- •2 Робоча програма дисципліни……………..……..........................................6
- •6. Основні рекомендації з організації самостійної роботи………………..75
- •7.13 Iндекси за простим модулем. Двочленнi порівняння за простим модулем. Таблицi iндексiв, їх застосування……………………………109
- •5 Індивідуальні завдання та задачі, контрольні завдання
- •5.2. Найбiльший спiльний дiльник I найменше спiльне кратне та способи знаходження їх. Взаємно простi числа
- •5.3 Означення I властивостi простих та складених чисел. Решето Ератосфена. Канонiчна форма натурального числа. Розподiл простих чисел серед чисел натурального ряду.
- •5.5. Число I сума натуральних дiльникiв. Цiла I дробова частини дiйсного числа. Функцiя Ейлера. Узагальнена функцiя Ейлера.
- •5.6. Порівняння в кільці цілих чисел та їхні найпростіші властивості
- •5.7. Класи лишкiв, повна I зведена системи лишкiв за даним модулем
- •5.8. Теореми Ейлера і Ферма. Китайська теорема про остачи. Переведення чисел із позиційної системи числення у систему лишкових класів та навпаки
- •5.9. Порівняння першого степеня з одним невідомим та їх застосування.
- •5.10. Порівняння вищих степенів з одним невідомим
- •5.11. Порівняння другого степеня, квадратичні лишки і квадратичні нелишки, символ Лежандра.
- •5.12. Порядок числа і класу лишків за модулем. Первісні корені, існування та їх кількість за простим модулем
- •5.13. Iндекси за простим модулем.
- •Двочленнi порівняння за простим модулем. Таблицi iндексiв, їх застосування.
- •6. Основні рекомендації з організації самостійної роботи
- •7. Приклади розв’язання типових задач
- •Тема 5. Теорія подільності в кільці цілих чисел
- •5.1 Вiдношення подiльностi, його найпростiшi властiвостi. Теорема про дiлення з остачею.
- •Тема 5. Теорія подільності в кільці цілих чисел
- •5.2 Найбiльший спiльний дiльник I найменше спiльне кратне та способи знаходження їх. Взаємно простi числа
- •Тема 5. Теорія подільності в кільці цілих чисел
- •5.3 Означення I властивостi простих та складених чисел. Решето Ератосфена. Канонiчна форма натурального числа. Розподiл простих чисел серед чисел натурального ряду.
- •Тема 5. Теорія подільності в кільці цілих чисел
- •5.4 Ланцюговi дроби. Пiдхiднi дроби ланцюгового дробу
- •Тема 2. Числовi функцiї.
- •2.5. Число I сума натуральних дiльникiв. Цiла I дробова частини дiйсного числа. Функцiя Ейлера. Узагальнена функцiя Ейлера.
- •Тема 3. Теорія порівнянь з арифметичними застосуваннями
- •3.6 Порівняння в кільці цілих чисел та їхні найпростіші властивості
- •Тема 3. Теорія порівнянь
- •3.7. Класи лишкiв, повна I зведена системи лишкiв за даним модулем
- •Тема 3. Теорія порівнянь
- •3.8 Теореми Ейлера і Ферма. Китайська теорема про остачи. Переведення чисел із позиційної системи числення у систему лишкових класів та навпаки
- •У цьому разі маємо
- •Тема 3. Теорія порівнянь.
- •3.9 Порівняння першого степеня з одним невідомим та їх застосування.
- •Тема 3. Теорія порівнянь
- •3.10 Порівняння вищих степенів з одним невідомим
- •Тема 3. Теорія порівнянь.
- •3.11 Порівняння другого степеня, квадратичні лишки і квадратичні нелишки, символ Лежандра.
- •Остаточно
- •Зауваження
- •Тема 4. ПервІснІ коренІ, Індекси та характери.
- •4.12 Порядок числа і класу лишків за модулем. Первісні корені, існування та їх кількість за простим модулем.
- •Тема 4. Первісні корені та індекси.
- •4.13 Iндекси за простим модулем. Двочленнi порівняння за простим модулем. Таблицi iндексiв, їх застосування.
Тема 3. Теорія порівнянь.
3.9 Порівняння першого степеня з одним невідомим та їх застосування.
1. Користуючись способом спроб, розв’язати порівняння
![]()
Р
о з в’я з а н н я. Спочатку знаходимо (2,
9) = 5. Отже, задане порівняння має єдиний
розв’язок. Випробуємо лишки з повної
системи абсолютно найменших лишків за
модулем 9, тобто числа
.
Маємо:

Отже,
число – 4 задовольняє порівнянню.
Запишемо загальний розв’язок, який
відповідає цьому окремому розв’язку.
Оскільки
,
то
,
або
.
Процес випробування можна вже припинити, оскільки довели, що порівняння має єдиний розв’язок.
2. Користуючись штучним способом, розв’язати порівняння
![]()
Р о з в’я з а н н я. Знаходимо (27, 38) = 5. Отже, задане порівняння має єдиний розв’язок. Додамо до правої частини порівняння число –38, яке кратне модулю. Дістаємо
![]()
Поділимо обидві частини цього порівняння на 9:
![]()
Додамо до правої частини модуль:
![]()
Поділимо обидві частини останнього порівняння на 3:
![]()
Це і є розв’язок заданого порівняння.
Зауваження.
Відомо, що коли (a,
m)
= 1, то для будь-якого цілого числа b
існують такі цілі числа s
i t,
що
і
.
Отже, розв’язком порівняння
,
де (a,
m) = 1 є
,
і тому будь-яке порівняння першого
степеня з одним невідомим можна розв’язати
штучним способом. Справді, якщо порівняння
має розв’язки, то досить розглянути
випадок, коли
.
Тоді порівняння
послідовно замінюють еквівалентними
йому порівняннями:
,
,…
поки не дістануть порівняння, в якому ліву і праву частини можна скоротити на а.
3. Користуючись способом Ейлера, розв’язати порівняння
.
Р
о з в’я з а н н я. Знаходимо (27, 102) = 3.
Задане порівняння має три розв’язки,
оскільки
.
Поділимо обидві частини і модуль заданого
порівняння на 3:
.
Оскільки тут а = 9, m = 34, b = 8, то за формулою (3) маємо
,
або
.
Тепер
знайдемо
.
Оскільки
,
то
.
Тоді
.
Число
замінимо найменшим невід’ємним лишком
за модулем 34. Дістаємо
.
Отже,
є розв’язок порівняння
.
Тоді порів-няння
має розв’язки:

або коротше
.
Зауваження.
Недоліком способу Ейлера є те, що при
великому
знаходження найменшого невід’ємного
лишку того класу чисел за модулем m,
до якого належить число
,
стає громіздким.
4. Використовуючи ланцюгові дроби, розв’язати порівняння
.
Р
о з в’я з а н н я. Знаходимо (220, 348) = 4.
Оскільки
,
то задана порівняння має чотири розв’язки.
Поділимо обидві частини і модуль заданого
порівняння на 4:
.
Розв’яжемо
це порівняння за допомогою ланцюгових
дробів. Розкладемо
у ланцюговий дріб і обчислимо його
підхідні дроби. Дістанемо таблицю
елементів qi
і чисельників Pi
(табл. 13).
Таблиця 13
-
i
1
0
1
2
3
4
5
6
qi
1
1
1
2
1
1
4
Pi
1
1
2
3
8
11
19
87
Отже, n = 6, Pn-1 = 19. Оскільки b = 7, m = 87, то за формулою (4)
.
Отже,
![]()
є
розв’язком порівняння
.
Тоді задане порівняння має розв’язки
.
Зауваження. Перш ніж застосувати цей спосіб, слід спочатку (якщо це необхідно), використовуючи властивості порівнянь, зробити коефіцієнт при невідомому невід’ємним і меншим ніж модуль.
5. Застосовуючи класи лишків, розв’язати порівняння
.
Р о з в’яз а н н я. Знаходимо (37, 107) = 5. Отже, задана порівняння має єдиний розв’язок. Запишемо порівняння у вигляді
.
Знайдемо
клас лишків за модулем 107, обернений до
класу
.
Для цього застосуємо до чисел 107 і 37
алгоритм ділення з остачею. Матимемо

Розглядаючи цей процес знизу вверх, виразимо 1 через числа 107 і 33:
![]()
Отже,
1 = 1079+37(26).
Це означає, що
,
тобто
.
Тоді за формулою (5) маємо
,
або
.
Отже,
є розв’язком заданого порівняння, тобто
.
Зауваження. Процес розв’язування порівняння першого степеня з одним невідомим будь-яким способом слід закінчувати перевіркою.
6. Розв’язати в цілих числах невизначене рівняння 27x + 38y = 47.
Р
о з в ’я з а н н я. Оскільки число у повинно
бути цілим, то різниця
має
ділитися на 38. Дістаємо
.
Розв’яжемо це порівняння. Знаходимо (27, 38) = 5. Отже, порівняння має єдиний розв’язок. Застосуємо штучний спосіб. Додамо до правої частини число –38, яке кратне модулю:
.
Поділимо обидві частини цього порівняння на 9:
.
Додамо до правої частини модуль:
.
Поділимо обидві частини на 3:
.
Отже,
є розв’язком порівняння
.
Тоді
![]()
![]()
є окремим розв’язком заданого рівняння. Загальний розв’язок заданого рівняння дістаємо за формулами (7):
,
,
де х0 = 13, у0 = 8, m = 38, a = 27, d = 5. Отже,
загальний розв’язок заданого невизначеного рівняння, де t – довільне ціле число.
7. Розв’язати систему порівнянь

Р о з в’я з а н н я. Розв’язуючи кожне порівняння, замінимо задану систему еквівалентною їй системою порівнянь:

Оскільки модулі порівнянь попарно взаємно прості, то можна використати формулу (9). Знаходимо:

Розв’яжемо такі порівняння:
,
,
.
y1 = 14, y2 = 1, y3 = 5.
Згідно з формулою (9), дістанемо
.
Зауваження. 1. Якщо деяке з порівнянь системи має кілька розв’язків, то їх слід об’єднати і записати як один розв’язок за меншим модулем, бо в противному разі треба буде розв’язувати стільки систем, скільки розв’язків має порівняння.
2.
Розв’язки системи порівнянь можуть
мати різні форми запису. Так, якщо
розв’язки третього порівняння з прикладу
7 ми записали б у вигляді
,
то довелося б розв’язувати такі системи
порівнянь:

Дістали б розв’язки:
,
,
.
Зазначимо, що множина чисел, які визначаються цими розв’язками, збігається з множиною чисел, що визначаються одним розв’язком, здобутим раніше
.
8. Розв’язати систему порівнянь

Р о з в ’я з а н н я. Розв’язуючи кожне порівняння, замінимо задану систему еквівалентною їй системою порівнянь:

З першого порівняння маємо x = 2 + 15t, де t . Щоб визначити t, підставимо значення x у друге порівняння:
2 + 15t 7(mod 20).
Звідси t 3(mod 4), або t = 3 + 4s, де s . Тоді
x = 2 + 15t = 2 + 15(3 + 4s) = 47 + 60s,
причому x задовольняє вже перші дві порівняння системи. Серед чисел x виберемо такі, які б задовольняли й третьому порівнянню. Для цього знайдемо s з умови
47 + 60s 12(mod 35).
Звідси s 0(mod 7), тобто s = 7k, де k . Маємо x = 47 + 60s = 47 + 607k = = 47 + 420k.
Отже, x 47(mod 420) розв’язок заданої системи.
