Тема 4. Особи в Римі

Лекція 4. Особи в Римі (2 години)

1. Поняття особи та суб’єкту права.

2. Правоздатність та дієздатність. Випадки виникнення дієздатності без наявності правоздатності. Правові статуси та наслідки їх зміни.

3. Правосуб’єктність громадян Риму. Правове положення окремих верств населення Риму – латини, перегріни, колони, вільновідпущеники.

4. Поняття юридичної особи в Римі. Ознаки юридичної особи, особливості правового статусу юридичних осіб. Види юридичних осіб на різних етапах розвитку римської держави.

Самостійна робота 2. (2 години)

Розв’яжіть дві задачі на вибір. Відповідь аргументуйте. (Обсяг відповіді на кожну задачу – пів сторінки друкованого тексту)

1. Римський громадянин уклав договір продажу свого маєтку, але не встиг отримати за нього гроші, пішов на війну й потрапив у полон. Чи може отримати гроші за цим договором його син, що жив разом з батьком? А його дружина?

2. Колишній раб, відпущений на волю колегією пекарів іспанського міста Кордуби, зайнявся поставками зерна з Африки і розбагатів. Один з членів колегії попросив у того грошей в борг і не віддав вчасно. Вільновідпущеник-кредитор подав на свого боржника позов. Але презид провінції відмовив у прийнятті позову, вмотивовуючи це тим, що вільновідпущеник не має права безчестити свого патрона. Чи правильно вчинив презид?

3. Одна римська громадянка потрапила в полон до Парфенів, коли була вагітною. В полоні вона народила сина і через свою красу стала наложницею парфянського воєначальника. Через деякий час успішний похід імператора Траяна проти Парфії призвів до її звільнення, а невдовзі вона народила ще одну дитину, зачату в полоні. Який статус буде у її синів?

4. Деякий римський громадянин продав себе у рабство для того, щоб на отримані гроші дати синові освіту і допомогти зробити кар’єру. Все йому вдалося: в той час, як він перебував у рабстві, його син зайняв посаду вершника і розбагатів. З вдячністю до батька, син викупив того з рабства і звільнив його. Через декілька років із-за випадку на полюванні син загинув, не залишивши заповіту. По закону все його майно перейшло до малолітнього сина, мати якого не любила свекра. Прагнучи опікуватися онуком і змушений піклуватися за власний прожиток, наш громадянин звернувся у магістрат з питанням встановлення опіки над хлопчиком і запропонував себе у якості опікуна, вмотивовуючи це тим, що він дід і найближчий агнат онука. Яке рішення прийме магістрат?

5. Діючи за проханням батька деякий молодий римлянин допоміг його синові розбагатіти на торгівлі нерухомістю і в багато разів збільшити надане тому батьком майно. Однак ні батько, ні син не забажали віддячити своєму помічнику. Тоді той подав позов „із ведення справ” до свого колишнього напарника і зажадав гонорар у розмірі 100 000 сестерцій. Однак син заявив, що майно, надане йому батьком (пекулій) становить лише 10 000 сестерцій. Решту грошей він завбачливо перевів у майно батька. Чи може позивач отримати бажане? Проти кого він подав позов? Один з юристів, до якого звернувся громадянин, порекомендував йому подати позов „з пекулія” і отримати принаймні 10 000. Інший юрист рекомендував позов проти майна батька з вимогами всієї суми. Який шлях вибрати позивачеві? Який з них реальний?

6. Деякий громадянин побачив, що міська охорона спіймала раба-утікача і за відсутністю хазяїна віддала того до гладіаторської школи. Громадянин впізнав у ньому раба свого товариша Тіція, вніс за нього заставу и повіз раба товаришеві. По дорозі раб посварився з іншими подорожуючими громадянами і був вбитий. Громадянин привіз тіло раба Тіцію і почав вимагати повернення застави. Однак Тіцій відмовився повернути гроші, вони посварилися, і громадянин подав позов „з ведення справ” проти Тіція. Чи задовольнять його позов? В судовому розгляді справи виявилось, що громадянин переплутав, і вбитий раб виявився не Тіція, а його сусіда Семпронія. Як бути громадянинові, чи зможе він повернути свої гроші?

Література [1-7, 16]