1.3 Поверхневі та підземні води

Основні ріки. Чернівецька область покрита густою мережею річок, які за розмірами надзвичайно неоднорідні і змінюються від малих струмків до значних водних артерій (Дністер). В області 4494 річок сумарною довжиною 7641 км. Кількість постійних водотоків 3747, тимчасово діючих – 747, сумарна довжина їх відповідно дорівнює 6858 і 783 км. Сімдесят п'ять річок довжиною понад 10 км, що становить 2,1% від загальної кількості [додаток А].

Середня густота річкової сітки області 0,90 км/км². По території вона-змінюється від 0,61 км/км² (на рівнинній частині) до 1,43 км/км² (у горах).

Головні річки області – Дністер, Прут і Сірет. Власне основною річкою е Дністер, який безпосередньо впадає в Чорне море, а Прут та Сірет – притоки Дунаю. Всі інші річки – це притоки різних розрядів Дністра, Пруту та Сірету. Основні річки протікають, головним чином, з північного заходу на південний схід, перетинаючи область в широтному напрямку.

Всі річки області за режимом можна розділити на дві групи: гірські та передгірно-рівнинні. До першої групи належать Черемош з притоками (до м. Вижниці) та верхів'я Сірету. До другої групи – Дністер, Прут, Черемош (від м. Вижниці до гирла) та Сірет.

Ставки і водосховища. До поверхневих вод області, крім річкових, належать також води, акумульовані в озерах, ставках і водосховищах. Озера не є характерним елементом ландшафту області. На її території переважають ставки і невеликі водосховища, що розміщаються в басейнах і руслах річок (окрім найбільшого в області, та Західній Україні загалом, Дністровського водосховища). На території області близько 600 ставків загальною площею дзеркала понад 2,8 км², тобто близько 0,3% площі області, й об'ємом води 0,040 км³, що становить близько 3% всього об'єму річного стоку річок області.

В основному це малі ставки з площею дзеркала від 0,5 до 10 га, максимальною глибиною 1-5 м і об'ємом 90-100 тис. м3. Вони дуже нерівномірно розподілені по території області: найбільше у районах лісостепової зони, найменше – у горах.

Підземні води. В Чернівецькій області наявні декілька різновидностей підземних вод. Їх розміщення пов'язане з геолого-гідрогеологічними зонами, а специфіка хімічного складу – з геохімічною обстановкою надр.

Прісні підземні води. Залягають у відкладах четвертинної товщі та корінних породах. Значною водоносністю у четвертинній товщі характеризується алювіальний водоносний горизонт, пов'язаний з заплавними терасами Дністра, Пруту, Черемошу та Сірету. Поширені у цьому горизонті води належать до гідрокарбонатно-кальцієвого типу з мінералізацією 0,5-0,6 г/л та загальною твердістю 2,8 молі. Алювіально-делювіальний горизонт типу верховодки поширений на вододілах Дністер – Прут, Прут – Сірет. Залягає на глибині 0,5-2м. Сарматський водоносний горизонт представлений органогенними тріщинуватими вапняками з прошарками пісковиків. Потужність горизонту 10—47,5 м. Тортонський водоносний горизонт вивчений у північно-західній частині області. Тут наявні водоносні вапняки, пісковики, прошарки та лінзи пісків у товщах глин. Потужність горизонту 10-20 м, глибина залягання 24-150 м. За хімічним складом води належать до гідрокарбонатно-кальцієвого типу з мінералізацією 0,3-2,4 г/л. Палеогеновий водоносний комплекс поширений у Карпатах. Представлений товщею аргілітів й алевролітів, серед якої водоносними є вигодські та ямненські пісковики. За хімічним складом підземні води належать до гідрокарбонатно-кальцієвого типу з мінералізацією 0,1-0,7 г/л і загальною твердістю 0,6-11 мг-екв/л. Крейдовий водоносний комплекс флішевої товщі поширений у Скибовій зоні Карпат. Представлений вапняками, пісковиками, конгломератами, які чергуються з мергелями й алевролітами. Води гідрокарбонатно-кальцієвого типу з мінералізацією 0,1-0,5 г/л, їх загальна твердість від 1 до 6 мг-екв/л. Сеноманський водоносний горизонт поширений на платформній частині області. Водоносні тут тріщинуваті пісковики, вапняки та глауконітові піски. За хімічним складом води гідрокарбонатно-кальцієвого типу з мінералізацією від 0,6 до 8,4 г/л. Нижньодевонський водоносний комплекс малопоширений. Залягає горизонт на силурі, прикривається відкладами крейди і неогену. Води гідрокарбонатно-кальцієвого типу з мінералізацією 3,0-0,88 г/л. Силурський водоносний горизонт поширений у східній частині області (Кельменецький і Хотинський р-ни). Потужність цієї товщі коливається від 2,4 до 139м. Глибина залягання горизонту 15-150м. За хімічним складом води належать до гідрокарбонатно-кальцієвого типу з мінералізацією 0,4-0,9 г/л. Палеозойський водоносний комплекс поширений у гірській частині області в зоні вивітрювання метаморфізованих вапняків, кварцитів і сланців. Води комплексу прісні, гідрокарбонатно-кальцієвого типу. Протерозойський водоносний комплекс поширений на платформній частині долини Дністра. Потужність горизонту 8-97 м. Води гідрокарбонатно-кальцієвого типу з мінералізацією 0,6-1,3 г/л.

Мінеральні води. Надра Чернівецької області багаті також на мінеральні води, поширення яких пов'язане з певними структурно-гідрогеологічними зонами. Розсоли хлоридно-натрієвого типу поширені у нижньоміоценових відкладах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину з мінералізацією від 10 до 200-300 г/л - Вижницький і Сторожинецький р-ни (с. Черешенька, с. Мигове Вижницького р-ну; с. Банилів-Підгірний, с. Красноїльськ Сторожинецького р-ну; с. Хряцька Глибоцького району; с. Сергії, с. Перкалаба,с. Голошина Путильського району. Детальніша характеристика та їх використання у наступних розділах). Сірководневі води. Там, де тортонські відклади представлені гіпсами, ангідридами і вапняками, у хімічному складі вод, поширених у цих відкладах, появляються сульфати і сірководень (с. Щербинці Новоселицького району; с. Брусниця Кіцманського району; с. Нижній Яловець Путильського району). Залізисті води. Води з підвищеним вмістом біологічно активного двовалентного заліза одержали назву залізистих мінеральних вод. Наявні вони в селах Щербинці, Чернелівці, Ширівці, Романківці, Виженці тощо.