Питання для самоконтролю

1. У яких масштабах виконують креслення друкованих плат згідно ГОСТ 2.417-91?

2. З яким кроком наноситься прямокутна координатна сітка згідно ГОСТ 2.417-91?

3. Як зображують провідники шириною менш 2,5 мм? Де вказується дійсна ширина провідника?

4. Які зображення виконуються на кресленні друкованої плати?

5. Які розміри наносяться на кресленні друкованої плати?

6. Яку інформацію містить таблиця?

Завдання до ГР2.

Побудувати креслення друкованої плати

(варіанти завдання – додаток 8)

Приклад виконання завдання – додаток 4.

3. Плата в зборі.

3.1. Складальне креслення.

Складальне креслення (додаток 5) містить два зображення плати з навісними елементами без зображення друкованого монтажу, а також технічні вимоги. Якщо складальна одиниця виконує незалежну функцію їй надають найменування, наприклад: Стабілізатор. Складальне креслення, в іншому випадку їй надають найменування: Плата в зборі. Складальне креслення.

Порядок виконання складального креслення:

1. Накреслити контури проекцій плати (у масштабі 2:1), над основним написом лишити місце для технічних вимог.

2. Використовуючи додаток 7 накреслити навесні елементи, застосовуючи спрощення із збереженням габаритів елементу.

3. Нанести шрифтом 5 позиційні позначення елементів, умовні позначення виводів, номера контактних отворів.

4. Нанести габаритні розміри плати та настановні розміри (міжцентрові відстані між кріпильними отворами).

5. Скласти специфікацію (додаток 6). У графі – примітка – записати літерно-цифрові позначення елементів.

6. Від кожного елементу провести полку-виноску з точкою на кінці. Вказати шрифтом 5 номера позицій згідно специфікації.

7. Записати технічні вимоги.

8. Заповнити основний напис. У позначенні креслення додається СБ (Складальне креслення).

3.2. Специфікація.

Згідно з ГОСТ 2.102-68 специфікація – основний конструкторський документ для складальних одиниць. Вона визначає їх склад і необхідна для виготовлення, комплектування конструкторських документів та планування запуску об'єктів у виробництво.

Специфікація складається на окремих аркушах формату А4 (додаток 6) та заповнюється згідно ГОСТ 2.108-68. В окремих випадках специфікація може бути розташована на складальному кресленні над основним написом (подібно розташуванні переліку елементів на схемі електричній принциповій – див. розд. 1.3).

У загальному випадку специфікація складається з розділів, які розміщуються в такій послідовності: Документація, Комплекси, Складальні одиниці, Деталі, Стандартні вироби, Інші вироби, Матеріали, Комплекти.

Наявність вказаних розділів у специфікації даного виробу визначається його складом. Назву кожного розділу вказують у вигляді заголовка в графі "Назва" і підкреслюють тонкою лінією. Нижче кожного розділу слід залишати вільний рядок.

У розділі Стандартні вироби – записують назву і позначення виробів відповідно до стандарту на ці вироби в такому порядку: за міждержавними, державними та галузевими стандартами.

У межах кожної категорії стандартів запис виконують за групами у алфавітному порядку, у межах кожної групи – в порядку збільшення основних параметрів.

У розділі Інші вироби – запис виконують аналогічно запису стандартних виробів.

Літерно-цифрові позначення виробів записуються у графу "Примітка".