Висновки та пропозиції

Матеріально-технічне забезпечення як одна з галузей сфери товарного обігу,

що виконує функції обігу засобів виробництва, виконує велику роль у підвищенні ефективності виробництва. Воно виступає в якості опосередкованого зв'язку між виробництвом та виробничим споживанням продукції виробничо-технічного призначення та його діяльність з розширенням масштабів виробництва неперервно зростає.

Забезпечуючи міжгалузеві зв'язки по поставках продукції, структури матеріально-технічного забезпечення сприяють скороченню часу виробництва, підвищенню його ефективності та якості продукції за рахунок ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств, економічними партіями різних видів сировини, матеріалів та обладнання.

На основі вивчення потреби в продукції виробничо-технічного призначення та умов її раціонального використання структури матеріально-технічного забезпечення безпосередньо впливає на промисловість та будівництво з метою поліпшення використання матеріальних ресурсів, впровадження у виробництво прогресивних матеріалів та ефективних технологічних рішень. Вплив структур матеріально-технічного забезпечення на режим використання ресурсів в народному господарстві проявляється практично через усі сторони їх діяльності: розподіл продукції, координацію процесів виробництва та споживання, оптимальне розміщення замовлень у промисловості, організацію збуту продукції виробничо-технічного призначення та її рух від виробника до споживача.

Отже економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства полягає в тому, щоб забезпечити:

- безперебійне забезпечення підприємства необхідними засобами виробництва;

- оптимізацію господарських зв'язків між підприємством та постачальником;

- створення економічно обґрунтованих матеріальних запасів та

маневрування матеріальними ресурсами;

• застосовування прогресивних шляхів та засобів транспортування вантажів з метою прискорення та здешевлення процесу обміну;

• раціональне і економічне використання засобів виробництва у виробництві;

- зменшення витрат щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства.

Раціональне використання (споживання) і економія сировини, матеріалів, палива і енергії є одними із важливих умов функціонування підприємства в умовах ринку, переводу економіки на інтенсивний шлях. Раціональне використання матеріальних ресурсів - це доцільне обґрунтоване їх використання, їх витрати на рівні мінімуму при виробництві одиниці продукції.

В загальному вигляді економія матеріальних ресурсів - це підвищення їх рівня корисного використання, яке виражається у зниженні питомої витрати матеріалів на одиницю споживчого ефекту, котрий одержують у результаті раціонального споживання матеріальних ресурсів. Значення економії матеріальних ресурсів зростає в зв'язку із збільшенням обсягу виробництва продукції.

Зменшення матеріальних витрати безпосередньо впливає на зниження собівартості продукції, оскільки вони становлять біля 75-80 відсотків витрат підприємства, із них біля 60 відсотків припадає на матеріали і сировину.

Скорочення матеріальних витрат на виробництво одиниці продукції - це більш значний резерв економії порівняно із зниженням трудоємності і фондоємності виробництва: 1 відсоток економії матеріалів забезпечує скорочення витрат у 2-2,5 раза більше ніж 1 відсоток економії фонду зарплати та в 2-4 рази більше, ніж 1 відсоток скорочення капітальних вкладень.

Вивчивши діяльність підприємства "Волиньторг" за 9 місяців 2008 рік можна зробити висновок, що протягом 2008 року ситуація з коштами підприємства не зовсім покращилась, оскільки коефіцієнт приросту виручки менший від коефіцієнту приросту майна. На кінець року вартість майна в розпорядженні підприємства становила 7882 тис. грн., тобто за звітний період майно підприємства збільшилось на 3210 тис. грн. за рахунок збільшення основних і оборотних коштів. У загальній вартості майна, яке перебуває в розпорядженні підприємства, 64,62% становлять основні засоби й необоротні активи, які збільшилися на кінець звітного періоду на 2963 тис. грн., і в загальній вартості майна їхня питома вага збільшилась на 19,03%.Оборотні активи збільшились на 227 тис. грн., але в загальній вартості майна їхня питома вага зменшилась на 18,84%, причому матеріальні активи на кінець звітного періоду збільшились на 60 тис. грн., а їхня питома вага в загальній вартості оборотного капіталу зменшилась на 2,15%, частка дебіторської заборгованості зменшилась на 2,74%, що позитивно впливає на фінансовий стан підприємства. Кошти (гроші) та їх еквіваленти в національній валюті збільшилися на 131 тис. грн., але в іноземній валюті значно зменшилися.

Приріст активів підприємства відбувався за рахунок збільшення короткострокових позик на 118 тис. грн. та кредиторської заборгованості на 29 тис. грн., а збільшення коштів підприємства перекривалося збільшенням зобов'язань за кредиторською заборгованістю. Це свідчить про те, що прискорене зростання коштів поліпшить платоспроможність підприємства.

Аналізуючи баланс підприємства він в основному ліквідний, оскільки найбільш ліквідні активи перевищують негативні пасиви; активи, що реалізуються повністю більші за довгострокові пасиви, активи, що швидко реалізуються менші від короткострокових пасивів. Проте абсолютно ліквідним баланс вважати не можна, оскільки в підприємства на кінець звітного періоду виникли проблеми з погашенням короткострокових кредитів, кредиторською заборгованістю за товари, роботи, послуги.

Якщо на підприємстві рівень ліквідності настільки великий, що після погашення найбільш термінових зобов'язань залишаються зайві кошти, то можна прискорити строки розрахунків з банком, постачальниками та іншими кредиторами. Перспективну ліквідність можна визначити, порівнюючи активи, що реалізуються повільно, із довгостроковими пасивами, тобто з майбутніми надходженнями та платежами. Даному підприємству необхідно 23,4 дня для перетворення поточних активів на готівку.

Аналізуючи фінансову стабільність "Волиньторгу", можна зробити висновок, що власники підприємства (акціонери, інвестори та інші особи, що зробили внески в статутний капітал) завжди віддають перевагу розумному зростанню частки позичених коштів; кредитори (постачальники сировини і матеріалів, банки, що на­дають короткострокові позички) навпаки — віддають перевагу підприємствам з високою часткою власного капіталу.

Відтак, аналіз фінансової стабільності дає можливість зробити висновок, що підприємство готове до погашення своїх боргів воно є незалежним з фінансового боку. Однак зменшується рівень цієї незалежності, оскільки зменшилась сума активів по відношенню до пасивів підприємства.

На мою думку, вивчивши стан матеріальних ресурсів підприємства для покращення роботи необхідно:

1. збільшити валюту балансу за рахунок збільшення власних коштів;

2. використовувати всі можливі заходи для зростання темпів приросту усіх активів над темпи приросту необоротних активів;

3. збільшувати власний капітал підприємства над позичковим і збільшувати темпи його зростання проти темпів зростання залученого капіталу;

4. збільшувати частку власних оборотних коштів;

5) забезпечити економне і раціональне використання матеріальних ресурсів;

6) ліквідувати невиробничі витрат або перевитрати матеріальних ресурсів.