Значення εт і h0

Тканина	εт, частки	h0∙ 10-5,Па
Вовна ЧШ, артикул 21 Рукав ЦМ, артикул 83 Нітрон НЦМ Скловолокно	0, 91−0,86 0,89 0,83 0,55	0,84 1,8 1,8 27

Пористість шару пилу залежить від її дисперсності й приблизно може бути визначена з вираження:

(5.10)

Занадто високі величини Δр_ф, що відповідають тривалому проміжку часу між регенераціями, характеризуються зростанням винесення пилу і зниженням ефективності внаслідок нерівномірності структури пилового шару й тканини в окремих місцях, що призводить до утворення тріщин і каверн. При скороченні міжрегенераційного періоду й зменшенні Δр_ф ефективність фільтра також падає через порушення цілісності фільтруючого пилового шару. Таким чином, існує деяка оптимальна тривалість міжрегенераційного періоду, що відповідає максимальної ефективності роботи фільтра ΔР_max , яку визначають експериментально. Тоді необхідна тривалість періоду між регенераціями t_ф:

(5.11)

_{Тут А та В − коефіцієнти, що залежать від пористості, геометричних та аеродинамічних характеристик відповідно шару фільтрувальної перегородки з осадженими на стінках пор частинками пилу та вторинного шару пилу. Їх визначають за формулами:}

(5.12)

(5.13)

Приклад 5. Підібрати рукавний фільтр для доочищення відхідних газів після циклону НІІОГазу.

Вихідні дані: Витрати газу Q_г=5,0 м³/с; температура газу 180 °С; температура охолоджувального повітря 20°С; запиленість газу С_вх= 8 г/м³; ефективність очищення газу у циклоні =0,92 .

Розв’язок:

За табл. 9 Додатку приймаємо фільтрувальну тканину лавсан, для якої максимально допустима температура газу = 130 °С.

Приймаємо температуру газу на вході у фільтр (після змішування з охолоджувальним повітрям) = 120 °С.

За табл. 1 Додатку знаходимо густину газу за робочих умов =0,898 кг/м³ та густину охолоджувального повітря = 1,205 кг/м³.

Витрати охолоджувального повітря визначаємо за формулою (5.6):

Приймаємо витрати повітря на продувку .

Приймаємо питоме навантаження тканинного фільтра по газу,

= 0,8 ·10^-2 м³/(м² ·с)

Розрахункова поверхня фільтрації згідно з формулою (5.4):

За табл. 10 Додатку приймаємо фільтр з основними параметрами: поверхня фільтрації 1100 м²; кількість рукавів 144; кількість самостійних секцій 12.

Кількість рукавів, що працюють одночасно на продувку знаходимо за формулою(5.3) :

Загальна площа поверхні рукавів, що працюють одночасно на фільтрування, визначаються за формулою(5.2):

Таким чином, обраний фільтр має достатню поверхню фільтрації.

Витрати пилу на вході у циклон:

Кількість твердої фази, що надходить на рукавний фільтр, знаходимо за формулою(5.9) :

Приймаємо допустиму питома запиленість тканини G_д = 0,2 г/(м² ·с)

Площа поверхні фільтрації за допустимими умовами запиленості тканини :

Таким чином, обраний фільтр відповідає за даним умовам.