- •Мораль і право
- •Етичні ідеї у філософії Платона
- •Етика Арістотеля
- •Екологічна етика як наука
- •59 Моральний кодекс лицарства: позитивні якості та суперечності.
- •61.Проблема субстанційності зла
- •53.Моральні норми та поведінка давньогрецьких богів у давньогрецьк. Міфології.
- •54.Любов як вищий моральний ідеал християнської етики.
- •1.Походження етикету.
- •2. Етика і право.
- •3. Етичні задачі і митна справа.
- •38 Значення етики для практичної роботи митника
- •27.28.Основні форми професійного спілкування і його різновиди
- •12 Сучасні етичні концепції
- •10 . Мораль і релігія
- •11. Право і релігія
- •18.19.Спілкування як галузь людської моралі
- •23.Мовна культура спілкування
- •13.Принципи етикету.
- •14. Етикет і звичаї, етикет і право
- •48.Моральний стержень у «Листах до Луциля» Сенеки
- •37 Етичні положення і держава
- •39 Моральні уявлення первісних народів
- •34.Ситуативні апекти професійного спілкування
- •42. Принципи української етики
- •43. Етика і мораль
- •68.Співвідношення краси й моралі у мистецтві
- •7. Становлення етики як науки в Україні
23.Мовна культура спілкування
Культура людського спілкування - це частка загальної моральної культури особистості. Відсутність культури спілкування - свідчення бездуховності людини. Сьогодні проблема культури спілкування набуває, як ніколи, великого значення. Відбувається становлення України як самостійної держави, інтенсивно розвиваються міжнародні та міжособистісні зв’язки з різними країнами світу. З огляду на це визначальною стає для нашого суспільства проблема вміння спілкуватись як на офіційному, діловому, так і на чисто побутовому рівнях.Культура і мистецтво спілкування не самоціль, а дорогоцінний здобуток людини. Це засіб духовного розвитку і вдосконалення особистості, яка прагне до відчуття власної гідності.
Набуття людиною навичок культури спілкування розв’яже чимало проблему міжособистісних, міжнаціональних взаємостосунках, а також у суспільстві в цілому.
13.Принципи етикету.
У сучасному етикеті виділяють чотири основних принципи: принцип гуманізму і людяності, що втілюється у вимогах бути ввічливим, тактовним, коректним, чемним, люб'язним, скромним і точним; принцип доцільності дій, відповідно до якого етикет дозволяє людині поводитися розумно, просто і зручно для нього самого і для навколишніх; принцип краси, або естетичної привабливості поведінки; принцип дотримання звичаїв і традицій тієї країни, у якій знаходиться людина у даний час.
15.Мовний етикет - це правила мовленнєвої поведінки, прийняті національним колективом мовців. Мовленнєвий етикет охоплює стійкі формули спілкування (слова, словосполучення, мовні звороти-кліше) в ситуаціях установлення контакту із співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності.Мовний етикет – це набір, або спектр фраз, якими ми послуговуємося у щоденних ситуаціях: знайомства, звертання, вітання, прощання, подяки, співчуття, відмови, компліменту тощо. . Споміж них вирізняються ті,що вживаються при зав’язуванні контакту між мовцями(це формули звертань вітань),при підтриманні контактів(формули вибачення,прохання та ін.), при припиненні контакту(ф-ли прощання,побажання тощо)- це і є етикетні мовні ф-ли.Ситуація «ввічливого контакту» між співрозмовниками необхідна і важлива складова частина процесу спілкування.
14. Етикет і звичаї, етикет і право
Етикет - слово французького походження, що означає манеру поводження. До нього відносяться правила чемності і ввічливості, прийняті в суспільстві. Сучасний етикет успадковує звичаї практично всіх народів від сивої давнини до наших днів. В основі своєї ці правила поведінки є загальними, оскільки вони дотримуються представниками не тільки якогось даного суспільства, але і представниками всіляких соціально-політичних систем, що існують у сучасному світі. Народи кожної країни вносять в етикет свої виправлення і доповнення, обумовлені суспільним ладом країни, специфікою її історичної будови, національними традиціями і звичаями. Спочатку формуються звичаї, далі мораль, а потім право. Звичаї та мораль вони не завжди узгоджуються із правом, законом. Наприклад, розглянемо кінострічку «Ворошиловский стрілок», там зґвалтували дівчину, винні в цьому, з боку закону ніякого покарання не понесли, але ж з боку моральності – це не прийнятно. Проте ті хто покарали ґвалтівників( одного вбили, іншого понівечили) зі сторони закону зробили не правильно, а от зі сторони моральності та етикету зовсім навпаки. Суспільство також їхній вчинок не засуджує. Тож право, мораль и етикет - найважливіші елементи людської культури, які завжди виступають у найтіснішу взаємодію.
