- •Тригонометричні функції План
- •Література:
- •Тригонометричні функції кутів
- •Тригонометричні функції числових аргументів.
- •Лекція № 3 Формули зведення. Перетворення виразів. (Самостійна робота. Тригонометричні функції суми та різниці двох кутів, подвійного аргументу.) План вивчення теми
- •Формули додавання.
- •Формули подвійних кутів.
- •Лекція № 4 Перетворення суми і різниці тригонометричних функцій на добуток. Перетворення добутку тригонометричних функцій в суму. План вивчення теми
- •Лекція № 5 Тригонометричні функції, їх графіки та властивості
- •Властивості і графіки синуса і косинуса.
- •Функція додатна на кожному з інтервалів , від’ємна на кожному з інтервалів
- •Функція зростає на кожному з проміжків і спадає на кожному з проміжків
- •Найбільшого значення, що дорівнює функція набував при і найменшого значення, яке дорівнює при
- •Лекція № 7 Оберненні тригонометричні функції. План вивчення теми
- •Лекція № 8 – 10 Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь та нерівностей. План вивчення теми
- •Розв’язання тригонометричних рівнянь
- •Лекція № 11 Гармонічні коливання План вивчення теми
Формули подвійних кутів.
Якщо в формулах додавання:
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Замість
змінної
підставити
,
дістанемо тотожності:
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Це –
формули
подвійних кутів.
Вони правильні при будь-яких значеннях
(остання
- за умови, що
і
існують). Формули подвійних кутів часто
використовують для перетворень
тригонометричних виразів.
Наприклад,
![]()
![]()
Зверніть
увагу на вирази
і
.
![]()
![]()
![]()
![]()
Отже,
![]()
![]()
Ці
тотожності називають формулами
пониження степеня.
Замінивши в них
на
дістанемо формули
половинних кутів:
![]()
Для
прикладу обчислимо
Оскільки
,
то
![]()
![]()
![]()
![]()
.
Отже,
![]()
.
-
Спростіть вираз
а)
Розв’язання:
![]()
б)
![]()
Розв’язання:
![]()
в)![]()
Розв’язання:
![]()
г)
![]()
Розв’язання:
![]()
д)
![]()
Розв’язання:
д)
![]()
е)
![]()
Розв’язання:
е)
![]()
Лекція № 4 Перетворення суми і різниці тригонометричних функцій на добуток. Перетворення добутку тригонометричних функцій в суму. План вивчення теми
-
Сума (різниця) синусів двох аргументів.
-
Сума (різниця) косинусів двох аргументів.
-
Приклади застосування зазначених формул.
Домашнє завдання: [2] §21c.289-299; [4] p1 §8,10 с. 54-81; опорний конспект.
Виведемо
формулу, за якою суму
можна перетворити в добуток. Для цього
припустимо, що
і
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
З
рівностей
і
знаходимо, що
![]()
![]()
Тому
![]()
![]()
![]()
Цю тотожність називають формулою суми синусів двох кутів.
Виведемо ще кілька подібних формул.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Отже, маємо 6 формул:
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Усі ці тотожності називають формулами перетворення суми тригонометричних функцій у добуток.
Як можна
спрощувати тригонометричні вирази
і
,
користуючись формулою суми синусів.
а)
![]()
![]()
![]()
б)
![]()
![]()
![]()
Запишіть
у вигляді добутку вираз
![]()
Розв’язання:

Відповідь:
![]()
Доведіть тотожність:
а)
![]()
![]()
б)
![]()
![]()
в)
![]()
![]()
Розв’язання:
а)
Перетворимо праву частину тотожності
за формулою суми косинусів:
![]()
Лекція № 5 Тригонометричні функції, їх графіки та властивості
План вивчення теми
-
Графік функції

-
Основні властивості.
-
Приклади.
Домашнє завдання: [2] §19c.252-272; [3]гл.3§2 , [4] p1 §5,6; опорний конспект.
Функція
.
Синус числа
-
ордината точки одиничного кола, яка
відповідає числу
називають її синусоїдою.

Найхарактерніша
властивість функції
-
періодичність.
Функцію
називають періодичною
,
якщо існує таке дійсне число
,
що для всіх значень
з області її визначення
![]()
Число
називають
періодом
даної
функції.
Функція
періодична з найменшим додатним періодом
Це видно на графіку функції.

Функцію
називають непарною,
якщо її область визначення симетрична
відносно початку координат і для кожного
з області визначення
![]()
Функція
.
Оскільки при кожному дійсному
то графік функції
такий
самий, як і графік функції
Останній
можна дістати, перенісши графік функції
на
у
від’ємному
напрямі осі
![]()

Функцію
називають парною,
якщо її область визначення симетрична
відносно початку координат і для кожного
з області визначення
![]()
Графік
функції
симетричний
відносно осі
![]()
Функція
.
Її область визначення – множина всіх
дійсних чисел, за винятком чисел
де
Область значень – множина всіх дійсних
чисел
![]()


Функція
.
Графік
функції
зображено
на малюнку. Її область визначення –
множина
, за винятком чисел
де
Область значень – множина
Функція
також непарна.

