Фактори стабільності натрію гідрокарбонату у водних розчинах:

1. обов’язково використовувати натрію гідрокарбонат кваліфікації „для ін’єкцій”, „х.ч.”, або „ч.д.а.”;

2. розчин потрібно готовити у воді кімнатної температури;

Флакони заповнюються розчином на 2/3 його об’єму, щоб у флаконі завжди було місце для газу, що вивільнюється при стерилізації. Не допускається приготування розчинів у склянках з притертим корком. Слід пам’ятати, що

під час стерилізації у розчині протікає реакція:

2NaHCO₃ = Na₂CO₃ + H₂O+ CO₂

3. Після охолодження розчину рівновага в системі при наявності вуглекислоти, знову зміщується ліворуч, тому розчин використовують тільки через 2 години після стерилізації. Вивантаження простерилізованих флаконів із автоклава слід проводити через 20-30 хв. після того, як тиск в камері досягає нуля. Розчин повинен бути прозорим і безбарвним.

4. Використовують розчин натрію гідрокарбонату після повного охолодження. Для розчинення виділеного вуглецю діоксиду (CO2) флакони декілька разів плавно перевертають „вверх дном”.

Застосовують всередину, внутрішньовенно, 1, 3, 4% розчини, у свічках по 0,3, 0,5 г, місцево 0,5-2% розчини.

Зберігають порошок в добре закупореній тарі ,свічки в сухому, захищеному від світла місці.

Лекція №6

Тема: Лікарські засоби неорганічної природи. Ш група періодичної системи. Лікарські засоби сполук Бору. ІІ група періодичної системи. Лікарські засоби сполук Магнію, Кальцію, Цинку.

План:

1. Загальна характеристика групи.

2. Кислота борна.

3. Натрію тетраборат.

4. Магнію сульфат.

5. Кальцію хлорид.

6. Цинку сульфат.

До Ш групи періодичної системи належать п’ять елементів: бор, алюміній, галій, індій і талій. Елементи Ш групи характеризуються наявністю на зовнішній електронній оболонці 3 електронів. З ростом атомної маси зростають металічні властивості елементів. У бору переважають неметалічні властивості; гідроксиди алюмінію, галію і талію амфотерні. З ростом атомної ваги зростає також і токсичність сполук елементів Ш групи, і тому препарати талію належать до отрут.

Сполуки галію і індію не знайшли жодного застосування в лікарській справі.

Бор розповсюджений у природі елемент. Він входить до складу багатьох мінералів у вигляді кисневих сполук.

Найважливішими мінералами бору є бура

Na₂B₄O₇ . H₂O (тинкаль), борокальцит CaB₄O₇.4H₂O.

Мінерали алюмінію широко розповсюджені у природі.

З них найважливішими є біла глина 2SiO₂ . AL₂O₃ . 2H₂O, кріоліт Na₃ALF₆. Вихідною сировиною для виготовлення лікарських засобів є тільки біла глина.

Солі алюмінию легко гідролізуються в водних розчинах з утворенням колоїдного гідроксиду. В зв’язку з цим вони мають обволікаючу, адсорбуючу та в’яжучу дію.

Сполуки бору Кислота борна

Аcidum boricum

H₃BO₃ M.M. 61,83

Борну кислоту отримують із бури, обробляючи її гарячий розчин мінеральною кислотою:

Na₂B₄O₇ + H₂SO₄ + 5H₂O = Na₂ SO₄ + 4H₃BO₃

Властивості:

Борна кислота – безбарвні блискучі лусочки або дрібний кристалічний порошок, розчинний в 25 ч. води холодної, в 3,5 ч. води гарячої, в 25 ч. спирту та 5 ч. гліцерину. Водні розчини мають слабокислу реакцію, але солі борної кислоти невідомі. При нейтралізації кислоти утворюються тетраборати (солі кислоти H₂B₄O₇) або метаборати (солі кислоти HBO₂). При додаванні до розчину борної кислоти гліцерину або маніту (згідно ДФУ) появляється сильнокисла реакція в результаті утворення одноосновної гліцероборної кислоти:

CH₂OH-CHOH-CH₂OH + H₃BO₃ = CH₂OH- B(CHO-CH₂O)OH + 2 H₂O

Ідентичність:

1. Характерною реакцією на борну кислоту є горіння її спиртових розчинів зеленим полум’ям. При цьому утворюється борноетиловий ефір:

H₃BO₃ + 3C₂H₅OH = B(OC₂H₅)₃ + 3H₂O

H₃BO₃ + 3CH₃OH = B(OCH₃)₃ + 3H₂O (згідно ДФУ)

Реакція проходить найкраще при наявності концентрованої сірчаної кислоти, яка зміщує реакцію вправо.

2. Куркумовий папірець, змочений розчином борної кислоти та декількома краплями хлороводневої кислоти, забарвлюється при висушуванні в рожевий або червоно-бурий колір, що переходить від розчину аміаку в зелено-чорний.

Кількісне визначення:

Метод нейтралізації, алкаліметрія, титрований розчин 0,1М гідроксиду натрію, в присутності гліцерину або маніту, індикатор фенолфталеїн, титрування проводять до появи рожевого забарвлення:

Борна кислота використовується як антисептичний засіб, у вигляді 2-3% водних розчинів для полоскання горла, в мазях та присипках. 1-2% розчини застосовуються в очній практиці.