
- •2 Робоча програма дисципліни……………..……..........................................6
- •6. Основні рекомендації з організації самостійної роботи………………..75
- •7.13 Iндекси за простим модулем. Двочленнi порівняння за простим модулем. Таблицi iндексiв, їх застосування……………………………109
- •5 Індивідуальні завдання та задачі, контрольні завдання
- •5.2. Найбiльший спiльний дiльник I найменше спiльне кратне та способи знаходження їх. Взаємно простi числа
- •5.3 Означення I властивостi простих та складених чисел. Решето Ератосфена. Канонiчна форма натурального числа. Розподiл простих чисел серед чисел натурального ряду.
- •5.5. Число I сума натуральних дiльникiв. Цiла I дробова частини дiйсного числа. Функцiя Ейлера. Узагальнена функцiя Ейлера.
- •5.6. Порівняння в кільці цілих чисел та їхні найпростіші властивості
- •5.7. Класи лишкiв, повна I зведена системи лишкiв за даним модулем
- •5.8. Теореми Ейлера і Ферма. Китайська теорема про остачи. Переведення чисел із позиційної системи числення у систему лишкових класів та навпаки
- •5.9. Порівняння першого степеня з одним невідомим та їх застосування.
- •5.10. Порівняння вищих степенів з одним невідомим
- •5.11. Порівняння другого степеня, квадратичні лишки і квадратичні нелишки, символ Лежандра.
- •5.12. Порядок числа і класу лишків за модулем. Первісні корені, існування та їх кількість за простим модулем
- •5.13. Iндекси за простим модулем.
- •Двочленнi порівняння за простим модулем. Таблицi iндексiв, їх застосування.
- •6. Основні рекомендації з організації самостійної роботи
- •7. Приклади розв’язання типових задач
- •Тема 5. Теорія подільності в кільці цілих чисел
- •5.1 Вiдношення подiльностi, його найпростiшi властiвостi. Теорема про дiлення з остачею.
- •Тема 5. Теорія подільності в кільці цілих чисел
- •5.2 Найбiльший спiльний дiльник I найменше спiльне кратне та способи знаходження їх. Взаємно простi числа
- •Тема 5. Теорія подільності в кільці цілих чисел
- •5.3 Означення I властивостi простих та складених чисел. Решето Ератосфена. Канонiчна форма натурального числа. Розподiл простих чисел серед чисел натурального ряду.
- •Тема 5. Теорія подільності в кільці цілих чисел
- •5.4 Ланцюговi дроби. Пiдхiднi дроби ланцюгового дробу
- •Тема 2. Числовi функцiї.
- •2.5. Число I сума натуральних дiльникiв. Цiла I дробова частини дiйсного числа. Функцiя Ейлера. Узагальнена функцiя Ейлера.
- •Тема 3. Теорія порівнянь з арифметичними застосуваннями
- •3.6 Порівняння в кільці цілих чисел та їхні найпростіші властивості
- •Тема 3. Теорія порівнянь
- •3.7. Класи лишкiв, повна I зведена системи лишкiв за даним модулем
- •Тема 3. Теорія порівнянь
- •3.8 Теореми Ейлера і Ферма. Китайська теорема про остачи. Переведення чисел із позиційної системи числення у систему лишкових класів та навпаки
- •У цьому разі маємо
- •Тема 3. Теорія порівнянь.
- •3.9 Порівняння першого степеня з одним невідомим та їх застосування.
- •Тема 3. Теорія порівнянь
- •3.10 Порівняння вищих степенів з одним невідомим
- •Тема 3. Теорія порівнянь.
- •3.11 Порівняння другого степеня, квадратичні лишки і квадратичні нелишки, символ Лежандра.
- •Остаточно
- •Зауваження
- •Тема 4. ПервІснІ коренІ, Індекси та характери.
- •4.12 Порядок числа і класу лишків за модулем. Первісні корені, існування та їх кількість за простим модулем.
- •Тема 4. Первісні корені та індекси.
- •4.13 Iндекси за простим модулем. Двочленнi порівняння за простим модулем. Таблицi iндексiв, їх застосування.
5.7. Класи лишкiв, повна I зведена системи лишкiв за даним модулем
Номери
ваших індивідуальних завдань обчислюються
за формулою
(А
+
25k)(mod77),
k
= 0
5, де A
порядковий № за журналом,
порядковий номер навчальної групи.
Вибираються номери записані нежирним
шрифтом.
Зміст задач та завдань
7.5. Замiнити найменшим невiд’ємним i найменшим за абсолютною величиною лишками такi числа:
5.7.1. а) 70 за модулем 32; 5.7.8. ж) 5353 за модулем 781;
5.7.2. б) 327 за модулем 30; 5.7.9. з) –337 за модулем 56;
5.7.3. в) 184 за модулем 16; 5.7.10. к) 337 за модулем –56;
5.7.4. г) 333 за модулем 67; 5.7.11. л) 1000 за модулем –17;
5.7.5. д) 586 за модулем 13; 5.7.12. м) 501 за модулем 503
5.7.6. е) 799 за модулем 99; 5.7.13. н) –700 за модулем –55.
5.7.7. є) 14 за модулем 15;
7.2. Знайти повну систему найменших невiд’ємних лишкiв за модулями: 5.7.14. а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5;
5.7.15. е) 6; є) 7; ж) 8; з) 9;
5.7.16. к) 10; л) 12; м) 15; н) 20.
7.3. Знайти повну систему найменших за абсолютною величиною лишкiв за модулями:
5.7.17. а) 1; б) 2; в) 3;
5.7.18. г) 4; д) 5; е) 6;
5.7.19. є) 7; ж) 8; з) 9;
5.7.20. к) 10; л) 12; м) 15; н) 20.
7.4. Знайти повну систему найменших натуральних лишкiв за модулями: 5.7.21. а) 1; б) 2; в) 3;
5.7.22. г) 4; д) 5; е) 6;
5.7.23. є) 7; ж) 8; з) 9;
5.7.24. к) 10; л) 12; м) 15; н) 20.
7.5. Знайти повну систему найбiльших недотатних лишкiв за модулями: 5.7.25. а) 1; б) 2; в) 3;
5.7.26. г) 4; д) 5; е) 6;
5.7.27. є) 7; ж) 8; з) 9;
5.7.28. к) 10; л) 12; м) 15; н) 20.
7.6. Знайти повну систему найбiльших вiд’ємних лишкiв за модулями: 5.7.29. а) 1; б) 2; в) 3;
5.7.30. г) 4; д) 5; е) 6;
5.7.31. є) 7; ж) 8; з) 9;
5.7.32. к) 10; л) 12; м) 15; н) 20.
7.7. Знайти хоч одну довiльну повну систему лишкiв, вiдмiнну вiд найменших невiд’ємних лишкiв за модулями:
5.7.33. а) 1; б) 2; в) 3; г) 4;
5.7.34. д) 5; е) 6; є) 7;
5.7.35. ж) 8; з) 9; к) 10;
5.7.36. л) 12; м) 15; н) 20.
7.8. Знайти зведену систему лишкiв за модулями.
5.7.37. а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5;
5.7.38. е) 6; є) 7; ж) 8; з) 9;
5.7.39. к) 10; л) 12; м) 15; н) 20.
7.9. Чи утворюють повну систему лишкiв за модулем m такi числа:
5.7.40. а) 25, 20, 16, 54, 21, 26, 37, 17, якщо m = 8;
5.7.41. б) 25, 9, 6, 420, 18, 30, 6, якщо m = 7;
5.7.42. в) 46, 45, 37, 32, 48, 40, якщо m = 6;
5.7.43. г) 43 ,25 ,23, 28, 50, 40, 31, якщо m = 7;
5.7.44. д) 261, 130, 170, 313, 973, 1000, 55, 1668, якщо m = 8;
5.7.45. е) 605, 189, 242, 311, 143, 40, 51, 194, якщо m = 8;
5.7.46. є) 809, 402, 1616, 220, 227, 439, 446, якщо m = 8;
5.7.47. ж) 921, 92, 18, 28, 109, 40, 22, 2, 15, якщо m = 9;
5.7.48. з) 134, 128, 19, 37, 28, 23, 32, 5, 41, 35, 33, якщо m = 11;
5.7.49. к) 39, 66, 30, 19, 11, 55, 31, 46, 25, 47, 50, 35, 101, якщо m = 13?
7.10. Чи утворюють зведену систему лишкiв за модулем m такi числа:
5.7.50. а) 19, 1, 25, 19, якщо m = 8;
5.7.51. б) 19, 95, 29, 49, 20, 64, 27, якщо m = 9;
5.7.52. в) 13, 13, 29, 29, якщо m = 10;
5.7.53. г) 19, 35, 25, 19, якщо m = 12;
5.7.54. д) 11, 55, 29, 35, якщо m = 12;
5.7.55. е) 181, 231, 413, 349, якщо m = 12?
7.15. Довести, що:
5.7.56. а) коли х пробiгає повну систему лишкiв за модулем 11, то й 3х + 2 теж пробiгає повну систему лишкiв за модулем 11;
5.7.57. б) коли х пробiгає повну систему лишкiв за модулем 10, то й х5 теж пробiгає повну систему лишкiв за модулем 10;
5.7.58. в) система чисел 2, 4, . . ., 2m становить повну систему лишкiв за модулем m, якщо m непарне;
5.7.59. г) члени арифметичної прогресiї а, a + d, . . . , a + d(n - 1) утворюють повну систему лишкiв за модулем n, якщо (d, n) = 1;
5.7.60. д) коли (d, n) = 1, х пробiгає повну систему лишкiв за модулем b, y пробiгає повну систему лишкiв за модулем a, а с будь-яке число, то ax+by+c пробiгає повну систему лишкiв за модулем ab;
5.7.61.
е) коли m
=
a1a2as,
де всi аi
попарно взаємно простi, mi
=
,
i
= 1,2,...,s,
c
довiльне цiле число, хi
пробiгають вiдповiдно повнi системи
лишкiв за модулем mi,
то m1x1
+ m1x2
+...+
msxs
+
c
пробiгає повну систему лишкiв за модулем
m;
5.7.62. є) система чисел 0, 21, 22, . . . , 210 утворює повну систему лишкiв за модулем 11;
5.7.63. ж) вираз 3х + 7у пробiгає повну систему лишкiв за модулем 21, якщо х = 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, а у = 0, 1, 2;
5.7.64. з) повну систему лишкiв за модулем m1·m2ms пробiгає вираз х1 + + m1x2 + + m1m2x3 + . . . + m1m2...msxs, якщо m1, m2, . . . , ms натуральнi, попарно взаємно простi числа, а х1, х2, . . . , xs пробiгають повнi системи лишкiв за модулями m1, m2, . . . , ms вiдповiдно.
7.12. Довести, що:
5.7.65. а) коли х пробiгає зведену систему лишкiв за модулем 7, то й 10х пробiгає зведену систему лишкiв за модулем 7;
5.7.66. б) коли х пробiгає зведену систему лишкiв за модулем 9, то 7х5 теж пробiгає зведену систему лишкiв за модулем 9;
5.7.67. в) числа 6m 1 i 6m + 1 при кожному цiлому m утворюють зведену систему лишкiв за модулем 6;
5.7.68.
г) система чисел 1,
2,
. . . ,
є зведеною системою лишкiв за непарним
простим модулем р;
5.7.69. д) система чисел 31, 32, 33, 34, 35, 36 утворює зведену систему лишкiв за модулем 7;
5.7.70. е) система чисел 51, 52, 53, 54, 55, 56 утворює зведену систему лишкiв за модулем 7;
5.7.71. є) коли числа ах1, ах2, . . . , ах(m) утворюють зведену систему лишкiв за модулем m, то вiдповiднi числа х1, х2, . . . , х(m) також утворюють зведену систему лишкiв за модулем m;
5.7.72. ж) якщо (a,m) = 1, b 0 (mod m) i x пробiгає зведену систему лишкiв за модулем m, то ах + b також пробiгає зведену систему лишкiв за модулем m;
5.7.73.
з) якщо (a,m)
= d
i x
пробiгає зведену систему лишкiв за
модулем
,
то
також пробiгає зведену систему лишкiв
за модулем
;
5.7.74.
к)
=
,
де р
просте число, а
не дiлиться на р.
7.13. Об’єднанням яких класiв лишкiв є класи лишкiв:
5.7.75.
а)
за модулем 48;
5.7.76.
б)
за модулем 52;
5.7.77.
в)
за модулем 30.