6.6.8. Вимоги до побудови тм стеку тср/ір

Як апаратні, так і програмні маршрутизатори різних фірм-виробників можуть відрізнятися як реалізацією стеку ТСР/ІР, так і алгоритмами роботи його окремих протоколів. Широкого розповсюдження набули апаратні маршрутизатори NetBuilder II фірми 3Com, маршрутизатори Unix, програмні маршрутизатори MPR Windows NT та інші. В цих маршрутизаторах дотримано загальних вимог та принципів маршрутизації, проте, вигляд таблиць маршрутизації і число параметрів, які аналізуються, залежить від конкретної реалізації стеку протоколів ТСР/ІР.

Основні (ключові) поля цих таблиць, як правило, співпадають; відмінності можуть бути лише в додаткових полях, що не заважає вибору протоколом ІР потрібного маршруту.

До найбільш поширених параметрів, які використовуються у більшості таблиць маршрутизації стеку ТСР/ІР, відносяться наступні:

• адреса мережі призначення (Destination або Network Address) NA;

• маска (Mask або Netmask) NM;

• адреса наступного маршрутизатора(Gateway або Gateway Address) GA;

• віддаль до мережі призначення (Metric) M;

• адреса вихідного порту маршрутизатора (Interface) IN;

• джерело запису (Source) S;

• час життя (Time To Live) TTL;

• прапорці записів (Flags) F.

ІР-адреси мережі призначення та наступного маршрутизатора є обов’язковими параметрами таблиці маршрутизації і використовуються усіма моделями маршрутизаторів. У деяких типах маршрутизаторів поле Interface не використовується, а адреса вихідного порту визначається на основі аналізу адреси маступного маршрутизатора. Поле маски використовується усіма сучасними маршрутизаторами і його відсутність знижує гнучкість маршрутизації. Ознака знаходження адресата у внутрішній мережі є обов’язковою, адже тоді маршрутизатор направляє пакет не наступному маршрутизатору, а вузлу призначення. Ця ознака може бути задана у полі Metric або (при його відсутності) спеціальним прапорцем поля Flags. У полі Source деяких маршрутизаторів вказується джерело, яке виконало запис у таблиці маршрутизації, а поле TTL може вказувати час життя динамічних записів. У деяких таблицях маршрутизації у полі Flags вказуються характеристики різних маршрутів, на основі яких протоколи вибирають найбільш оптимальний маршрут просування пакету. У таблицях можуть також використовуватися інші поля, які зберігають довідкову інформацію про пакети та характеристики маршрутів об’єднаної мережі.

Існує три основних джерела записів в таблиці маршрутизації стеку ТСР/ІР:

• записи, які здійснюються при ініціалізації стеку;

• записи, які виконує адміністратор мережі;

• записи, які формуються протоколами маршрутизації.

Перший тип записів здійснюється автоматично при ініціалізації стеку протоколів ТСР/ІР і містить, як правило, інформацію про безпосередньо під’єднані мережі та маршрутизатори.

Другий тип записів виконує адміністратор мережі з допомогою спеціальних системних утиліт та команд. Ці записи є статичними і їм не встановлюється термін життя. Вони можуть зберігатися в памяті постійно або до вимкнення комп’ютера.

Третій тип записів формуютьcя протоколами маршрутизації, є динамічним і має обмежений термін життя (від десятків секунд до декількох хвилин). Найбільш пошириними внутрішніми протоколами локальної мережі є протоколи типу RIP та OSPF, а протоколами, які збирають маршрутну інформацію з-за межі локальної мережі - протоколи EGP та BGP.

Приклади побудови таблиць маршрутизації будуть розглянуті нижче при розбитті мережі на підмережі.