Розділ 4. Розробка елементів технології вирощування сої в господарстві

4.1. Розміщення сої в сівозміні.

Розміщення сої в сівозмінах господарства:

1. Пар 1. Пар

2. Озима пшениця 2. Озима пшениця

3. Соя 3. Кукурудза на зерно

4. Кукурудза на зерно 4. Соя

Кращими попередниками під сою в умовах зони Степу України є зе­рнові колосові. Солому після збирання озимої пшениці або ячменю краще здрібнити і заробити в ґрунт, проводячи одно або дворазове лущення, за рахунок якого знищуються також вегетуючі бур'яни. Цей агротехнічний захід повинен бути обов'язковим перед основним обробітком ґрунту.

Кукурудза також може бути непоганим попередником під посів сої, за умови, що післяжнивні рештки якісно подрібнюються, а наступною глибокою оранкою заробляються в ґрунт. Обмежуючими факторами мо­жуть бути тільки гербіциди триазинової групи, які застосовуються при боротьбі з бур'янами в посівах кукурудзи, через їхню тривалу післядію, що негативно позначається на рості й розвитку рослин сої, а найчастіше призводить до її загибелі.

Соняшник, ріпак та інші олійні сільськогосподарські культури використовувати як попередник під посіви сої не рекомендується внаслі­док однакових хвороб.

Сою не слід вирощувати беззмінно, а також після інших бобових культур. Висока вимогливість до родючості ґрунту, низька стійкість до хвороб, шкідників і бур'янів вимагає відповідального підходу до вибору місця для сої в сівозміні.

Соя сама поліпшує структуру ґрунту й збагачує його азотом. Якщо в ґрунті відчувається недостатня кількість азоту, а бульбочки на корінцях нормально сформовані, то 60-70% азоту, необхідного для формування біомаси, засвоюється культурою з повітря, завдяки азотфіксації. В свою чергу соя є прекрасним попередником для зернових, кормових, техніч­них і овочевих культур.

Соя в нашому випадку буде розміщуватися після кукурудзи на зерно.

4.2. Система основного і передпосівного обробітку ґрунту. Зяблевий обробіток ґрунту

Система зяблевого обробітку ґрунту складається з декількох агроте­хнічних заходів. Кількість технологічних операцій з підготовки ґрунту в осінній період залежить від попередника, типу ґрунту його меліоративно­го та фітосанітарного стану. Як правило після попередників, що рано зві­льняють поле бажано проводити два лущення: перше – слідом за збиран­ням з метою заробки післяжнивних решток, знищення вегетуючих бур'я­нів і провокування насіннєвих зачатків до проростання та з метою ство­рення мульчованого шару, який би попереджав втрати вологи, що зали­шилася в ґрунті після збирання попередника; друге – при масовому проростанні коренепаросткових бур'янів (осот рожевий). Основний обробіток під сою про­водиться на глибину 28-30 см. На легких за гранулометричним складом ґрунтах є можливість заміни оранки на безполицевий обробіток і змен­шення глибини розпушування до 12-14 см.

Для гарантованого виробництва зерна сої зяблевий обробіток ґрунту повинен бути проведений восени. Перенесення його проведення на весняний період призводить до зрідження посівів, відставання рослин у рості і розвитку, а в кінцевому рахунку до різкого зниження врожайності культури.

При сівбі сої після озимих або ярих зернових колосових, поле краще обробити дисковими лущильниками на глибину 8-10 см. За такого обробітку відбувається перемішування післяжнивних решток із ґрунтом, що прискорює їх розкладання мікроорганізмами, і знищення вегетуючих бур'янів. Якщо поля засмічені коренепаростковими бур'янами доцільно ґрунт обробляти за схемою: післязбиральне лущення стерні на 8-10 см, обприскування гербіцидами на основі гліфосатів (раундап, гліфосат, ура­ган, глісол) по розетках бур'янів, які відросли після лущення. Через два-три тижні після обробки гербіцидами поле варто зорати на глибину 28-30 см.

Обробіток ґрунту після кукурудзи ускладнюється через пізнє її зби­рання й велику кількість крупностеблових післяжнивних решток, здрібнювання яких повинно бути проведене якісно й відразу після збирання культури з наступною оранкою поля.

Особливу увагу варто приділити вирівнюванню ґрунту, що значною мірою позначиться на якості сівби, рівномірності внесення і ефективності гербіцидів, розподілі води по полю під час атмосферних опадів і вегета­ційних поливів, а також на якості збирання врожаю. На невирівняних по­лях частина бобів, закладених низько над поверхнею ґрунту, залишається незрізаною жниваркою комбайна.