Основні етапи процесу аудиту.

При розгляді процесу аудиту виділяються планувальна, організаційна, управлінська, виконавська стадії його проведення.

На І стадії – Планувальній (займає біля 30% загального часу проведення аудиту) здійснюється

• постановка мети і формулювання завдань;

• розробка стратегії і тактики проведення аудиту;

• накопичення інформації (вивчення бізнесу замовника, ознайомлення із системою БО та ВК)

• оцінювання аудиторського ризику та встановлення рівня суттєвості;

• розробка аудиторських програм та процедур

ІІ стадія – Організаційна здійснюється

• розподіл обов’язків, необхідних для виконання планів на кожному організаційному рівні

• визначення вимог до підбору і розподілу кадрів за ділянками роботи

Iіі стадія – Технологічна здійснюється

• виконання програми аудиту та здійснення поточного контролю (тестування засобів контролю, виконання аудиторських процедур по суті: перевірка оборотів і сальдо за рахунками, аналітичні процедури)

• поточне коригування плану

ІУ стадія – Результатна

узагальнення результатів аудиту (складання аудиторського звіту та висновку).

У процесі планування аудиторської перевірки створюються два основних документи: план аудиторської перевірки і програма перевірки.

Планування аудиту - це розробка загальної стратегії вико­нання завдання та плану аудиту для зменшення аудиторського ризику до прийнятно низького рівня.

Планування аудиту дозволяє:

• забезпечи­ти належну увагу важливим питанням аудиторської перевірки, своєчасне визначення та вирішення потенційних проблем;

• організувати та виконати завдання з аудиту ефективно і якісно;

• точно розподілити роботу між працівниками аудиторської фірми, які беруть участь у перевірці, що, у свою чергу, полегшує нагляд, керування та перевірку роботи кожного виконавця та допомагає координувати робо­ту, яку виконують аудитори підрозділів і експерти, якщо такі є.

Природа та обсяг планування залежить від:

• видів діяльності та складності організа­ційної структури підприємства,

• досвіду попередньої роботи аудитора з підприємством,

• та змін обставин, що можуть виникнути під час виконання за­вдання з аудиту.

Головна мета попереднього планування аудиту - це отримання або оновлення знання про майбутнього клієнта, з яким укладається договір, та на підставі цих знань визначити очікуваний обсяг та вартість робіт.

Результати попереднього планування документуються за формою, яка встановлюється самостійно кожною аудиторською фірмою.

Традиційно використовується форма тексту для викладення підсу­мків попереднього планування. Такий документ може мати назву «Мемо­рандум попереднього планування». До цього текстового опису може до­даватися будь-яка інша доречна інформація, наприклад, блок-схеми (організаційно-управлінська структура підприємства, графік докуме­нтообігу) тощо. Незважаючи на той факт, що обов'язковість формування меморандуму попереднього планування не встановлюється процедурами МСА, цей документ має велике значення для забезпечення успішного проведення переговорів з клієнтом щодо питань обґрунтування обсягів та ціни аудиту.

Меморандум попереднього планування може мати наступну структуру:

• назва клієнта та предмет договору;

• цілі та завдання попереднього планування аудиту;

• інформація, на основі якої проведені попереднє планування та оцінка достатності і переконливості наведеної клієнтом інформа­ції;

• результати попереднього планування, включно із загальними ві­домостями про об'єкт та бізнес клієнта (специфіка галузевої на­лежності, види діяльності, специфіка виробництва, практика іні­ціювання угод, схема організаційно-управлінської структури, схема документообігу, особливості інформаційних потоків, облі­кова політика, організація бухгалтерського підрозділу та системи бухгалтерського обліку, основні фінансово-економічні показники за три останні звітні роки, надійність системи внутрішнього конт­ролю);

• види та обсяг виконаної роботи, а також запланованих робіт;

• розрахунок запланованої вартості робіт;

• закінчення (важливі моменти минулого та наступного аудиту, пропозиції з супутніх послуг, оцінка можливості проведення ау­диту).

Після укладення договору на проведення аудиту починається про­цес безпосереднього планування аудиторської перевірки за укладеним договором.

МСА 300 «Планування» визначає, що в ос­нові розробки плану аудиторської перевірки знаходиться документ, який має назву «Загальна стратегія аудиту».

Зазначений документ встановлює обсяг, час та напрямок аудиту та допомагає в розробці більш детального плану аудиту.

Процес формування загальної стратегії аудиту для певного клієнта полягає у розгляді таких питань, як:

1) визначення необхідної кількості та рівня професійного досвіду працівників аудиторської фірми, які будуть безпо­середньо проводити перевірку, а також доречності залучення експертів зі сторони.

2) проведення розподілу працівників аудиторської фірми між окремими підрозділами підприємства з визначенням дати здій­снення конкретних процедур та необхідного для цього часу.

3) врахування можливості координації та контро­лю за проведенням перевірки з боку головних спеціалістів аудиторської фірми.

МСА 300 «Планування» має спеціальний додаток, який містить приклади питань, які розглядає ауди­тор, розробляючи загальну стратегію виконання завдання з аудиту.

МСА 300 визначає обов'язковість документування загальної стра­тегії аудиту. Це стосується ключових рішень, необхідних для відповідно­го планування аудиту. Так, наприклад, можна задокументувати загальну стратегію аудиту у вигляді меморандуму, де описано ключові рішення щодо загального обсягу, часу та проведення аудиту.

Після вибору загальної стратегії аудиту розробляється детальний план аудиту, де розглядаються питання, ідентифіковані під час вибору стратегії. План аудиту за своїм змістом є більш деталі­зованим, ніж загальна стратегія аудиту.

МСА 300 «Планування» визначає обов'язковість складання спеці­ального документа, який розкриває зміст запланованих робіт, тобто плану аудиту.

План аудиту включає:

Опис характеру, часу та обсягу запланованих процедур оцінки ризиків, достатніх для оцінки ризиків суттєвих викривлень, як це вказано в МСА 315 "Розуміння суб'єкта господарювання і його середовища та оці­нка ризиків суттєвих викривлень",

Опис характеру, часу та обсягу запланованих подальших ауди­торських процедур на рівні тверджень для кожного суттєвого класу опе­рацій, залишків на рахунках та розкриттів, як це вказано в МСА 330 "Ау­диторські процедури відповідно до оцінених ризиків". План подальших аудиторських процедур відображає рішення, прийняте аудитором, щодо тестування операційної ефективності контролю, а також характеру, часу та обсягу запланованих процедур по суті,

Інші аудиторські процедури, які необхідно виконати під час проведення перевірки для забезпечення відповідності Міжнародним стандартам аудиту (наприклад, пряме спілкування з юристами суб'єкта господа­рювання).

Складання та виконання плану аудиту спрямоване на отримання достатніх та відповідних ауди­торських доказів з метою зменшення аудиторського ризику до прийнятно низького рівня.

Додаткові питання, які аудитор може розглядати під час розробки загальної стратегії та плану аудиту для пер­ших завдань з аудиту, можуть включати:

• домовленість з попереднім аудитором (якщо це не заборонено за­коном або нормативними документами), наприклад, щодо ознайомлення зробочими документами попереднього аудитора;

будь-які значні питання (включно із застосуванням облікових принципів чи стандартів аудиту або звітності), що обговорювалися з управлінським персоналом підприємства у зв'язку з вибором його ауди­тором, повідомлення цих питань найвищому правлінському персоналу, та їх вплив на загальну стратегію і план аудиту.

заплановані аудиторські процедури для отримання достатніх та відповідних аудиторських доказів щодо вступних балансів (залишків на початок періоду) у відповідності до вимог МСА 510 "Перші завдання: за­лишки на початок періоду»;

визначення працівників аудиторської фірми, які б мали відповід­ний рівень знань та компетентності для виконання процедур отримання доказів з урахуванням специфіки діяльності підприємства.

Згідно до вимог МСА 300 в план аудиту слід обов’язково закладати процедури, час їх проведення та обсяг, які пов'язані з керуванням та наглядом за роботою працівників аудиторської фірми.

Складений план аудиту підлягає обов'язковому документуванню.

Документування плану аудиту повинно бути достатнім для відо­браження запланованого характеру, часу та обсягу процедур оцінки ризи­ків і подальших аудиторських процедур на рівні тверджень для кожного суттєвого класу операцій, залишків на рахунках та розкриттів у відповідь на оцінені ризики.

Задокументований план аудиту є підтвердженням відповідності планування та виконання аудиторських процедур. План аудиту затвер­джується до початку виконання процедур отримання аудиторських дока­зів, проте він може переглядатися залежно від зміни обставин, що вини­кають у процесі аудиту.

У процесі складання програми аудиту може формуватися спеціа­льний документ, який має назву «Бюджет витрат часу». Це похідний до­кумент, в якому проводиться розподіл робіт між працівниками аудитор­ської фірми, які будуть брати безпосередню участь в аудиторській переві­рці фінансової звітності підприємства, з яким було укладено договір.

Програма аудиту - це документ, що містить перелік завдань у визначеній послідовності їх виконання, за допомогою яких отримуються достатні та надійні аудиторські докази у відповідності до мети переві­рки щодо відповідного клієнта.

Під час підготовки програми слід враховувати такі обставини:

• заплановані терміни виконання тестів контролю і процедур по суті;

• можливість координації будь-якої позиції в плані перевірки, на­приклад, заміна одного працівника на іншого, надання технічної або ме­тодичної допомоги;

• кількість асистентів (тобто працівників аудиторської фірми, які мають менший досвід роботи в порівнянні зі старшим персоналом);

• необхідність залучення інших аудиторів або експертів.

Програма аудиту також може бути складена у вигляді програми тестів контролю та тестів (процедур) по суті.

Програма тестів контролю являє собою сукупність дій, спрямованих на збирання інформації про ефективність функціонування системи внутрішнього контролю клієнта.

Програма тестів по суті - це детальна перевірка правильності відобра­ження у бухгалтерському обліку оборотів та залишків по рахунках, тобто перелік дій для детальних конкретних перевірок. У цьому випадку ауди­тор визначає конкретні сфери аудиту (розділи бухгалтерського обліку), які він буде перевіряти, та складає програму по кожній з них.

З кожного розділу програми формуються документально підт­верджені висновки, які є основою для формування та висловлення думки аудитора в аудиторському звіті та висновку.

Програму аудиту, як і загальний план, слід переглядати в ході пе­ревірки (якщо це необхідно). Причини всіх змін мають бути задоку­ментовані.

Аудиторська документація - це матеріали (робочі документи), підготовлені аудитором (і для аудитора) або одержані ним у зв'язку з проведенням аудиторської перевірки (зберігаються в нього).

До робочої документації аудитора відносяться.

На стадії планування	Лист-пропозиція Анкета попередньої оцінки ри­зиків суттєвих викривлень Лист - зобов'язання Попередній розрахунок обсягу та вартості робіт Попередній план аудиту
	Договір на проведення аудиту
	Меморандум загальної стратегії аудиту План аудиту Програми аудиту Аналітичні таблиці Анкети оцінки ризиків Розрахунок рівня суттєвості Меморандум планування
На стадії проведення проце­дур отримання ау­диторських доказів	Анкети оцінки складників вну­трішнього контролю Результати проведених тестів контролю Письмові пояснення управлін­ського персоналу Аудиторські докази, отримані із зовнішніх джерел Результати спостереження за інвентаризацією Розрахунок обсягу вибірки Оцінка результатів Зведена відомість результатів оцінки аудиторських доказів

До складу підсумкової документації відноситься аудиторський звіт.

Аудиторський звіт — це внутрішній підсумковий документ, складання якого, як правило, передує складанню аудиторського висновку.

МСА не встановлюють спеціальних вимог щодо змісту та структу­ри аудиторського звіту. Кожна аудиторська фірма самостійно розробляє та затверджує відповідні вимоги внутрішніми стандартами.

За структурою аудиторський звіт може мати три основних розділи;

Загальні відомості про перевірку. У цьому розділі наводиться така інформація: підстави для проведення перевірки (назва та но­мер договору); мета перевірки; обсяг інформації, що перевіряється; терміни проведення перевірки; обсяг та зміст виконаних аудитор­ських процедур.

Загальна характеристика системи внутрішнього контролю. У цьому розділі дається узагальнена характеристика як організацій­ної структури підприємства, його діяльності, так і системи внутрі­шнього контролю, а також розкриваються основні її недоліки, що можуть мати наслідком існування суттєвих викривлень у показни­ках фінансової звітності.

Результати виконаних процедур щодо отримання доказів сто­совно тверджень у показниках фінансової звітності. Називають­ся всі виявлені помилки у фінансових звітах та обов'язково нада­ється їх характеристика щодо суттєвості. У підсумку надаються рекомендації щодо можливого виправлення у фінансовій звітності, за якою передбачається надання висновку.

Стаття 7 Закону України «Про аудиторську діяльність» дає таке визначення аудиторського висновку.

Аудиторський висновок - документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні.

Вимоги до структури, змісту та порядку вибору форми аудиторсь­кого висновку щодо фінансових звітів загального призначення викладено у таких МСА:

• МСА 700 (переглянутий) «Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення» (надалі - МСА 700 (П)),

• МСА 701 «Модифікація висновку незалежного аудитора» (надалі - МСА 701).

У відповідності до МСА 700 (П) та МСА 701 аудиторські виснов­ки, залежно від змісту висловленого судження у них, поділяються на дві категорії:

перша - це безумовно-позитивний аудиторський висновок,

друга — це модифікований аудиторський висновок. До модифікованих висновків належать:

• безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфом,

• умовно-позитивний висновок,

• негативний висновок,

• відмова від висловлення думки.

Модифіковані аудиторські висновки - це всі висновки про фі­нансову звітність, структура яких відрізняється від структури безумов­но-позитивного висновку.

14