Тема 12. Позадоговірні зобов’язання

Семінар 7. Позадоговірні зобов’язання (2 години)

1. У чому полягала відмінність деліктів та злочинів?

2. Які риси відрізняють римські деліктні зобов’язання від договірних?

3. Коли вперше було закріплене поняття делікту та відповідальності за його споєння?

4. Які умови та принципи відшкодування майнової шкоди за законом Аквілія?

5. Що таке нок сальна відповідальність?

6. Що таке вина і які її форми виділяли римські юристи?

7. З чого складалося поняття „спричиненої шкоди”?

8. Чи підлягав задоволенню у римському праві моральний збиток?

Самостійна робота 8. (2 години)

Розв’яжіть три задачі на вибір. Відповідь аргументуйте. (Обсяг відповіді на кожну задачу – пів сторінки друкованого тексту)

1. Чи винен римський громадянин, який, пустуючи, налякав чужу корову, що паслася на лузі, якщо в результаті корова, злякавшись, кинулася бігти і зламала собі ногу? Чи належить цей вчинок до деліктів? Яка відповідальність може настати за його скоєння?

2. Чи винен римський громадянин, який, побачивши прикованого до дерева тяжко хворого раба, пожалів його, звільнив від ланцюгів, а раб втік? Чи мав місце в такому випадку делікт і якого виду? Яка відповідальність чекає на перехожого?

3.Чи буде відповідати лікар, якщо він на прохання смертельно хворої людини, яку чекала мученицька смерть, дав їй ліки, він яких настає смерть безболісна? Чи можна вважати такий вчинок деліктом? Чому?

4. Римський громадянин Гай, що жив за часів імператора Костянтина, уклав договір з Сеєм про продаж тому коня. Після отримання Гаєм купівельної ціни, але ще до моменту традиції передачі коня той був з необережності скалічений Тітом. Чи міг Сей подати позов проти Тіта, виходячи з закону Аквілія?

5. Гай і Сей вкрали у Сульпіція річ вартістю 5000 сестерцій і продали її Луцію за 2000 сестерцій. Суму якого розміру зможе отримати Сульпіцій після подачі всіх належних йому як потерпілому позовів?

6. Тіцій замовив ювеліру зробити золоту каблучку, пообіцявши надати матеріал, а також вугілля, що було потрібне в процесі виготовлення речі. Відправлений Тіцієм раб пішов до лісу, зрубав дерево, підпалив його, а коли дерево згоріло, приготував вугілля і за наказом свого хазяїна приніс ювеліру додому. Ювелір, гадавши, що вугілля зроблене належним чином, звелів рабові скласти його біля стіни будинку, де він зазвичай його зберігав. Але з-за явної недбалості раба вугілля не було загашене повністю, через деякий час почало жевріти, після чого загорілося, виникла пожежа, і будинок ювеліра згорів. Чи породжує ця ситуація деліктне зобов’язання для Тіція на користь ювеліра?

Література [1-7]

Тема 13. Спадкове право Риму

Лекція 10. Спадкове право Риму (2 години)

1. Основні поняття спадкового права. Етапи розвитку спадкового права в залежності від періодизації існування римської держави.

2. Поняття спадкового майна. Поняття спадкодавця та спадкоємців.

3. Спадкування за заповітом. Види заповітів та особливості їх укладення. Поняття обов’язкової частки спадщини.

4. Розвиток інституту спадкування за законом. Спадкові черги. Випадки спадкування за правом представлення та спадкової трансмісії.

5. Процес передачі спадкових прав та зобов’язань. Прийняття спадщини.

6. Відмова від спадщини. Поняття обов’язкових спадкоємців.

7. Сингулярне правонаступництво. Поняття легату та фідеїкомісу.

Семінар 8. Спадкове право Риму (2 години)

1. Яка юридична природа спадкування?

2. У якій формі складалися заповіти римськими громадянами?

3. Яка частка називалася „обов’язковою”? У чому її значення? Як вона вираховувалась?

4. Які правила встановлювалися для захисту інтересів спадкоємця від кредиторів спадкодавця?

5. В чому полягала відмінність легатів від фідеїкомісів? Чим спадкування легат арія відрізнялося від спадкування за заповітом?

6. В якому порядку спадкують співспадкоємці?

7. Що входило до поняття „сингулярне правонаступництво”?

8. Як змінювалися права спадкоємця в процесі спадкування? З яких етапів складався процес спадкування?

9. Яка форма спадкування – за законом чи за заповітом – домінувала в класичну, архаїчну епохи, в Законах ХІІ таблиць?

10. Чому заповіт вважався актом публічного права? Яка архаїчна форма заповіту?

11. Чим відрізнялися преторська та цивільна системи спадкування?

12. При Юстиніані було встановлено обов’язкове правило, щоб спадкоємець разом з нотаріусом проводив опис т а оцінку спадкового майна. Навіщо це робилося і які вигоди давала спадкоємцю така процедура?

13. Що таке „лежачий спадок”? Який його статус?

14. Чому римляни вимагали строгого дотримання формальностей при складанні заповіту? Чому при недодержанні форми виникали сумніви у дійсності заповіту?

15. Хто не міг бути свідком при складанні заповіту?

16. Чому в заповіті обов’язково вказувався спадкоємець? Як відбувалося спадкування, якщо спадкодавець оголосив імена всіх осіб, кому дістанеться частина його майна, але забув підкреслити, хто з низ буде його правонаступником?

17. Що таке виморочене майно?

18. Чим відрізнялися спадкування за правом представлення та спадкова трансмісія?

19. Що таке кодицил?

Самостійна робота 9. (2 години)

Розв’яжіть три задачі на вибір. Відповідь аргументуйте. (Обсяг відповіді на кожну задачу – пів сторінки друкованого тексту)

1. Деякий римський громадянин був призначений спадкоємцем свого далекого родича, який помер бездітним. Розпитуючи про стан майна спадкодавця, він довідався, що той володів найрозкішнішим маєтком в Кампанії поблизу Неаполя і мав багато грошей, накопичених завдяки торгівлі з Іспанією. Коли заповідач помер, спадкоємець негайно з’явився у маєтку і став його хазяїном. Після цього він прийшов до курії Неаполя, щоб офіційно оформити вступ у спадщину. Закінчивши всі формальності, спадкоємець став вивчати папери померлого родича і дізнався, що незадовго перед смертю він втратив декілька торгівельних кораблів і був змушений заставити маєток. Строк сплати боргу підходив через місяць. Громадянин пішов до магістрату Наполю і заявив, що відмовляється від спадщини. Що йому відповіли? Тоді він сказав, що не буде сплачувати борги, так як він не знав про їх існування. Як бути кредиторам? Поки тягнулася справа, громадянин дізнався, що його померлому родичу прийшов лист з Азії, в якому старий товариш того відчужував крупну суму. Чи може громадянин претендувати на ці гроші?

2. Деякий літній громадянин призначив спадкоємцем свого емансипованого сина, який давно вже жив окремо, з умовою, що син одружиться і народить дітей. Коли батько помер, син вступив у спадщину його майном, так як інших дітей у батька не було. Однак він не виконав умову заповіту і не народив дітей. За цієї причини його дядько, брат батька, зажадав собі майно померлого, мотивуючи свою вимогу тим, що син 1) емансипований, 2) не виконав умову заповіту, а він, являючись братом, є агнатом померлого і, маючи дітей, таким чином забезпечить продовження роду. Хто виграє у цій тяжбі?

3. Деякий домовладика дуже любив одного із своїх синів і в заповіті призначив тому більшу частину сімейного майна, залишивши іншим трьом синам лише четверту частину. Образившись, брати після смерті свого батька звернулися до претора за допомогою з проханням розділити батьківське майно між ними порівну. Чи піде претор їм назустріч? До складу батьківського майна входив раб Стіх, а батько у заповіті наказував спадкоємців звільнити його з рабства за віддану службу. Чи зміниться становище Стіха у випадку, коли претор надасть допомогу братам?

4. Старший син римського громадянина по досягненню 25 років поїхав з Риму до Сицилії і почав займатися там торгівлею з Карфагеном. Розбагатівши, він придбав будинок, віллу, одружився і народив п’ятьох дітей. У віці 45 років він поїхав по торгівельним справам до Африки і там загинув. Вдома було знайдено заповіт, у якому він залишав всю нерухомість своїм дітям та дружині, а кораблі і торгівельну справу заповів батькові та братам. Заповіт видався несправедливим як римським, так і сицилійським спадкоємцям і вони почали тяжбу. Яка виявиться доля спадщини?

5. Відправляючи сина на навчання до Греції, римський громадянин дав йому з собою відданого раба. Цей раб виявися діловою людиною і нажив чималі гроші, використовуючи у ділових операціях ім’я свого господаря – римського громадянина. Цього майна виявилося достатньо для забезпечення життя сина, і він залишився жити у Греції, одружився і накопичив великі статки. Раб також одружився і жив окремо від молодого господаря у власному будинку зі своїми дітьми. Потім раб помер, і у його заповіті виявилося, що прибутки його були значно більшими, ніж про це знали навколишні люди. Половину свого майна він залишив дітям, а половину господарю, якого так довго забезпечував у Греції. Однак господар не забажав ділитися з дітьми раба і забрав собі все майно, мотивуючи це тим, що раб не може залишати заповіт. Але скористатися цим багатством господар не встиг, бо сам несподівано помер. У його заповіті виявився запис, за яким половину всього майна він заповідав дітям і дружині, а половину батькові та двом братам. Яка частина майна, накопиченого рабом, дістанеться батьку померлого у Греції сина?

6. Отримавши римське громадянство за допомогу армії Траяна у забезпеченні продуктами, багатий сирієць спочатку склав заповіт на все своє майно, у якому детально розписав скільки і чого належить кожному з його синів. З часом його статки зростали і через кожний рік у нього народжувалося по сину. Тому він раз на два роки доповнював заповіт, слідкуючи за тим, щоб кожен син отримав рівну частку. Коли через десять років він помер, у нього залишилися дванадцять синів, старші з яких досягли повноліття і відразу почали користуватися плодами батьківської багаторічної праці. Однак остання дружина померлого сирійця, яка народила йому чотирьох дітей, заявила, що все майно батька належить її дітям і зажадала для себе опіки над ними з причини їх малолітства. Виник спір, для вирішення якого сторони звернулися до римської адміністрації. Яке буде рішення судді: хто і в яких частинах отримає спадщину?

Література [1-7, 11]

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ ІІ:

1. Поняття і види речового права

2. Поняття та види речей. Майно

3. Поняття володіння та його види

4. Наслідки визнання набувача добросовісним чи недобросовісним володільцем

5. Виникнення та припинення володіння

6. Правові засоби захисту права володіння. Посесорний та петиторний захист

7. Розвиток інституту права власності у Римі. Поняття та види власності

8. Поняття права власності, його зміст

9. Право спільної власності. Поняття кондомініуму

10. Виникнення та припинення права власності

11. Захист права власності

12. Поняття права на чужі речі

13. Поняття сервітуту та його види

14. Емфітевзис та суперфіцій

15. Поняття застави та її форми

16. Поняття зобов’язального права. Підстави виникнення зобов’язань. Зміст зобов’язання та зобов’язального права

17. Сторони у зобов’язанні

18. Класифікація зобов’язань

19. Поняття виконання зобов’язання. Підстави звільнення боржника від відповідальності

20. Випадки припинення зобов’язання крім виконання

21. Форми забезпечення зобов’язань

22. Поняття та види договорів. Умови дійсності, зміст та укладання договорів

23. Окремі види договорів та їх характеристика

24. Безіменні договори

25. Поняття пактів та їх види

26. Зобов’язання, що виникають з квазідоговорів, їх характеристика

27. Зобов’язання з деліктів, їх види та характеристика

28. Поняття вини, форми вини

29. Зобов’язання з квазіделіктів, їх види та характеристика

30. Етапи розвитку спадкового права, основні поняття спадкового права

31. Поняття спадкового майна, спадкодавця та спадкоємців. Виморочене майно

32. Спадкування за заповітом. Види заповітів, форми їх укладання

33. Обов’язкова частка спадщини

34. Спадкування за законом. Спадкові черги

35. Спадкування за правом представлення та спадкова трансмісія

36. Процес передачі спадкових прав та зобов’язань. Прийняття спадщини. Відмова від спадщини. Поняття обов’язкових спадкоємців

37. Сингулярне правонаступництво. Поняття легату та фідеїкомісу, їх види та основні етапи розвитку