6. Залежність підходів до природокористування від моделей країни

Безтоварна економіка, де не діє закон вартості і немає плати за природні ресурси, приводить до волюнтаризму у відношеннях до природи. Природа країни руйнується, а природні ресурси використовуються хижацьки.

Виділимо умовно дві протилежні моделі економіки: інтенсивну і екстен­сивну. В умовах екстенсивної економіки технологічний розвиток йде головним чином по шляху нарощування одиничної потужності агрегатів, технологічних лі­ній, транспортних засобів, а також збільшенням маси сировини та напівфабри­ка­тів, що переробля­ється і переміщується за одиницю часу. Ці вдосконалення старих тех­ нологій призвели до формування «ресурсопожираючої» моделі економічного роз­витку. В свою чергу вона призвала до життя відповідну модель територіальної структури господарства, яка заключається в стягуванні до центрів переробної про­мисловості громадних мас сировини і палива. Рано чи пізно появляються ресурсні і екологічні обмеження такого тупикового розвитку. Якщо до того в країні про­ходить залучення в господарське використання нових територій, то неминуче розпилення капітальних вкладів, їх дефіцит і збільшення об’єму незакінченого будів­ництва. Стара модель вичерпала свої можливості.

На новому витку НТР появилось нове покоління оброблюваної техніки, зокрема інформаційні технології, освоєні нові ресурсозберігаючі технології. Зміна технологій привела до нової моделі інтенсивної економіки. Відома модель Д. Ме­доуза будувалась на «ресурсопожираючої» моделі, з чого робився висновок про неминучість «нульового росту». Інтенсивна модель дозволяла і економити ресур­си, і забезпечувати економічний ріст, і зберігати середовище проживання. При цьо­му ріст виробничих сил супроводжувався істотною перебудовою суспільних пот­реб, зокрема , які заключалися в рості всіх неутілітарних значень природи кра­їни.

В країнах, де запаси мінеральної і деревинної сировини, палива і енергії є одним з головних джерел виробництва продукції в базових галузях промисловості, гостро стає проблема переходу до ресурсокористуванню інтенсивного типу, при якому повинні знижуватися добування первинних природних ресурсів, усуватися їх втрати на усіх стадіях від видобутку до споживання. Інтенсивне ресурсо­корис­тування веде до зміни відношень в системі потреба - виробництво - природні ресурси. Якщо при екстенсивній економіці потреба в тій чи іншій продукції пере­дувала визначенню необхідності і масштабів освоєння природних ресурсів, то при інтенсивній економіці їх стан і можливості освоєння самі повинні впливати на формування цієї потреби. Іншими словами, мова йде про ресурсну політику країни, яка дозволяє мінімізувати суспільну потребу в природних ресурсах (Терри­ториальная структура народного хозяйства СССР в период НТР. М., 1989. С. 41).

7. Принцип вивчення природи країни «від загального до часткового»

Перш ніж перейти до вивчення окремих компонентів природи країни, необхідно вивчити загальну «фізико-географічну структуру» країни (така струк­тура виділяється умовно) - зональність, вертикальна поясність, ландшафтне райо­нування, - які чинять вплив на окремі компоненти. Зворотний шлях - від частково­го до загального - в країнознавчих дослідженнях має менше значення. При цьому особливу роль відіграє цілеспрямоване дослідження контрастності фізико-геогра­фічних умов і диференціацію ресурсного порядку, що при інших рівних умовах сильно впливає на глибину географічного розчленування труду, на територіальну структуру природних ресурсів країни як однієї з підструктур її господарства.

Візьмемо для прикладу Непал. Для нього характерна нерівномірність розсе­лення і освоєння. По «вертикалі» простежуються наступна картина. Нижній пояс - родюча долина - перенаселена. Середньогірський пояс сильно заселений, але тут зведення лісів і розорювання схилів призвели до сильної ерозії, в деяких місцях катастрофічної: селяни вже не можуть себе прокормити і змушені емігрувати в сусідню Індію або в жаркі і вологі низини на півдні країни, раніше не освоєні, в так звані тераї - непроходимі заболочені джунглі з розповсюдженими тропічними хворобами. Високогір’я заселено слабо. Складні природні умови супроводжуються незакінченою дуже помірною земельною реформою.