Тема 5. Механізми забезпечення права Ради Європи

Загальна характеристика статутних зобов’язань держав-членів Ради Європи. Ст. 1, 3, 4 Статуту Ради Європи 1949 р. Зобов’язання держав-членів політичного та правового характеру при вступі до РЄ. Контрольна процедура Комітету Міністрів щодо забезпечення виконання статутних зобов’язань державами-членами. Комітет з питань виконання зобов’язань всіма державами-членами РЄ (Контрольний комітет): склад, компетенція. Результати самміту у Відні 1993 р.: зобов’язання голів держав та урядів щодо ратифікації Протоколу №11 до ЄКПЛ, 1950 р.; виконання зобов’язань щодо захисту прав національних меншин; політики боротьби з расизмом, ксенофобією, антисемітизмом і нетерпимістю.

Вступ до Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини: історія і структура, сфера дії, територіальна сфера дії (ст. 63), застереження і тлумачення (ст. 64). Контрольні органи Конвенції: Європейський Суд з прав людини, Комітет Міністрів Ради Європи. Генеральний Секретар Ради Європи. Контрольні механізми ЄКПЛ: Міждержавні спори (ст. 33): сторони, практика розгляду, аналіз справ (Данія проти Туреччини, 1997 р., “Лоізуіду проти Туреччини”, “Кіпр проти Туреччини”, “Австрія проти Італії”, 1960 р. та ін.).Спори на підставі індивідуальних скарг (ст. 34). Право на звернення за статтею 25 ЄКПЛ. Умови кваліфікації у якості жертви: потенційна жертва (“Класс і інші проти ФРН”, 1978 р., “Відчинені двері” і “Дублінські повитухи” проти Ірландії”)., тлумачення Судом поняття “опосередкована жертва” (“Боуман проти Сполученого Королівства”, “Долбан проти Румунії”, 1999 р. та ін.). Зобов’язання держави не перешкоджати здійснювати право на подання скарги. Розгляд питання щодо прийнятності скарги. Умови прийнятності заяв: вичерпання внутрішніх засобів захисту, правило шести місяців, інші умови прийнятності, додаткові критерії прийнятності, які стосуються лише індивідуальних скарг; скарги, які не сумісні з положеннями Конвенції. Явно не обґрунтовані скарги. Заяви, які уявляють собою зловживання правом на подання скарги.

Проблемні питання застосування положень ЄКПЛ та рішень Євросуду на території України. Ст. 55 Конституції України. Аналіз законопроектів України про виконання рішень Європейського Суду з прав людини на території України. Законопроект України від 21 липня 2001 р. “Про виконання рішень Європейського Суду з прав людини”. Діяльність Уповноваженого Міністерства юстиції України у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини. Категорії справ, які знаходяться на розгляді Європейського суду з прав людини від українських громадян.

Змістовий модуль іі. Європейський Суд з прав людини. Членство України в Раді Європи.

Тема 6. Діяльність Ради Європи в галузі прав людини

Захист прав людини – одне з головних завдань РЄ. Європейська конвенція з прав людини – вирішальний крок вперед. Європейський суд з прав людини – гарант забезпечення прав і свобод, гарантованих Європейською конвенцією 1950 р. Основні сфери правого регулювання Ради Європи.

Участь України в договорах Ради Європи. В галузі прав людини: Закон України від 17 липня 1997 р. “Про ратифікацію Європейської конвенції з прав людини, 1950 р.” Застереження України щодо Конвенції. Закон України “Про ратифікацію Протоколу №6 до Конвенції, який стосується скасування смертної кари, 1983 р.”, ратифікація Європейської конвенції про запобігання тортурам та нелюдському чи такому, що принижує гідність поводженню чи покаранню (січень, 1997 р.), Рамкової конвенції про захист національних меншин (грудень, 1997 р.)та ін. В галузі культури, освіти і спорту: Закон України “Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні” та ін. Співробітництво у галузі права: Ратифікація Україною Європейських кримінальних конвенцій. Участь України в конвенціях РЄ у сферах соціальної політики, місцевого самоврядування. Інші види конвенцій, які визнала для себе обов’язковими Україна.