Джерела даних для курсових робіт

Для економічного аналізу діяльності сільськогосподарських підприємств використовується різні групи джерел: планові, звітні, облікові й позаоблікові, технічні. Обсяг і порядок їх використання визначається, виходячи з те­ми й об’єкта аналізу. При цьому керуються планом і розроб­леними макетами аналітичних таблиць.

Насамперед слід використати з групи звітних джерел річні звіти підприємства. Період дослідження основних показників із них повинен охоплювати щонайменше три роки.

Обов’язково слід використати дані запланованих на звітний рік, передбачених бізнес-планом підприємства основних показників його діяльності, оскільки контроль за виконанням планів – одне з важливих завдань ана­лізу.

Для поглиблення аналізу використовуються матеріали окремих форм статистичної звітності підприємства, дані первинного обліку, статистичних довідників, довідкової літератури, матеріали наукових публікацій.

За результатами аналізу слід розрахувати резерви підвищення ефективності роботи підприємства. Це передбачає порівняння з досягненнями передових господарств, що знаходяться в тій же зоні й мають одна­кову спеціалізацію. Тоді треба використовувати матеріали цих гос­подарств, в окремих випадках – середні показники по району.

Відібраний інформаційний матеріал треба ретельно перевірити, встановити його вірогідність та повноту, здійснити логічну перевірку.

Основна література, використання якої рекомендується при написанні курсо­вих робіт, зазначена в дод. А. Однак її, як правило, буває недостатньо. Тому треба використовувати спеціальні моногра­фії, навчальні посібники, брошури, тексти лекцій для окремих тем. Велику допомогу надають статті, що вміщуються в журналах “Економіка АПК”, “Економіка України”, “Пропозиція”, вісниках наукових праць, присвячених питанням аграрної економіки, сайтах Інтернету, де розміщені законодавчі акти тощо.

Вимоги до оформлення курсових робіт

Курсова робота повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність. Її загальний обсяг має бути в межах 30-35 сторінок рукописного (набраного на комп’ютері) тексту на папері формату А4. Щільність тексту – 30 рядків на сторінку (інтервал 1,5). Текст викладається з од­ного боку сторінок, які нумеруються.

Термінологія, що використовується в тексті, повинна відповідати встановленій стандартами, а за їх відсутності – загальноприйнятій в науково-технічній літературі.

При написанні роботи студент повинен показати знання і вміння: засвоєння теорії, на основі якої виконується робота; теоретичного обґрунтування висновків і пропозицій, які розробляються; викорис­тання матеріалів наукових публікацій; оформлення розрахунків за порядком: формула – опис позначень – розрахований результат з зазначенням одиниць виміру; грамотного написання тексту роботи з дотриманням вимог до текстових документів; логічної побу­дови доповіді й захисту розроблених положень.

Виклад тексту роботи повинен подаватись в розрізі питань з їх обов’язковим виділенням. Не допускається зали­шення вільних місць після закінчення питання, перед таблицями, штучне розтягування обсягу роботи. Після викладу одного параграфу робиться відступ 2 рядки й розпочинається наступний. У тексті слід уни­кати загальних фраз, повторень, тез, що не підтверджуються поперед­німи або наступними розрахунками. Потрібно виділяти поля й абзаци.

При написанні роботи доцільно використати цитати законодавчих документів, авторів підручників, посіб­ників, монографій, журнальних статей. Для кожної цитати слід робити виноски в квадратних дужках після її наведення, де перша цифра показує порядковий номер цитованого джерела в списку літера­тури, а друга – сторінку. Наприклад, запис [4, с. 35] означає, що ци­тується джерело №4 із списку літератури, а цитата міститься на сторінці 35 джерела.

Необхідною складовою частиною курсової роботи є таблиці, які повинні всесторонньо характеризувати стан і взаємозв’язки, тенденції зміни, рівень і виконання плану досліджуваних явищ і процесів. Таблиці повинні бути складені з дотриманням відповідних вимог.

Таблиця складається із заголовка, рядків, боковика та граф (дод. Б). Графи мають заголовки (підзаголовки). Заголовки граф і рядків таблиць слід писати з великих літер, підзаголовки – з малих, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони самостійні. Графу “№ п/п” в таблицю не включають.

Розривати невеликі за розмірами таблиці не рекомендується, їх повністю переносять на наступну сторінку, а на попередній йде продовження тексту. Частину таблиці з великою кількістю рядків переносять на наступну сторінку. У такій таблиці після заголовка слід давати рядок з нумерацією граф. Цей рядок переносять і на наступну сторінку. При перенесенні частини таблиці на наступну сторінку з правого боку пишуть “Продовження табл.” з позначенням її номера, наприклад: “Продовження табл. 2”.

Слово “Таблиця” розміщають з правого боку над таблицею, із зазначенням її номера, нижче по центру подають назву. Нумерація таблиць – наскрізна по всій курсовій роботі. Таблиці подають після першого згадування про них у тексті. При посиланні на таблиці слово “Таблиця”, у тексті пишуть скорочено, наприклад: “у табл. 4”.

Заповнювати потрібно всі графи таблиць. При відсутності відомостей про по­казник ставиться “...”; якщо показник не може мати значення – знак “х”, а коли його значність менша прийнятої точності – знак “0,0”.

Загальні назви й одиниці виміру однорідних величин доцільно виносити в окремий рядок. Наприклад:

Показник
Одержано на 100 га с.-г. угідь, грн.: валової продукції виручки від реалізації с.-г. продукції прибутку від реалізації с.-г. продукції

Перехід від тексту до таблиць може бути двоякий: а) спочат­ку висловлюється думка (теза), а потім подається таблиця; б) спо­чатку подається таблиця, а потім з неї виводяться ті чи інші дум­ки, теоретичні положення. Але в обох випадках після таблиці має бути статистичний аналіз наведених у ній даних. У ньому вказуються загальні тенденції зміни, рівень виконання плану, дається загальна оцінка явища чи процесу. Не слід перераховувати цифрові дані таблиці, детально характеризувати кожен рік або показник.

Ілюстрацію теоретичного матеріалу доцільно доповнювати схемами з зображеннями факторних систем, що описують зв’язок між досліджуваними у курсовій роботі явищами. Приклади оформлення схем наведені в дод. В.

Викладаючи результати певних розрахунків, потрібно вказувати використаний прийом аналізу, а самих прийомів доцільно використати якомога більше.

Курсова робота повинна закінчуватись списком використаної літератури. Його слід подавати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ авторів або заголовків. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно подавати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць (див. додаток Д).