Тема 8. Право власності

Лекція 8. Право власності (2 години)

1. Розвиток інституту права власності в Римі.

2. Поняття квіритської, бонітарної власності, власності перегрінів.

3. Поняття права власності, його зміст. Право володіння, користування та розпорядження.

4. Право спільної власності. Кондомініум.

5. Виникнення та припинення права власності.

6. Захист права власності. Віндикаційний та негаторний позови. Публіціанський позов.

Семінар 4. Право власності (2 години)

1. Що таке манципація та які її відмінні права?

2. Які основні способи набуття права власності?

3. Як розрізняються первісні та похідні способи набуття права власності за юридичними наслідками?

4. Які юридичні наслідки мала процедура in jure cessio?

5. Які форми власності існували в римському праві?

6. Що таке кондоміній і який його правовий режим?

7. Що таке віндикація і який її правовий режим: сторони в процесі, предмет позову, врегулювання питання про відповідальність за нанесення шкоди речі чи щодо витрат на неї?

8. В чому різниця rei vindicatio та actio negatoria?

9. Чи можна право власності вважати „абсолютним правом користуватися і розпоряджатися речами”?

Самостійна робота 5. (2 години)

Розв’яжіть три задачі на вибір. Відповідь аргументуйте. (Обсяг відповіді на кожну задачу – пів сторінки друкованого тексту)

1. Власник будинку, зданого в оренду, вимагав негайного виселення орендаря, мотивуючи це тим, що будинок йому потрібен для швидкого переобладнання його під торгівельну лавку. Орендар заперечував на тій підставі, що контрактом строк оренди не встановлений, і подав прохання до претора про присудження на його користь інтердикту про захист прав володіння. Чи буде таке прохання задоволене?

2. Дехто замовив скульптору портрет своєї дружини і надав для цієї мети мармур. В той же час скульптор отримав більш вигідне замовлення – зробити портрет імператора. Не маючи під рукою необхідного матеріалу, він використав мармур першого замовника. Той, побачивши скульптуру із свого матеріалу, почав вимагати її собі, заявивши, що заплатить за неї стільки ж, скільки обіцяв за портрет дружини. Скульптор, якому така умова була невигідною, заперечував, посилаючись на те, що власником виробу потрібно вважати майстра, „що вдихнув у неживий камінь душу”. Замовник наполягав на тому, що власність повинна належати тому, хто надав матеріал, адже в основі всякої діяльності лежить „груба матерія”. Як вирішили б спір юристи?

3. Деякий громадянин, від’їжджаючи у провінцію, куди він був призначений на високу посаду, передав своєму другові цінний подарунок для їх спільного друга, майбутнього ювіляра. Трапилося так, що цей друг, не доживши до ювілею, передчасно помер, і подарунок йому так і не був вручений. Чи буде приятель, в руках якого залишився належний іншому подарунок, власником цієї речі за набувальною давністю?

4. Гай купив у Сея коня, не знаючи про те, що він крадений. Він непосильної праці кінь здох. Незабаром особа, у якої був викрадений кінь, подала позов проти Гая. Чи буде Гай відповідати за загибель коня?

5. Гай на полюванні поранив дикого кабана, після чого той потрапив до капкану, влаштований Сеєм, і був добитий останнім. Між Гаєм та Сеєм виник спір про право власності на кабана. Хто з них правий?

6. Семпронія після смерті свого чоловіка знаходилася під опікою дівера. Коли вона проїжджала по околицям Риму, вона продала запряжку волів, що їй належала, місцевому жителю Віндитію Бассу, який не знав про те, що Семпронія знаходиться під опікою. Той негайно віддав цю запряжку в оренду Муцію Пію. Через три роки опікун Семпронії зажадав від Баса повернення запряжки, але він помер, не встигнувши заперечити цю вимогу або виконати її. Басс не залишив після себе заповіту і не мав спадкоємців за законом. Тоді опікун зажадав повернення запряжки від Муція. Той відмовився це зробити, посилаючись на те, що став її власником за давністю володіння. Яка подальша доля цієї запряжки?

Література [1-7]