1. Природно-кліматичні умови в зоні можливого затоплення

Більша частина території являє собою плоску рівнину, розчленовану річковими долинами й балками.

Правобережжя р. Дніпро – плоско-бугриста рівнина з відмітками 50-60 м над рівнем Балтійського моря, сформована потужними ( 25-40) м льосовими відкладеннями; лівобережжя - плоска рівнина з піщано-мулистими відкладеннями, місцями супіщані, солончакові, торф'яні й заболочені (Дніпровські плавні). Піщані бугри утворюють гряди висотою 5-7 м, шириною 10-15 м, довжиною до 1.5 км, витягнуті із заходу на схід. У східній частині передбачуваної зони затоплення розташоване Каховське водоймище.

Каховське водоймище має ширину в середньому 25км, глибину до 25м, довжина 230км. Береги високі, стрімчасті ( 2-16 м), місцями пологі.

У р. Дніпро впадають ріки Конка, Інгулець, Вірьовчана. На території споруджені Північнокримський канал, Каховський магістральний канал, Краснознаменський канал, від яких відгалуджується мережа зрошувальних каналів.

2. Загальна характеристика території можливої зони затоплення

Прорив греблі Каховської ГЕС може наступити при руйнуванні однієї або декількох послідовно розташованих гребель Дніпровського каскаду, які нараховують ще п'ять водоймищ (Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпро ГЕС) у результаті військово-політичного конфлікту, терористичного акту або внаслідок сейсмічного впливу. Загальний запас води у всіх водоймищах перевищує 100 км³.

Наприклад, при прориві Кременчуцького гідровузла через 28 годин починається підйом рівня води у верхньому б'єфі Каховської ГЕС і перелив води через греблю. На протязі однієї години рівень води у верхньому й нижньому б'єфі зрівняється, тобто гребля перестає існувати як перешкода для водного потоку. Паводок, що утвориться, може привести до утворення зони затоплення на території міст Н.Каховка, Херсон, територій Нововоронцовського, Великолепетихського, Горностаївського, Каховського, Цюрупинського, Голопристанського, Білозерського районів площею біля 340 км².

У зону затоплення попадає 42 населених пункти з населенням близько 106 тис. чол. Повністю затопляється 18 населених пунктів з населенням 56 тис. чоловік у т.ч. по м. Херсону ( м-р «Корабел», населені пункти. Антонівка, Циганська Слобода), прибережні зони Дніпровського й Суворівського районів - 37,8 тис. чол., по м. Н.Каховка - 10.3 тис. чол. по Голопристанському р-ну 10 сіл з населенням 23,6 тис. чол., по Нововоронцовському р-ну 3 села з населенням 0.5 тис. чол., по Білозерському р-ну 2 села з населенням 2,2 тис. чол..

3. Побудова поперечного профілю ріки дніпро.

Для визначення параметрів затоплення району від розливу паводкових вод необхідно визначити витрачання паводкових вод Q (м³/с). Паводкові витрачання визначаються як добуток площі перетину ріки S () на швидкість потоку υ (м/с), тобто

Q = S٠ υ.

Обидва ці параметра визначаються в характерному перерізі ріки, що називається створом. Місця розташування створу, зазначено на карті-схемі м. Херсону (див. мал.2). Номер створу, вказується у варіанті завдання. Карта-схема виконана в масштабі 1:100000 і включає в собі райони м. Херсона й прилягаючі до р. Дніпро ділянки Цюрупинского, Голопристанского, Білозерського районів, а також населені пункти цих районів.

На карті-схемі нанесені висотні відмітки території над рівнем моря (-10,-5,1,2,5,10,15,20,25, і т.д.) у вигляді горизонталей або ліній однакових відміток, зазначена відмітка поверхні води в р. Дніпро, його рукавах, протоках і озерах у сезон межені, тобто в без паводковий період.

Для зручності проведення графічних розрахунків на поперечному профілі, його необхідно виконати в масштабі Мг 1:50000, збільшивши довжину створу в такий спосіб від зазначеної на схемі у два рази.

Із цією метою необхідно прикласти лист паперу по лінії обраного створу й перенести на нього всі точки перетинання з горизонталями із зазначенням цифрових значень цих горизонталей (назвемо його чернеткою). При цьому у зв'язку зі звивистістю горизонталей вони можуть кілька разів перетинати створ. У цьому випадку, і цифрові значення будуть повторюватися.

Потім на розгорнутому листі (формат А-4) у лівій його частині, відступивши 2-3см від лівої кромки в будь-якому місці по висоті, наноситься точка, що позначає початок створу. Через нанесену точку проводять горизонтальну лінію по всій ширині листа. Потім роблять вимір відстані від початку створу до першої точки на чернетці в мм, збільшують його у два рази й відкладають цей розмір від початку створу на розгорнутому листі. В цій точці проставляють також і відповідну висотну відмітку. Після теж саме проробити із другою точкою й знову відкласти від початку створу, виключивши, виникнення й нагромадження помилки. Перебравши, таким чином, всі точки, одержимо такий же створ але в масштабі 1:50000.Через кожну точку, відкладену на горизонтальній лінії, проводять вертикальні тонкі (будівельні) лінії по всій висоті листа. Відступивши від нижньої кромки листа 6-7см проводять лінію відліку, що позначає нульову позначку(за міжнародною згодою - це рівень поверхні води в Балтійському морі і в р. Дніпро біля м. Херсон). Використовуючи вертикальний масштаб Мв 1: 200, кожну висотну позначку(висота над рівнем моря) відкладають, роблячи відлік від нульової відмітки, на відповідній вертикальній лінії. Одержаний ряд точок з'єднують між собою жирною, плавною кривою , що і є поперечним профілем ріки й прилягаючої берегової зони (див. мал.1). Відрізок горизонтальної прямої, що перетинає лінію профілю, на відмітці 0.00 відображають більш жирною лінією в границях поперечного профілю. Це й позначає рівень води в річці, протоках, рукавах і озерах.