану форму. Потреба в міді у дітей складає 1,2 – 2,5 міліграм в добу.
У процесах кровотворення важливу роль виконують марганець і кобальт. Дитячі харчові раціони повинні включати і інші елементи: йод, фтор, цинк. Цинк в дитячих раціонах харчування повинен міститися в підвищених кількостях: він необхідний для нормального розвитку і функціонування гіпофіза і підшлункової залози. У молоці цинку мало (3 міліграм/л), але його багато в курячому м'ясі (37 міліграм/кг), яловичині (45 міліграм/кг), горосі (44,5 міліграм/кг), горіхах, буряку (9,3 міліграм/кг). Потреба в цинку в період зростання дітей і підлітків складає 10-15 міліграм на добу.
Таблиця 3.- Добові норми споживання мінеральних речовин дітей і підлітків
Вік, років |
Са |
Р |
Мg |
1-3 4-6 6 7-10 11-13 (хлопчики) 11-13 (дівчатка) 14-17 (юнаки) 14-17 (дівчата) |
800 800 800 1000 1200 1200 1200 1200 |
800 800 800 1000 1200 1200 1200 1200 |
100 120 150 170 280 270 400 300 |
Для нормального розвитку організму, який росте, необхідне надходження достатніх кількостей магнію, оскільки його недолік викликає затримку зростання. Добова потреба в магнії дітей складає від 120 до 400 міліграм.
Потреба дитячого організму у воді вища, ніж у дорослих. Якщо дорослому на 1 кг маси тіла покладається рідині 40 міліграм в добу, то у віці від 1 року до 3 років необхідно одержувати 100 мл води, від 3 до 7 - 60 мл, дітям старшого віку - 50 мл води на 1 кг маси тіла. Тому в раціон потрібно включати достатню кількість рідких блюд. Він повинен будуватися з таким розрахунком, щоб на сніданок, полуденок і вечерю дитина одержувала по 1 рідкому блюду у вигляді молока, кефіру, кави з молоком, соку, чаю. На обід рекомендується два рідкі блюда: одне - у вигляді супу, друге - у вигляді киселю, компоту, морсу, фруктів або ягід.