Властивості характеру
Характер визначається не тільки взаємозв’язком окремих рис, але й такими властивостями, які притаманні характеру як цілісному утворенню. До таких властивостей відносяться наступні.
Міра глибини характеру |
Зв’язок рис характеру із стрижневим ставленням особистості; більш глибокими властивостями характеру є ті, які визначаються центральними ставленнями особистості, і тому вони пов’язані з широкою системою інших рис. Наприклад, якщо більш глибокими будуть властивості, пов’язані зі ставленням до праці, то вони будуть відбиватися і на рисах, що характеризують ставлення людини до інших, до себе, до речей. Завдяки відмінностям у мірі глибини властивостей характеру характеристика людини відображає базові якості даної особистості та їх визначну роль відносно до інших властивостей, більш поверхових. |
Цілісність характеру |
Внутрішня єдність, відсутність суперечливих рис характеру, відповідність між спрямованістю особистості та її діяльністю, свідомістю людини та її вчинками. Суперечливість в характері здебільшого залежить від різних систем відносин, з якими людина має справу. Наприклад, на роботі людина дуже наполеглива, енергійно бореться за рішення важких виробничих завдань, а вдома пасує навіть перед невеликими труднощами. Іноді буває і так, що людина виявляє цільність насамперед у світогляді та міркуваннях, а у його вчинках та діяльності будь-яка цільність відсутня. Це пояснюється найчастіше невідповідністю рівня домагань особистості її можливостям. |
Міра стійкості або мінливості характеру |
Визначається виявленням вчинків та дій, що відображає безумовну відповідність поведінки людини її інтересам, ідеалам, переконанням. Про стійкій характер кажуть тоді, коли поведінка людини у всіх випадках відповідає її переконанням, спрямованості, що складає сенс життя і діяльності цієї людини, про людину зі стійким характером можна заздалегідь передбачити, як вона буде поводитися в тих чи інших умовах життя. Коли говорять про мінливість характеру, то мають на увазі особливу податливість у його рисах змінам, що викликані як зовнішніми умовами, так і свідомим впливом людини на себе. Певна мінливість (пластичність) характеру є необхідною умовою розвитку і виховання. Але занадто висока податливість характеру зовнішнім умовам призводить до його невизначеності, що дає підставу називати таку людину безхарактерною. |
Активність характеру |
Виявляється у цілеспрямованості особистості, у відчутті людиною постійної потреби перебувати у дійовому стані. |
Сила характеру |
Виражається в мірі наполегливості людини у досягненні своєї мети, у послідовності дій, у свідомому підтвердженні своїх поглядів та прийнятих рішень. |
Отже, характер особистості зумовлює змістову сторону її діяльності, тобто особистісний сенс, який вона вкладає у власні вчинки, дії, стосунки з оточенням. Характер є прижиттєвим психічним утворенням, хоча для його формування має значення темперамент людини. Зміст і форма у структурі характеру особистості виявляється у певному симптомокомплексі, що є індивідуально своєрідним сполученням рис характеру і складається в системі взаємозв’язків і взаємовідношень людини з іншими людьми та предметами.