- •Предмет психології.
- •2. Напрями психології: біхевіоризм, психоаналіз, гуманістична психологія.
- •3. Галузі психології:
- •4. Основні методи психології.
- •5. Предмет педагогіки.
- •6. Галузі педагогіки:
- •20. Поняття про самосвідомість
- •21. Психологічний захист
- •22. Види психологічних захистів
- •23. Прояв різних психологічних захистів у поведінці людини
- •24. Сновидіння
- •28. Поняття про відчуття, його види та вл-сті.
- •29. Поняття про сприйняття, його види і вл-сті.
- •37. Поняття про емоції, їх види.
- •40. Поняття про волю. Вольова регуляція д-сті
- •39. Емоції та їх роль у спілкуванні та у конфлікті. Методи контролю емоцій.
- •42.Поняття про психічний стан
- •43.Характеристика окремих психічних станів
- •44.Методи регуляції психічних станів
- •45.Поняття про темперамент
- •57.Поняття про характер, його структуру і властивості
- •58. Теорія акцентуацій характеру за к.Леонгардом. 59. Поняття про акцентуацію
- •60. Характеристика різних акцентуацій особистості.
- •61.Теорія локалізації контролю (Дж. Роттер)
- •62.Локус контролю.
- •66) Поняття про спрямованість
- •67) Типи спрямованості
- •77 Спілкування
- •80.Ідея управління конфліктами виробленням індивідуальної стратегії і тактики продуктивної поведінки у конфліктній ситуації(за к.Томасом).
- •Характеристики основних освітніх парадигм
- •I.Авторитарна.
- •II.Технологічна.
- •III.Гуманістична.
23. Прояв різних психологічних захистів у поведінці людини
Обмежуючи інформацію, яка має сприйматися, психологічні бар’єри внаслідок їхньої підсвідомої природи впливають також на поведінку людини, оскільки суперечності між свідомим і підсвідомим не розв’язані, а лише адаптовані до певної ситуації.
Розглянемо кілька проявів психологічних захистів у поведінці людини:
-
Утеча:
“Утечу” можна розглядати як приклад реалізації таких видів психологічного захисту, як раціоналізація, заміщення, катарсис.
-
Утеча в роботу – це найтиповіша форма, що реалізується у прагненні весь час що-небудь робити. Але цей стан – не від упевненості в собі, а від намагання придушити тревогу.
-
Неадекватність сприйняття події та своєї ролі в ній може призвести до того, що людина починає недооцінювати себе, свою перспективу та ухилятися від ситуації, де існує вірогідність виявити свою неспроможність.
-
Занурення в хворобу – раптово людина починає демонструвати надмірно-показову необґрунтовану турботу щодо свого здоров’я, твердячи, що все інше – дрібниці.
-
Ухил від професійних обов’язків – люди, чия професійна діяльність успішна, значно менше зацікавлені в громадській активності.
Мішень:
Відчуття внутрішнього неблагополуччя штовхає людину на пошук допомоги іззовні, бо іззовні легше створити умови, які б полегшили усвідомлення того, що саме викликає внутрішню тривогу. З цією метою людина шукає і обирає “мішень” – того, на кого може звалити свої проблеми та хто може допомогти їй таким чином усвідомити їх сутність.
3) Захист і ефективне спілкування:
-
Необхідність переоцінки подій – у цій ситуації питання “працюють” ефективніше за твердження: питання, що не дають можливостей відстоювати свої позиції, змушують людину викладати свої аргументи, а у висловлюванні здійснюється їх усвідомлення, розуміння.
-
При необхідності звернути увагу людини на невдалі форми її поведінки або аргументацію краще говорити не про них безпосередньо, а про свою сприйняття і свої переживання з цього приводу. Коли людина чує негативні відгуки про себе, то ситуація стає для неї травмуюючою, а відтак – вмикається захист.
-
Способи нейтралізації захисту – пов’язані з очікуванням негативного ставлення до себе:
-
Приписування собі помилок співрозмовника
-
Часткове виправдовування помилок
-
Відмова від категоричних тверджень
Таким чином, аналізуючи зовнішній прояв поведінки людини і розуміючи психологічну сутність механізмів захисту, можна віднайти істинну причину їх прояву.
24. Сновидіння
Сновидіння – це вид психологічного захисту, вид заміщення, де дії переносяться в інший світ. За гіпотезою З.Фрейда, сновидіння забезпечують психологічний комфорт людини, зменшуючи нагромаджену протягом дня емоційну напруженість, що викликає почуття задоволеності. У цьому розумінні сновидіння охороняють наш сон. Вони до певної міри розряджають осередки збудження, що виникли внаслідок незакінчених справ та думок, що турбують.
Сновидіння виникають як наслідок своєрідного конфлікту двох тенденцій: витіснення у підсвідомість переживань, з одного боку, а з іншого – прискіпливого контролю свідомості, який може розглядатися як певна “цензура”.
Функція сновидіння полягає у психічному врівноваженні людини: у сновидінні вона певною мірою задовольняє у символічні й формі задовольняє потяги, бажання, прагнення, реалізація яких у реальному житті наштовхується на морально-етичні або фізичні перешкоди.
Зміст сновидінь пояснити важко. Сновидіння мають характер символів, де зорові образи заміняють собою абстрактні поняття, логічні і мовні форми, якими користуються дорослі. З цієї позиції у сновидіннях здійснюється регресивний перехід від абстрактних символів до наочних форм.
Завдання сновидіння – як механізму психологічного захисту – показати складні почуття у картинах-образах, щоб дати можливість людині пережити їх, чим здійснюється заміщення реальних ситуацій. При сновидіннях синтезується поточна інформація та інформація минулого досвіду.
Тобто, у сновидіннях бажане замінюється символами, і так знімається психологічне перевантаження.
26-27. Поняття про увагу, її види та якості.
Увага - форма психічної діяльності людини, що виявляється в її спрямованості й зосередженості на певних об'єктах з одночасним абстрагуванням від інших.
Увага є такою психічною функцією, яка характеризує вибіркове ставлення до навколишнього світу, коли з великої кількості подразників свідомість вирізняє один або кількаФізіологічний механізм уваги полягає в концентрації збудження у певній ділянці кори головного мозку. Саме в цій ділянці кори виникає зона оптимального збудження, а в інших має місце гальмування
Психологічний механізм уваги слід шукати у складних взаємозв'язках людини з навколишнім середовищем, у здатності інтелекту до вибірковості відображення.
Увага є необхідною передумовою діяльності людини, запорукою успішного пізнання, навчання, праці, поведінки.
Розрізняють мимовільну і довільну увагу.
В основі мимовільної уваги лежить орієнтувальний рефлекс організму, що зумовлюється змінами в навколишньому середовищі, специфічними рисами об'єкта відображення, а також внутрішніми станами суб'єкта.
Довільна увага зумовлена метою діяльності, тими завданнями, що їх ставить перед собою людина. Вона є наслідком свідомих зусиль людини, вияву її інтелекту і волі.
Існує ще один вид - післядовільна увага. Увага, яка спершу підтримувалася вольовими зусиллями, тобто була довільною, переходить у післядовільну. Вона характеризується тривалою зосередженістю, з нею обгрунтовано пов'язують найбільш інтенсивну і плідну розумову і творчу працю, високу продуктивність усіх видів праці.
Залежно від характеру дії людини її увага буває зовнішньою і внутрішньою.
Зовнішня увага виявляється у зовнішніх діях людини, вона спрямована на теоретичне і практичне оволодіння навколишнім середовищем.
Внутрішня увага виявляється в наших внутрішніх діях, наприклад, розв'язання задач «про себе», самоспостереженні тощо.
Грані між увагою мимовільною і довільною, а також між зовнішньою і внутрішньою є рухливими, вони мають відносний характер.
Характерними рисами уваги є:
• вибірковість;
• розподіленість;
• здатність до концентрації;
• здатність до зосередженості, стійкості, обсягу;
• здатність до переключення (див. рис. 35).
Ці та інші параметри уваги залежать від типу нервової системи, вони вдосконалюються в перебігу конкретних видів діяльності: гри-у дітей; навчання - в учнів; праці - у дорослихУвага детермінована об'єктивними факторами, в яких перебуває людина, а також суб'єктивним станом її організму; істотно залежить від інтересів і потреб особистості, волі, характеру.