2 Організація дипломного проектування

До дипломного проектування допускаються студенти, що склали іспити і заліки по всіх дисциплінах і виробничих практиках, передбачених навчальним планом. Виконання дипломного роботи (проекту) здійснюються студентами під керівництвом викладача. Для консультацій по деяких розділах проекту відповідними кафедрами призначаються консультанти.

Перед від'їздом на переддипломну практику студенту видається за установленою формою попереднє завдання на дипломну роботу, що повинне бути узгоджено з керівництвом підприємства, де студент буде проходити практику. Після повернення з практики завдання уточнюється відповідно до умов підприємства, а також рекомендаціями і пропозиціями керівництва підприємства. В остаточному виді завдання підписується студентом і керівником і затверджується завідувачем кафедрою перед початком дипломування, а потім оформляється у виді наказу по університету. Завдання на дипломну роботу додається до пояснювальної записки.

Перед початком дипломування на підставі затвердженого завдання на дипломну роботу студент разом з керівником складає календарний робочий план її виконання. Контроль за виконанням календарного плану здійснюється керівником роботи і деканатом.

Виконана дипломна робота в закінченому вигляді повинна бути переглянута і підписана всіма консультантами і керівником дипломної роботи. Потім робота надходить на твердження завідувачу кафедри, який вирішує питання про допуск її до захисту і напрямку на зовнішнє резензування.

В обов'язки керівника роботи входять:

• загальне керівництво дипломним проектуванням;

• консультації з усіх питань дипломної роботи;

• контроль за змістом, обсягом і якістю дипломної роботи;

• контроль своєчасного виконання дипломної роботи;

• остаточне рішення питань при розбіжності з консультантами по окремих розділах.

Керівник і консультанти по розділах проводять консультації, на яких допомагають студенту знайти правильні рішення, указують на допущені помилки, рекомендують літературу, при необхідності більш глибокого опрацювання якого-небудь питання направляють його на консультації до відповідного фахівця.

Керівник не рідше одного разу на місяць перевіряє обсяг роботи, виконаної студентом, і повідомляє результати на кафедрі й у деканаті. Незадовільно працюючі студенти за поданням керівника рішенням кафедри можуть бути відсторонені від подальшого дипломування.

Керівник підписує пояснювальну записку дипломної роботи, а також дає відгук про неї і характеристику дипломника з погляду його підготовленості, уміння самостійно приймати управлінські рішення.

3. Структура, зміст і обсяг дипломної роботи

Структура роботи повинна відповідати вимогам державного стандарту України (ДСТУ 3008-95).

Структура дипломної роботи: вступ; три розділи: теоретичний, аналітико-дослідницький та проектно-рекомендаційний, висновки.

План дипломної роботи має бути складним і містити: вступ; три розділи, кожен з яких складається не менш ніж з двох параграфів; висновки та пропозиції, список літератури та додатки.

У вступі обґрунтовується актуальність і практична значущість обраної теми роботи (проекту), доцільність роботи для розвитку відповідної галузі виробництва, визначається мета та завдання роботи, предмет, об'єкт дослідження (розробки) і надається коротка інформація про нього; стисло характеризуються використані методи та інформаційні джерела дослідження. Вступна частина включає наступні структурні елементи:

• титульний лист;

• бланк завдання;

- реферат;

- зміст.

Реферат повинний включати:

- зведення про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість літературних джерел відповідно до переліку посилань;

• текст реферату;

• перелік ключових слів.

Текст реферату повинний відображати викладену в записці інформацію, як правило, у наступній послідовності:

- об'єкт дослідження чи розробки;

- мета роботи;

- методи дослідження;

- результати та їхня новизна.

Ключові слова розміщають після тексту реферату.

Основна частина включає наступні структурні елементи:

- вступ;

- сутність пояснювальної записки;

- висновки;

- перелік посилань.

При викладі сутності пояснювальної записки матеріал поділяється на розділи. Розділи можуть поділятися на підрозділи і пункти.

Висновки повинні відбивати конкретні результати, отримані у процесі рішення поставлених задач.

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині записки, розташовується наприкінці тексту записки, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту повинні бути посилання. Перелік посилань розташовується в порядку, у якому вони вперше згадуються в тексті.

Бібліографічні описи посилань у переліку приводяться у відповідності зі стандартами по бібліотечній і видавничій справі.

У теоретичному розділі розглядаються загальні підходи до досліджуваної теми з використанням різноманітних літературних джерел, у тому числі й іноземних, з обов'язковим порівнянням різних точок зору, використанням опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела. У розділі надається теоретичне обґрунтування, наводиться суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмета дослідження, методологічні підходи. Теоретичне обґрунтування має визначити роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності організації.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмета дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, обґрунтування власної позиції щодо обраних методів дослідження.

Аналітико-дослідницький розділ містить опис, характеристику сучасного стану досліджуваного питання на об'єкті дослідження, діагностування діяльності підприємства щодо обраного напряму дослідження (розробки). Ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися поясненнями та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час переддипломного стажування.

Випускник має продемонструвати уміння робити правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробку даних, на основі яких здійснюється кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

В аналітичних розрахунках можливе використання ПЕОМ.

У проектно-рекомендаційному розділі надаються детальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності організації відповідно до напряму дослідження (розробки). Кожна пропозиція повинна мати розгорнуте обґрунтування, на основі аналізу, проведеного в аналітико-дослідницькій частині, виявлених відхилень, проблем та недоліків. Запропоновані удосконалення та інновації повинні мати розрахунково-кількісне обгрунтування.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваного питання повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості.

У розрахунках для обгрунтування пропозицій можливе використання ПЕОМ.

Висновки і пропозиції містять стислий виклад підсумків роботи. Наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять оцінку результатів дослідження з точки зору відповідності меті магістерської роботи та поставлених у вступі завдань, акцентуються елементи наукової новизни, пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації.