2. Митне оформлення бартерних операцій

Митне оформлення бартерних операцій здійснюється службовими особами митниць в місцях розташування митниць. Порядок здійснення операцій з митного оформлення визначається Державною митною службою України відповідно до Митного кодексу України.

При вивезенні товарів, фактично експортованих за бартерним договором, оформлюється вантажна митна декларація на експорт. При цьому дата оформлення такої декларації вважається датою вивезення товарів за бартерним договором.

При митному оформленні товарів, що експортуються за бартерними контрактами, слід ураховувати таку особливість - у вантажній митній декларації у графі 24 “Характер угоди” проставляється код “51” (переміщення товарів у порядку прямого товарообміну (бартерна угода)).

При ввезенні товарів за бартерним договором на митну територію України, оформлюється вантажна митна декларація на імпорт. Дата, зазначена в декларації є датою митного оформлення і, відповідно, датою ввезення товарів за бартерним договором.

Підприємства, що здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов’язані протягом п’яти робочих днів із дня підписання акта або іншого документа повідомити про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг) органи державної митної служби України та органи державної податкової служби України.

Органи державної митної служби України здійснюють контроль за надходженням товарів за імпортом згідно з бартерним договором та інформують органи державної податкової служби про порушення строків надходження товарів.

У разі, коли замість поставок товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором, іноземний контрагент виконує свої зобов’язання шляхом перерахування коштів на рахунок суб’єкта ЗЕД України - сторони договору, підставою для зняття з контролю митного органу питання щодо імпортної частини за бартерним договором є подання зазначеним суб’єктом до митного органу довідки уповноваженого банку про надходження коштів у рахунок цього договору в установлені законодавством України строки на суму, еквівалентну вартості товарів (робіт, послуг), зазначених у договорі, та копії додаткових угод, які зумовлюють зміну характеру договору.

3. Порядок відображення в обліку бартерних операцій

3.1. Особливості оподаткування бартерних операцій

Особливістю бартерних операцій є необхідність визначення бази оподаткування виходячи зі звичайних цін

Звичайна ціна на продукцію - це ціна реалізації товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих (сплачених) відсотків, вартість іноземної валюти, яка може бути одержана у разі їхнього продажу особам, не зв’язаним із продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності. Вважається, що звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна – це ціна, по якій товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично і фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склались на ринку ідентичних (а при їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

На товари, для яких встановлено індикативні ціни, звичайні ціни встановлюються на рівні індикативних.

Датою виникнення податкових зобов’язань при здійсненні бартерних операцій з нерезидентами є дата оформлення експортної вантажної митної декларації, що підтверджує вивіз товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (надання послуг) нерезиденту.

Валові витрати щодо отриманого від нерезидента товару, виникають за датою його оприбуткування, а щодо робіт (послуг) – за датою підписання акта, який підтверджує факт отримання їх результатів. Розмір валових витрат при бартерній операції визначається:

- для товарів, які імпортуються, - виходячи з курсу НБУ, зазначеного у ввізній ВМД;

- щодо виконаних нерезидентом робіт (послуг), - виходячи з курсу НБУ, який діяв на дату оформлення документу, що підтверджує факт отримання їх результатів.

Валовий дохід відображається за датою відвантаження товару нерезиденту, а для робіт і послуг – за датою підписання акта, що підтверджує факт надання їх результатів. Розмір валового доходу визначається:

- для товарів, які експортуються, - виходячи з курсу НБУ, зазначеного у вивізній ВМД;

- щодо виконаних нерезиденту робіт (послуг), - виходячи з курсу НБУ, який діяв на дату оформлення документу, що підтверджує факт надання їх результатів.

Ще однією особливістю при виконанні бартерного договору є те, що поточна кредиторська та дебіторська заборгованості за бартерним договором відсутні у винятковому переліку видів заборгованості, за якими проводиться перерахунок балансової суми заборгованості, основну суму якої виражено у іноземній валюті, у гривні за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). Саме тому наявність на кінець звітного періоду заборгованості за імпортною або експортною частиною бартерного договору, вираженою в іноземній валюті, не викликає необхідності її перерахунку навіть тоді, коли період дії договору виходить за межі одного звітного періоду.

При виконанні експортної частини бартерного договору вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту супроводжується нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ за ставкою 0%.

Виконання для нерезидента робіт (послуг) з місцем їх надання на митній території України, викликає необхідність нарахування зобов’язань з ПДВ за ставкою 20%.

У момент виникнення податкових зобов’язань, у двох екземплярах виписується податкова накладна, з позначкою в оригіналі: “Експортні поставки”.

Нараховані (сплачені) суми “вхідного” ПДВ з 01 січня 2008 року включаються до складу податкового кредиту на загальних підставах, у випадках, якщо бартерна операція пов’язана з господарською діяльністю платника податків.

При виконанні імпортної частини бартерного договору операції з ввезення на митну територію України товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту обкладаються за ставкою 20%. База оподаткування визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості таких товарів, але не менше митної вартості, зазначеної у ввізній ВМД.

При імпорті звичайні ціни не використовується, оскільки підставою для нарахування ПДВ є як мінімум митна вартість, що ввозяться, а правильність декларування цієї величини контролюють митні органи.

Датою виникнення податкових зобов’язань, щодо товарів, які імпортуються, є дата подання ВМД із зазначенням в ній суми податку, що належить до сплати. Право на податковий кредит виникає за датою сплати податку за податковими зобов’язаннями, тобто за операціями імпорту товарів податкові зобов’язання та податковий кредит виникають в одному звітному (податковому) періоді. Документом, що дає право на податковий кредит є належним чином оформлена ВМД, яка підтверджує сплату ПДВ.

Якщо за бартерним договором від нерезидента отримано роботи (послуги) з місцем їх поставки на митній території України, така операція обкладається ПДВ за ставкою 20%. Датою виникнення податкових зобов’язань є дата оформлення документа, що підтверджує виконання робіт (послуг) нерезидентом.

Податковий кредит в цьому випадку можна показати в наступному податковому періоді, після того, в якому були відображені податкові зобов’язання. У цій ситуації резидент – одержувач робіт (послуг) повинен буде виписати податкову накладну фактично сам собі. При цьому в рядку “Індивідуальний податковий номер продавця” і “Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця)” проставляється позначка “Х”