Додаток д

Гранично допустимий викид - це науково обґрунтований норматив, установлюваний для кожного забруднювача і джерела викиду, виконання якого забезпечує дотримання Гранично допустима концепція у заселеній зоні (зоні проживання людей). Гранично допустимий викидів установлюється з урахуванням викидів сусідніх джерел, тобто з урахуванням фонових концентрацій.

ГПВ є функцією від ГПК: ГПВ = ( (ГПК) = кр( (ГПК - Сф), г/с, (за для гарячих викидів)

ГПВ розраховується для гарячих і для холодних викидів по різних формулах.

Де К_р - коефіцієнт розведення, показує, який обсяг чистого повітря необхідний для розведення вило в 1 сек забруднюючого речовини до ГПК. ГПВ виміряється в г/с.

Для гарячих викидів:

К_р = ,

Де Н – висота джерела викиду, м;

V - витрата газу (обсяг суміші, що викидається,) в од. часу, м³/з, обумовлений по формулі , де V₁ - лінійна швидкість виходу газоповітряної суміші, а D - діаметр устя джерела викиду;

T - різниця температур суміші, що викидається, і повітря ^- 0С; Т навколишнього атмосферного повітря Тв приймають у 13 годин найбільш жаркого місяця.

A - коефіцієнт температурної стратифікації, що залежить від температурної стратифікації атмосфери і визначальний умови вертикального і горизонтального розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі, з^2/3мг град^1/3/м;

К-т А приймається для несприятливих метеорологічних умов, при яких концентрація шкідливих речовин в атмосферному повітрі від джерела викиду досягають максимального значення. Для Харківської області А – 160.

f - коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосферному повітрі;

Коефіцієнт f повинний прийматися:

а) для газоподібних шкідливих речовин і дрібнодисперсних аерозолів, швидкість впорядоченого осідання практично дорівнює нулю - 1;

б) для пилу і золи, якщо середній експлуатаційний коефіцієнт очищення дорівнює: не менш 90% - 2; від 75 до 90% - 2,5; менш 75% - 3.

47

m і n – коефіцієнти, що враховують умови виходу газів з устя джерела.

К-т n приймається: для V₁ < 0,3 = 3; для V₁ від 0,3 до 2 м/с n = 2; для V₁ > 2 м/с n = 1.

Значення до – та m чи розраховуються по чи формулі визначають за графіком.

Гпкм_.р. – максимально разова гранично припустима концентрація забруднюючого речовини, мг/м³;

Для холодних викидів:

,

де: H – висота джерела викиду, м;

V - витрата газу (обсяг суміші, що викидається,) в од. часу, м³/з, обумовлений по формулі , де V₁ - лінійна швидкість виходу газоповітряні суміші, а D - діаметр устя джерела викиду, м;

A – до – т, що має розмірність мг м^1/3/м;

f – як для гарячих викидів;

n – як для гарячих викидів.

48

Додаток е методика прогнозування і оцінки інженерної обстановки.

У літературі з катастроф і НС [1] вибух визначається як короткочасний процес виділення великої кількості енергії у невеликому об'ємі. Для оцінки і прогнозування інженерної обстановки при вибуху необхідно вивчити можливі ураження елементів ризику при впливі повітряної ударної хвилі, що виникає при вибуху.

Необхідно скласти “3- шарову карту”.

Шар 1 - розподіл вражаючого чинника. Повітряна ударна хвиля викликає в залежності від надлишкового тиску у фронті руйнування будинків, споруджень, ураження людей та ін. Для розподілу надлишкового тиску повітряної ударної хвилі при вибуху необхідно визначити характерні зони, на межах яких надлишковий тиск повітряної ударної хвилі складає 100, 50, 30, 20, 10 кПа [1, 4].

Варто розрізняти вибухи, що виникають у результаті хімічних реакцій, ядерні вибухи і фізичні вибухи. У ході практичних занять розглядаються НС при вибухах конденсованих, газоподібних вибухових речовин (ВР) і при ядерних вибухах.

При вибуху конденсованих вибухових речовин радіуси характерних зон можна оцінити за формулою

(м), (2.1)

де - маса вибухових речовин, що беруть участь у вибуху, у перерахуванні на тринитротолуол (потужність вибуху), кг;

k - коефіцієнт, значення якого залежить від надлишкового тиску, що розраховується і дорівнює

• 11,1 - для надлишкового тиску 10 кПа;

• 7,0 - для надлишкового тиску 20 кПа;

• 5,4 - для надлишкового тиску 30 кПа;

• 4,0 - для надлишкового тиску 50 кПа;

• 2,9 - для надлишкового тиску 100 кПа.

При вибуху пари легкозаймистих рідин (ЛЗР) радіуси характерних зон визначаються за формулою (2.1), де масу ВВ, що беруть участь у вибуху (потужність вибуху), можна оцінити за формулою

(кг), (2.2)

48

де k_ВВ - коефіцієнт, що враховує частку енергії вибуху, що витрачається на утворення повітряної ударної хвилі, k_ВВ = 0,1...0,85;

- маса речовини, що бере участь в утворенні хмари, кг.

Зокрема, якщо виконується аналіз обстановки, що може виникнути при вибуху ємності з ЛЗР (бензином та ін.) необхідно визначити масу бензину, що знаходиться в пароподібному стані за формулою

, (2.3)

де V - об'єм резервуара з ЛЗР, м³;

- заповнення ємності з ЛЗР, %;

c - концентрація ЛЗР у парах, %;

- щільність парiв ЛЗР, кг/м³ (для бензину 0,75 кг/м³);

При ядерному вибуху радіуси характерних зон можна оцінити за законом подоби, відповідно до якого два заряди потужністю й утворять рівний надлишковий тиск на відстанях і відповідно

. (2.4)

Значення надлишкового тиску на базовій відстані для вибуху потужністю 1 мт наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 - Надлишковий тиск при вибуху потужністю 1 Мт

Тиск, кПа	Відстань, км	Тиск, кПа	Відстань, км
10	14,0/11,1	50	3,6/4,0
20	7,5/7,0	80	2,6/3,1
30	5.3 / 5,4	100	2,2/2,9
Примітка: чисельник - для повітряного ядерного вибуху; знаменник - для наземного ядерного вибуху.

Характерні зони на карті, схемі або плані представлятимуть концентричні окружності, радіуси яких відповідають обчисленим відстаням, а центри збігаються з епіцентром вибуху.

Шар 2 - розподіл елементів ризику, до числа яких відносяться будинки і спорудження. Люди одержують травми різного ступеня ваги, в основному, не через вплив ударної хвилі, а за рахунок впливу на них вторинних уражуючих чинників - конструкцій, що руйнуються.

49

Ушкодження і руйнування будинків і споруджень залежать від їхнього конструктивного виконання, мiцнистих характеристик та ін. На відповідній карті, схемі або плані місцевості варто зазначити типи будинків, споруджень. У табл. 2.2, 2.3 наведена спрощена класифікація будинків і споруджень. Більш точні дані наведені в [2, 4, 7].

Таблиця 2.2 - Класифікація промислових будинків і споруджень

Поверховість	Тип	Характеристика	Позначення
Одно-поверхові	Легкий	Вантажопiд”ємнiсть до 20 т	П1
	Середнiй	Вантажопiд”ємнiсть до 50 т	П2
	Тяжкий	Вантажопiд”ємнiсть до 100 т	П3
Багато-поверховi	Звичайний		П4
	Змiшанийй	Одноповерховi с адмi­нi­стра­тивною надбудовою	П5

Таблиця 2.3 - Класифікація житлових будинків

Тип бу­до­ви	Характеристика	Позначення
Безкаркаснi дерев’яні	Дерев’яні будови	Ж0
Безкаркаснi	Стiни з цегли, блокiв та цегляних панелей	Ж1
Каркаснi	Стiни з великих панелей та дерев’яних матерiалiв	Ж2

Шар 3 - оцінка обстановки шляхом визначення можливих руйнувань будинків, споруджень і оцінки кількості постраждалих з обліком ваги ураження.

Руйнування будинків і споруджень спрощено можуть бути визначені за табл. 2.4. Для цього необхідно на карті, схемі або плані на будинках і спорудженнях зазначити такi цифри:

1 - руйнування будинку (спорудження) не відбувається;

2 - можливі слабкі руйнування будинку (спорудження);

3 - можливі середні руйнування будинку (спорудження);

4 - можливі сильні руйнування будинку (спорудження);

5 - можливо повне руйнування будинку (спорудження).

50

Таблиця 2.4 - Уражуючий вплив ударної хвилі на спорудження

Будова	Надлишковий тиск на фронтi ударної хвилi, кПа
	5---->10---->20---->30---->40---->50---->60---------->90--->100
П1	111111		122	222	334	445	555555555555555555555
П2	111111111112			222223333		444	555555555555555555555
П3	111111111111			22222222333333			444	555555555555555
П4	111111		22222222333333			4444444444444444444			55555
П5	111111		222223333		44444444444444			555555555555555
Ж0	1	22	334	55555555555555555555555555555555555555
Ж1	111111		223	344	55555555555555555555555555555555
Ж2	111111111111			222223333		444	555555555555555555555
Примітка: 11111 – руйнування немає; 22222 – слабкi руйнування; 33333 – середнi руйнування; 44444 – сильнi руйнування; 55555 – повне руйнування.

Більш точна оцінка можливих руйнувань може бути виконана за [1, 2, 4, 7, 12].

При вибухах кількість людей, що знаходяться на вулиці, як правило, не піддається оцінці. Крім того, вага травм при руйнуваннi будинків (табл.2.5) вище, нiж при безпосередньому впливі на людину повітряної ударної хвилі (табл.2.6). Тому оцінка постраждалих за руйнуванням буде верхньою оцінкою числа постраждалих при вибуху.

Загальна кількість постраждалих П, санітарні втрати і безповоротні втрати при руйнуваннi будинків і споруджень можуть бути оцінені за формулами

, (2.5)

, , (2.6)

де i - ступінь руйнування (1 - немає руйнувань, 2 -слабкі, 3 -середні, 4 - сильні, 5 - повне);

- кількість будинків, що одержали i-ю ступінь руйнування;

- кількість людей, що знаходяться в будинках j-го типу, що одержали i-у ступінь руйнування;

51

- коефіцієнти втрат при i-ї ступені руйнування, що відповідають безповоротним і санітарним утратам (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 - Втрати людей при руйнуваннi будинків (споруджень), %

Втрати	Руйнування будинку
	Нема	Слабкi	Середнi	Сильнi	Обвали
Загальнi	0	0	5	30	100
Безповоротнi	0	0	0	20	60
Санiтарнi	0	0	5	10	40

Для оцінки втрат людей, на котрих безпосередньо впливає ударна хвиля, варто скористатися даними табл. 2.6.

Таблиця 2.6 - Втрати при впливі на незахищених людей повітряної ударної хвилі, %

Втрати	Надлишковий тиск повiтряної ударної хвилi, кПа
	10	20	30	50	100
Загальні	15	40	50	90	100
Безповоротнi	0	15	35	80	100
Санiтарнi	15	25	15	10	0

Для визначення очікуваної середньорічної кількості постраждалих варто застосувати формули (1.3), (1.4).

Необхідно чітко уявляти таку послідовність аналізу НС шляхом прогнозування інженерної обстановки:

1) відповідно до індивідуального завдання за формулами (2.1) - (2.4) і табл. 2.1 визначити межi характерних зон надлишкового тиску повітряної ударної хвилі;

2) нанести на карту, схему, план визначені характерні зони;

3) з урахуванням табл. 2.2, 2.3 на карті, схемі, плані зазначити тип усіх будівель, на які впливає повітряна ударна хвиля при вибуху;

4) застосовуючи табл. 2.4, визначити ступінь руйнування будівель і зазначити її на карті, схемі, плані;

5) за даними перебування людей у будинках за формулами (2.5) і (2.6) визначити можливе число постраждалих при вибуху;

6) за формулами (1.3) і (1.4) визначити можливу середньорічну кількість постраждалих при заданій імовірності вибуху.

52

Додаток до списку рекомендованої літератури.

Діючи нормативні документи станом на 2010р.

№ п/п	Нормативний документ станом на 2004р.	Нормативний документ станом на 2010р.	Примітка
	ГОСТ 12.0.002-80 Основные понятия. Термины и определения.	ДСТУ 2293-99. Охрана труда. Термины и определения.
	ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.	ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.
	ГОСТ 12.1.003-83 Шум. Общие требования безопасности	ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.
	ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.	ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.
	ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно - гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.	ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень
	ГОСТ 12.1.009-76. ССБТ. Электробезопасность. Термины и определения.	ГОСТ 12.1.009-76. ССБТ. Электробезопасность. Термины и определения.
	ГОСТ 12.1.012-78. ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности.	ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности.
	ГОСТ 12.1.019-79. ССБТ. Электробезопасность. Общие требования.	ГОСТ 12.1.019-79. ССБТ. Электробезопасность. Общие требования.
	ГОСТ 12.1.029-80. ССБТ. Средства и методы защиты от шума Классификация.	ГОСТ 12.1.029-80. ССБТ. Средства и методы защиты от шума Классификация.

	ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление.	НПАОП 40.1-1.32-01. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.
	ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.	ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.
	ГОСТ 12.2.033-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования.	ГОСТ 12.2.033-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования.
	ГОСТ 12.4.009-83. ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание.	НАПБ Б.03.001-2004. Типові норми належності вогнегасників.	Вибір типу та кількості вогнегасників
	ГОСТ 12.4.113-82. ССБТ. Работы учебные лабораторные. Общие требования безопасности.	ГОСТ 12.4.113-82. ССБТ. Работы учебные лабораторные. Общие требования безопасности.
	ДНАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.	НПАОП 0.00-1.28-10. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.
	ДНАОП 0.00-4.12-94. Типове положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників з питань охорони праці.	НПАОП 0.00-4.12-05. Типове положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників з питань охорони праці.	Інструктажі
	ДНАОП 0.00-4.21-93. Типове положення про службу охорони праці.	НПАОП 0.00-4.21-04. Типове положення про службу охорони праці.
	ДНАОП 0.03-3.01-71. Санітарні норми проектування промислових підприємств (СН 245-71).	ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів.
	Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці. – Затверджені міністром праці України 01.09.92 р., постанова № 41.	Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці. – Затверджені міністром праці України 01.09.92 р., постанова № 41.
		ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
	Правила устройства электроустановок (ПУЭ-85).	НПАОП 40.1-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів	Електробезпека будівель та приміщень
	ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывной и пожарной опасности.	НАПБ Б.03.002-2007 Нормы определения категорий помещений, зданий и наружных установок по взрывопожарной и пожарной опасности
	СНиП ІІ-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования.	ДБН В.2.5-28-2006. Природне і штучне освітлення.
	СНиП 2.01.02-85. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений.	ДБН В.1.1.7-2002. Защита от пожара. Пожарная безопасность объектов строительства.	Вогнестійкість будівель та споруд
	СНиП 2.09.02-85. Производственные здания промышленных предприятий. Нормы проектирования.	СНиП 2.09.02-85. Производственные здания проммшленных предприятий. Нормы проектирования.
	СНиП 2.04.05-86. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. Нормы проектирования.	СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование.
	СНиП 2.04.09-84. Пожарная автоматика зданий и сооружений.	ДБН В.2.5-13-98. Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд.	Димові оповіщувачі та вогнегасники
	ГОСТ 34.602-89. Информационная технология.	ГОСТ 34.602-89 Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Техническое задание на создание автоматизированной системы.
		ДСан ПиН 3.3.2-007-98. Государственные санитарные правила и нормы работы с визуальными дисплейными терминалами электронно-вычислительных машин.	Площа та об’єм робочого місця
		НАПБ А.01.001-2004. Правила пожарной безопасности Украины.
		ГОСТ 12.4.026-76. ССТБ. Цвета сигнальные и знаки безопасности.
		НАПБ Б.06.004-2005. Перечень однотипных по назначению объектов, подлежащих оборудованию автоматическими установками пожаротушения и пожарной сигнализации.	Протипожежна сигналізація
		СанПиН 5804-91. Санитарные нормы и правила устройства и эксплуатации лазеров.

		ТСО’03. Стандарт TCO на эргономику, экологию и безопасность электроннолучевых и жидкокристаллических дисплеев.
		НПАОП 40.1-1.01-97. Правила безопасной эксплуатации электроустановок.	Клас пожежонебезпечних зон та приміщень
		Закон України «Про цивільну оборону».
		Закон України «Про охорону навколишнього природнього середовища».
		Закон України «Про охорону атмосферного повітря».
		ОСПУ-2005 Основные санитраные правила обеспечения радиационной безопасности Украины.

Навчальне видання

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ “БЕЗПЕКА ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ” У ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ (РОБОТАХ)

ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ ФОРМ НАВЧАННЯ

ІНСТИТУТУ “КОМП’ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ”

Упорядники: АЙВАЗОВ ВІТАЛІЙ АРТЕМОВИЧ

БЕРЕЗУЦЬКА НАТАЛІЯ ЛЬВІВНА

ДЗЮНДЗЮК БОРИС ВАСИЛЬОВИЧ

МАМОНТОВ ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ

СТИЦЕНКО ТЕТЯНА ЄВГЕНІЇВНА

Відповідальний випусковий Б.В.Дзюндзюк

Редактор В.І.Засловська

План 2002, поз. 28

Підп. до друку . Формат 60х84 ¹/₁₆. Спосіб друку-ризографія.

Умов. друк. арк. . Облік.-вид.арк. .Тираж прим. 650

Зам. № 1-124 .Ціна договірна.

ХНУРЕ, 61166, Харків, просп.Леніна, 14

Віддруковано у учбово-виробничому

видавничо-поліграфічному центрі ХНУРЕ