Тема 6. Фінансово-кредитна політика держави.

1. Сутність фінансової системи України.

2. Державний бюджет як інструмент державного регулювання економіки.

3. Характеристика структури доходів бюджету.

4. Характеристика структури видатків бюджету.

5. Процес формування державного бюджету.

1.В Україні фінансову систему утворюють:

- державний і місцеві бю­джети, або так званий консолідований бюджет;

- фінанси підпри­ємств усіх форм власності;

- централізовані державні та інші фон­ди;

- фондовий ринок.

Правовою основою бюджетного регулювання в Україні є Кон­ституція України, закон «Про бюджетну систему України» та ін­ші нормативно-правові акти.

Фінансово-кредитну політику держава використовує для здійснення стимулюючого впливу на виробництво. Для цього використовується:

• фінансування і кредитування;

• впровадження раціональних форм і методів грошових розрахунків;

• система контролю, за використанням фінансових ресурсів і за економічною діяльністю галузей народного господарства.

Суб’єктами фінансових відносин є:

• підприємства, організації, окремі громадяни;

• органи державної влади, тобто всі ті, що пов’язані з формами створення і розподілом ВВП.

Фінансова система являє собою сукупність різних форм організації фінансових відносин на підприємствах, а також фінансовий ринок.

Державні фінанси - об’єднане фінансування різних централізованих і децентралізованих фондів, до яких входить державний бюджет, державно-соціальне страхування, яке включає Пенсійний фонд і фонд соціального забезпечення, державний кредит, різноманітні фонди цільового призначення.

Фінансово-кредитне регулювання займає чи не найважливіше місце в системі державного регулювання економіки. В системі фінансово-кредитного регулювання на перше місце треба поставити державний бюджет, оскільки, саме через бюджет реалізується найбільша частина національного доходу та ВВП України.

2. Бюджет (згідно Закону України «Про бюджетну систему України») – це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади.

Механізм формування бюджету, визначення джерел і сум надходження коштів до нього, державних видатків, шляхи покриття дефіциту називають бюджетною політикою.

Державним бюджетом, як контрольованим грошовим фондом держави, розпоряджається Уряд.

Основною функцією бюджету є підтримування ринкової рівноваги і стимулювання розвитку окремих сфер та галузей національної економіки.

Державний бюджет виконує такі функції:

• збільшує або зменшує сукупний попит;

• виконує перерозподільну функцію, стимулює або гальмує виробництво шляхом вибору певної системи оподаткування;

• забезпечує покриття збитків підприємств функціонування яких зумовлене суспільними потребами;

• забезпечує фінансову допомогу у розвитку окремих галузей і сфер діяльності;

• збалансовує бюджети нижчих рівнів.

Бюджетна система України складається з:

• державного бюджету України;

• республіканського бюджету Автономної Республіки Крим;

• бюджетів адміністративно-територіальних одиниць (областей).

До місцевих бюджетів належать: обласні, міські, районні, селищні, сільські бюджети.

Сукупність усіх бюджетів бюджетної системи є зведеним бюджетом України. Цей бюджет використовують для аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України.

Верховна Рада України:

• визначає головні напрями бюджетної політики;

• розглядає проект державного бюджету;

• вносить зміни та доповнення до нього, затверджує, контролює його виконання;

• затверджує звіт про використання бюджетних коштів.

Спеціальну постанову Верховної Ради України, яка визначає головні напрями та пріоритети бюджетної політики на наступний бюджетний рік, називають бюджетною резолюцією.

3. Доходи бюджетів різних рівнів формують за рахунок надходжень від сплати фізичними і юридичними особами податків, зборів та інших платежів, надходжень з інших джерел, передбачених законодавством України.

Доходи бюджетів України поділяють на:

1) доходи державного бюджету України,

2) доходи республіканського бюджету АРК;

3) бюджетів адміністративно-територіальних одиниць (областей).

Структуру доходної частини бюджету формують з наступних показників:

1. Податкові надходження:

а) податки на доходи і податки на прибуток:

- податок на прибуток підприємств;

- прибутковий податок з громадян;

- платежі за використання природних ресурсів.

б) внутрішні податки за товари та послуги:

- податок на додану вартість;

- акцизний збір.

2. Неподаткові надходження:

а) доходи від власності та підприємницької діяльності;

б) адміністративні збори та платежі;

в) державні цільові фонди.

4. Видатки Державного бюджету виконують функції політичного, соціального та економіч­ного регулювання. Зміст бюджетних видатків зумовлений суспільним способом виробництва, політичним устро­єм країни, природою та функціями держави. Вони відіграють вирі­шальну роль у задоволенні потреб соціально-економічного розвитку країни. У державній власності перебувають підприємства, установи, організації сектору загального державного управління, які потребу­ють коштів на здійснення своєї діяльності, а також на реконструк­цію та оновлення існуючої матеріальної бази

Кошти державного бюджету витрачають лише на цілі та в межах, затверджених законом про державний бюджет України.

Видатки бюджетів усіх рівнів поділяють на поточні і видатки розвитку.

Поточні видатки – це видатки бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій, які діють на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів соціального захисту населення.

Видатки розвитку – це видатки бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності (фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови галузей економіки; субвенції та інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням).

Структура видатків зведеного бюджету має вигляд:

1. Видатки на державне управління.

2. Правоохоронна діяльність і забезпечення безпеки держави.

3. Соціально-культурні заходи.

4. Промисловість, енергетика та будівництво.

5. Сільське господарство, лісове господарство, рибальство і мисливство.

6. Транспорт, дорожнє господарство, зв’язок, телекомунікації та інформатика.

7. Житлово-комунальне господарство.

8. Національна оборона.

9. Заходи пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

З державного бюджету виділяють кошти на утримання органів державної влади, державного управління, судів, прокуратури, а також на програми, які виконують спільно з іншими країнами.

5. Бюджетний процес — це регламенто­ваний законодавством порядок складання, розгляду та затвердження бюджетів, їх ви­конання і контролю за виконанням. Зміст етапів бюджетного процесу регламентований Конституцією України та Законом України «Про бюджетну систему України».

Етапами бюджетного процесу в Україні є:

1. Складання проекту Державного бюджету. Бюджетний процес починається з того, що ВР України не пізніше 15 червня поточного року розробляє й надсилає Президентові спеціальну постанову (бюджетну резолюцію) про основні напрямки бю­джетної політики на наступний рік. Проект закону має бути поданий до ВР України до 15 вересня.

2. Розгляд Верховною Радою проекту Закону про Державний бюджет здійснюється в порядку, передбаченому Регламентом ВР України. Проект Закону про Державний бюджет рекомендує на засіданні Верховної Ради Президент України. З докладною доповіддю про проект Закону виступає Міністр фінансів або осо­ба, котра виконує його обов'язки.

3. Затвердження Державного бюджету здійснює Верховна Рада.

4. Виконання бюджету є найважливішою стадією бюджетного процесу. Розпорядником бюджетних коштів є Державне казначейство.

5. Звіт про виконання Державного бюджету складає Мініс­терство фінансів, а стосовно нижчих бюджетів бюджетної систе­ми — відповідні фінансові органи. Зведений звіт надсилається Верховній Раді. Узагальнені показники зведеного звіту підляга­ють опублікуванню.