3.3 Основні джерела забруднення водних ресурсів

Забезпеченість водними ресурсами створює сприятливі умови для розвитку різних галузей економіки.

Загальне водовідведення по області становить приблизно 50 млн. м³. З них в поверхневі водойми скидають біля 44 млн. м³, в тому числі всього забрудне­них – 10-14 млн. м³, нормативно-чистих без очистки - 12-14 млн. м³, нормативно-очище­них на очисних спорудах 15-19 млн. м³. Перелік основних джерел забруднення водних об’єктів наведений в таблиці 3.3.1.

Таблиця 3.3.1. Перелік основних джерел забруднення водних об’єктів

Підприємство - забруднювач	Відомча належність	Водний об’єкт	Об’єм скидання, млн. м3			Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються , тонн на рік
			Всього	НО	НДО
1	2	3	4	5	6	7
ВУЖКГ м. Чернівці	Держком по жилгомунгоспу	р.Дністер р.Прут р.Задубрівка	2792.9 4328.5 120.0	2792.2 3095.5 120.0	0 1233.0 0	722.8 5055.4 71.0
ВУЖКГ м.Сторожинець	“–”	Р.Сирет	312.2	0	312.2	318.7
ВУЖКГ м.Хотин	“–”	р.Дністер	163.6	0	163.6	130.0
ВУЖКГм.Новоселиця	“–”	р.Прут	139.4	0	139.4	176.9
ВУЖКГ м.Глибока	“–”	р.Дерелуй	74.7	0	74.7	61.8
ВУЖКГ м.Кельменці	“–”	р.Сурша	55.2	0	55.2	81.7
ВУЖКГ м.Сокиряни	“–”	р.Сокирянка	93.7	93.7	0	115.6
ВУЖКГ м. Заставна	“–”	р.Совиця	31.0	0	31.0	34.1
ВУЖКГ м.Кіцмань	“–”	р.Совиця	133.9	0	133.9	70.9
Неполоківський КХП	Мінсільгоспрод	р.Совиця	80.0	0	80.0	67.9

Найбільший водокористувач області Чернівецький водоканал скидає забруднених зворотних вод в р. Прут близько 5 млн. м³ щорічно. В с.Брідок Заставнівського р-ну в р. Дністер Чернівецький водоканал ски­дає промивні зворотні води без очистки (води після промивки фільтрів очисних споруд питної води, забраної із р. Дністер для подачі в м.Чернівці, м. Заставну) біля 3 млн. м³.

В Заставнівському районі водоканал в с. Шубранець також скидає зворот­ні води в р. Задубрівку без очистки після промивки ємкостей питної води (0,10-0,15 млн. м³).

Майже всі очисні споруди області потребують реконструкції, ремонту, на­ладки. Ефективно працюють очисні споруди на цукрозаво­дах Зарожанському та “Хрещатик”, нові очисні спо­руди ДАЕК “Дністрогідроенерго” та частково “Чернівціводоканалу”.

Показники якості води водоймищ по бактеріологічному забрудненню в області залишаються вищими, ніж середній показник по Україні за рахунок того, що знезараження стічної води не проводиться (м.Чернівці, райцентрів Вижниця, Глибока, Новоселиця, Сокиряни, Сторожинець). Високий відсоток забруднення річок вірусами (від 23 до 55), що небезпечно в співвідношенні.

З метою поліпшення стану водних ресурсів та забезпечення їх безпеки в області проводився ряд природоохоронних заходів, передбачених обласною комплексною програмою охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки “Екологія” на 2000-2005 роки, комплексною програмою захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у 2001-2005 рр. Виконувались роботи відповідно до вимог Указу Президента України від 04.02.03 року № 75 щодо стану безпеки водних ресурсів та якості питної води в містах і селах України.

Протягом 2003 року в області були здані в експлуатацію новозбудовані очисні споруди каналізації в смт. Кельменці, очисні споруди ДАЕК “Дністрогідроенерго”, приймальна камера та приміщення решіток очисних споруд м. Чернівці. В обласному центрі завершено спорудження каналізаційного колектору вздовж озера по вул. Винниченка (від насосної станції заводу “Гравітон” до існуючого шахтного стволу), а також колектору по вул. Сторожинецькій до тунелю по вул. Черняховського, чим припинено щорічний скид 2,0 млн. м³ неочищених стічних вод у відкриті водні об’єкти.

Продовжувалися роботи по реконструкції та ремонту каналізаційних мереж та очисних споруд в м. Чернівці, с. Нелипівці Кельменецького району, в м. Заставна та с. Маморниця Герцаївського району.

Відновлено будівництво самопливного каналізаційного колектору в Садгірському районі, що дасть можливість каналізувати дану частину міста та припинити забруднення р. Шубранець і підземних вод в даному регіоні.

Розроблені проекти на реконструкцію очисних споруд в містах Сокиряни та Вижниця.

Гострою залишається проблема забруднення берегів річок, струмків побутовим сміттям.

Із року в рік піднімається питання щодо незаконної самовільної вибірки гравійно-піщаної суміші з русел гірських річок, але проблема залишається і надалі. Проте, в жодному з районів на законодавчому рівні не вирішено питання розробки кар’єрів по видобутку і заготівлі інертних будівельних матеріалів. А потреба на них в області не зменшується, а навпаки, збільшується. На річках області стихійно створені цілі бригади по навантаженню піску і гравію. Особливо широкого розмаху цей процес набув в с. Горбово Герцаївського, с.с. Магала, Зелений Гай Новоселицького, с.с. Стрілецький Кут, Лужани Кіцманського та інших районах. Природоохоронні органи без участі місцевих рад та правоохоронних органів припинити таку “діяльність” не в силах.

Держуправління екоресурсів в міру наданих йому повноважень вживає необхідні заходи по збереженню водних ресурсів краю, недопущенню їх забруднення та виснаження. Управління виступає координатором в роботі органів Держводгоспу з даного питання. Спільно з Чернівецьким облводгоспом та Дністровським басейновим управлінням водними ресурсами річок Дністра, Пруту і Сірету здійснюються спільні перевірки, обстеження стану гідротехнічних споруд, визначаються шляхи усунення порушень, проводяться заходи по припиненню забруднення і засмічення водних об’єктів, раціонального використання вод.

Джерела забруднення підземних вод. На сьогоднішній день виявлено три потенційні заводи-забруднювачі підземних вод: Лужанський експериментальний, Зарожанський цукровий і Кострижівський цукровий "Хрещатик".

Лужанський експериментальний завод. Барда поступає з території заводу по бардопроводу на правий берег р. Прут у ставки-накопичувачі. Лабораторією Лужанського експериментального заводу виконуються роботи по визначенню якісного складу барди (щодобово).

Вплив фільтраційних полів на алювіальний водоносний горизонт такий: забруднена площа має близьку до еліпсовидної форму з невеликим південним нахилом. Основні забруднюючі компоненти: аміак, калій, хлор. Найбільша концентрація речовин відмічена безпосередньо під ставками-накопичувачами.

Довга вісь ореолу забруднених вод із загальною мінералізацією, що перевищує 1 г/дм³, складає від 1600м до 1300м і проходить паралельно руслу р.Прут. Ширина ареалу забруднення від 700м до 800м. За градацією довжини область забруднення І-П класу (0,95-1,35км). Підземні води забруднені аміаком, калієм та хлористим натрієм. Згідно напівкількісних спектральних аналізів відмічено вміст марганцю та заліза, які перевищують ГДК. Що стосується інших елементів, то у підземних водах відмічена наявність лише 12 типових елементів.

Таким чином, забруднення підземних вод відходами Лужанського експерементального заводу має локальний характер. Вверх по потоку забруднення не розповсюджується. Забруднені води мають чіткий зв'язок із сезонними коливаннями рівнів, обсягом поданої в ставки барди, її складом та мінералізацією і кількістю атмосферних опадів на ділянці робіт.

Кострижівський цукровий завод "Хрещатик" скидає відпрацьовані води в ставки-накопичувачі, які розташовані на місцевому вододілі ( 7 ставків, які служать для поступового фізичного і біологічного очищення забруднених вод).

В межах ореолу забруднення підземні води гідрокарбонатно-сульфатні кальцієво-магнієві, прозорі з коричневим осадком, прісні і слабомінералізовані (0,6-1,8 г/дм³).В водах виявлено перевищуючий вміст органічних речовин (до 20 мг/дм³), аміаку, нітритів, брому, марганцю, барію. В результаті техногенного забруднення збільшується вміст гідрокарбонатів і хлоридів.

Таким чином, підземні води забруднені в зоні розповсюдження вод із ставків-накопичувачів і непридатні для госппитного використання. Ореол забруднення формується в межах розташування ставків-накопичувачів і має північно-східний напрямок в сторону р. Дністер. Клас забруднення підземних вод по площі І-П.

Зарожанський цукровий завод скидає відпрацьовані води в кількості 332,6 тис.м³/рік в ставок-накопичувач. Із нього вода поступає в каскад ставків-накопичувачів, які служать для поступового фізичного і біологічного очищення. При проведенні гідрогеологічного обстеження ставків-накопичувачів Зарожанського цукрового заводу та струмка, правого притоку р. Черлена, виявлено, що води мають гідрокарбонатний магнієво-кальцієвий склад, прісні (0,5-0,7 г/дм³),нейтральні (рН=7,7), помірно-жорсткі (Ж=5,6-6,0 моль³/дм³). Води мутні, жовтуватого кольору з коричнево-жовтим осадом, забруднені органічними речовинами (більше 5 мг/дм³) і в незначній кількості нітратами (до 9,5 мг/дм³).

Показниками, вміст яких в підземних зонах забруднення перевищує ГДК, є сульфати, азотні сполуки, жорсткість, мінералізація, стронцій, марганець, фтор, свинець. Всі вони, крім азотних сполук, фтору, свинцю, жорсткості і мінералізації носять природний характер.

Отже, забруднення підземних вод в районі басейну правого притоку р.Черлена носить локальний характер; виділені дві області забруднення І-П градації (по площі і по лінійному розповсюдженні); компонентами техногенного забруднення II ступеня є азотовмісні сполуки (аміак, нітрати, нітрити), органічні сполуки, частково свинець, фтор, нікель, а також мінералізація, жорсткість; компонентами техногенного забруднення І ступеня є хлориди, кремнекислоти.