Література для перекладу з англійської мови на українську

1. Wallerstein I. The Modem World-System. Vol. MIL - San-Diego, 1974-1989;

2. Collins R. Macrohistory: Essays in Sociology of the long Ran. — Stanford (CA), 1999;

3. Mann M. The Sources of Social Power. Vol I-II. — Cambridge, 1986-1993;

4. Tilly C. Coercion, Capital, and European States, AD 1990 -1992. - Oxford, 1992;

5. Anderson P. Lineages of the Absolutist State. -London, 1974.

6. Charles Tilly "War Making and State Making as Organized Crime," in Peter Evans, Dietrich Rueschmeyer, Theda Skocpol (eds.) Bringing the State Back In. - Cambridge, 1985, pp. 169-191.

7. McNeill W. The Pursuit of Power: Technology, Armed Force, and Society Since A.D. 1000. - Chicago, 1982.

8. Arrighi. The Long Twentieth Century: Money, Power, and the Making of 'Our Times. - L., 1994, pp. 127-158.

9. Mann M. The Sources of Social Power. Vol. II. - Cambridge, 1993, pp. 740-779;

10. Arrighi G. The Long Twentieth Century: Money, Power, and the Making of Our Times. - L., 1994, pp. 159-238;

11. Derluguian, Georgi. "The Capitalist World-System and Socialism," in Alexander J. Motyl (ed.) Encyclopedia of Nationalism. Vol 1. Fundamental Issues. — New York, pp. 55-80.

12. Arrighi, Giovanni. "Globalization and Historical Macrosociology," in Janet L. Lughod (ed.) Sociology for the Twenty-First Century. - Chicago, 1999, pp. 117-133.

7. Система поточного і підсумкового контролю якості знань студентів питання, що виносяться на екзамен з дисципліни

1. Об’єкти та суб’єкти економічної політики держави.

2. Негативи державного впливу на економіку.

3. Система органів та методів державного управління економікою.

4. Методи прямого та непрямого регулювання.

5. Закон України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства ЄС” як загальний нормативний акт, що визначає зміни у державному управлінні економікою.

6. Поняття державної регуляторної політики.

7. Сутність державного управління економікою.

8. Сутність понять: “державне управління”, “державне втручання в економіку”, “державне регулювання економіки”.

9. Державна економічна політика: методи, засоби.

10. Державне управління щодо процесу реалізації економічної політики.

11. Основні завдання державних органів щодо процесу реалізації економічної політики.

12. Реалізація економічної політики та роль Верховної Ради України в цьому процесі.

13. Основні адміністративно-правові засоби впливу у сфері підприємництва.

14. Система суб’єктів, що здійснюють державний контроль у сфері підприємництва.

15. Правові засади здійснення державної політики у сфері захисту економічної конкуренції.

16. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції.

17. Зміст державної політики у сфері промисловості.

18. Система органів, що здійснюють державне управління у сфері промисловості.

19. Особливості здійснення державного контролю у сфері промисловості.

20. Нормативно-правове забезпечення здійснення державного управління у паливно-енергетичній сфері.

21. Система органів, що здійснюють державне управління у паливно-енергетичній сфері.

22. Державний контроль та нагляд у паливно-енергетичній сфері.

23. Історія виникнення питання транспортної політики.

24. Морські, автомобільні, повітряні, залізничні, трубопровідні комунікації.

25. Місце України в системі Європейських транспортних комунікацій.

26. Міжрегіональна співпраця в галузі транспортної політики.

27. Встановлення зон вільної торгівлі як шлях вирішення транспортних проблем.

28. Загальна характеристика законодавства у сферах транспорту і зв’язку.

29. Система органів державного управління у сфері транспорту.

30. Система органів державного управління у сфері зв’язку.

31. Система органів державного контролю та нагляду у сферах транспорту і зв’язку.

32. Нормативно-правове забезпечення здійснення державного управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.

33. Система органів, що здійснюють державне управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.

34. Суб’єкти та види державного контролю у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.

35. Зовнішньоекономічна політика України за умов глобалізації: сутність, напрями.

36. Законодавча база економічної політики країни.

37. Інституціональні засади економічної політики України.

38. Економічна безпека та економічна політика: сутність та стратегія.

39. Гармонізація законодавства України як загальноєвропейський процес.

40. Підготовка економіки до створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

41. Нормативно-правові засади процесу адаптації законодавства до стандартів ЄС з моменту набрання чинності угоди про партнерство і співробітництво.

42. Інституціональне забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

43. Першочергові завдання з адаптації різних сфер законодавства України до законодавства ЄС.

44. Участь неурядових організацій в процесі адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

45. Шляхи вирішення проблеми адаптації національного законодавства до законодавства ЄС.

46. Урядові та парламентські структури Польщі та Угорщини, відповідальні за питання європейської інтеграції.

47. Поняття адаптації законодавства України до права ЄС.

48. Необхідність адаптації законодавства до законодавства ЄС.

49. Досвід країн Центральної та Східної Європи на шляху адаптації національного законодавства до законодавства ЄС.

50. Особливості державного управління у Чехії.

51. Особливості здійснення державного управління у Польщі щодо питання наближення права Польщі до права ЄС.

52. Методи адаптації польського права до європейського.

53. Роль парламенту України в процесі адаптації законодавства України до права ЄС.

54. Поняття «глобалізації» та «глобальної економіки».

55. Процес маргіналізації та інформаційні технології.

56. Поствестфальська структура як одна із ефективних систем міжнародних відносин.

57. Поняття субсидіарності державного управління.

58. Поняття іноземного інвестування.

59. Принципи іноземного інвестування.

60. Система та повноваження органів державної влади України, діяльність яких спрямована на управління іноземним інвестуванням.

61. Основні напрями державної політики у сфері іноземного інвестування.

62. Інноваційно-інвестиційна модель розвитку України.

63. Створення системи технологічних парків.

64. Особливості реалізації стратегії випереджувального розвитку.

65. Основні напрями інвестиційної моделі економічного зростання України.

66. Інноваційна політика країни в період глобалізації.

67. Зарубіжний досвід щодо інвестиційної політики.

68. Правове забезпечення інноваційного процесу.

69. Європейська Глобальна навігаційна супутникова система Галілео: створення та запровадження.

70. Поняття управління розвитком міжнародного співробітництва.

71. Форми управління розвитком міжнародного співробітництва.

72. Органи державної влади, що здійснюють управління розвитком міжнародного співробітництва.

73. Міжнародні установи та організації, що здійснюють управління розвитком міжнародного співробітництва.

74. Поняття управління міжнародною економічною інтеграцією України.

75. Форми управління європейською інтеграцією України.

76. Перспективні напрями міжнародної економічної інтеграції України.

77. Єдиний економічний простір.

78. Європейський союз та основні напрями співробітництва з Україною.

79. Особливості управління зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні.

80. Правове забезпечення діяльності системи органів місцевого самоврядування.

81. Міжнародна співпраця у міжнародних організаціях, розвиток її форм.

82. Поняття Світової організації торгівлі.

83. Система угод Світової організації торгівлі.

84. Сутність Світової організації торгівлі.

85. Світова організація торгівлі та Україна.

86. Вирішення спорів у Світовій організації торгівлі.

87. Роль парламенту України в процесі інтеграції країни до ЄС.

88. Участь неурядових організацій в реалізації євроінтеграційного курсу.

ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ІСПИТ

1. Дати загальну характеристику законодавства щодо економічної політики в Україні.

2. Проаналізувати можливості прийняття Інноваційного кодексу України та запропонувати основні його розділи.

ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

Порядок оцінювання поточної роботи студента в семестрі

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за результатами поточної роботи, – 50 балів

Для студентів денної та вечірньої форм навчання

№ з/п	Об'єкти поточного контролю	Кількість балів
1.	Систематичність та активність роботи на семінарських заняттях	до 30 балів
2.	Виконання завдань для самостійного опрацювання	до 5 балів
3.	Виконання модульних завдань	до 10 балів (2 модульні контролі по 5 балів кожен)
4.	Вибіркові завдання	до 5 балів
Разом		до 50 балів