
- •Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій
- •Історія української культури
- •Рецензент м.Г.Кітов, канд. Філософ. Наук
- •М.А.Бухальська , канд.. Іст, наук
- •Загальні положення
- •Тема 1. Українська культура як світовий феномен.
- •Тема 2. Витоки української культури.
- •Тема 3. Культура Візантії, слов’ян і Русі.
- •Тема 4 . Ренесанс в українській культурі.
- •Тема 5. Культура доби Бароко та Просвітництва
- •Тема 6. Культурно-національне відродження України у хіх ст.
- •Тема 7. Новітня українська культура хх століття.
- •Тема 8. Україна у сучасному світовому культурному просторі.
- •Тема 1 . Українська культура як світовий феномен
- •1.Сутність культури, її структура та характерні ознаки
- •2. Культура і цивілізація.
- •3. Поняття культурної ідентифікації
- •4. Українська культурологічна думка
- •Тема 2 . Витоки української культури.
- •Археологічні культури первісної доби на теренах України. Феномен трипільської цивілізації.
- •2. Українська культура на перехресті скіфо-сарматського світу.
- •3. Український ареал античної культури.
- •Тема 3. Культура Візантії, слов’ян і Русі.
- •1. Духовно-культурна спадщина Візантії.
- •2. Матеріальний і духовний світ стародавніх слов’ян
- •3. Культура Київської Русі
- •Тема 4. Ренесанс в українській культурі.
- •1. Ренесанс – загальноєвропейське і українське надбання.
- •2. Ренесанс в українській культурі.
- •Тема 5. Українська культура хvіі – хvііі століть
- •1. Розвиток освіти та наукових знань в Україні. Книгодрукарство.
- •2. Феномен українського бароко.
- •3. Особливості літературного процесу в Україні. Г.С.Сковорода та його внесок в розвиток української культури
- •Тема 6 . Культурно-національне відродження України у хіх ст.
- •Роль інтелігенції в національно-культурному відродженні України першої половини XIX ст.
- •2. Українська культура другої половини XIX - початку XX ст.
- •Тема 7. Новітня українська культура хх століття.
- •1. Українське культурне відродження.
- •2. Український модернізм.
- •3. Культура в протистоянні тоталітаризму.
- •Тема 8. Україна у сучасному світовому культурному просторі.
- •1. Тенденції розвитку української культури в добу незалежності.
- •2. Масова культура і постмодерн.
- •3. Культура української діаспори.
- •Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять.
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Методичнi рекомендації до семiнарського заняття
- •Семінар 2. Культура і цивілізація. Форми існування прадавніх культур.
- •Питання для самостійного опрацювання
- •1. Найпростіші форми релігійних вірувань: назвіть їх.
- •Методичні рекомендаціі до семінарського заняття
- •Далi, вивчаючи скiфську художню творчість, слід звернути увагунасамобутнiй I неповторний скiфський звiриний стиль. В чому його змiстособливостi? Проаналiзуйте на конкретному матерiалi.
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Семінар 5. Феномен українського бароко
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Семінар 6. Духовні пошуки української культури в хіх ст.
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Семінар 7. Світовий культурний розвиток хх століття
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Основні програмні питання з дисципліни «Історія української культури»
- •Основна література
- •Додаткова
Питання для самостійного опрацювання
-
Причини краху ренесансного гуманізму.
-
“Реформація”, її роль у становленні світової цивілізації і культури.
-
Світоглядні засади та характерні риси європейського бароко.
-
Європейська барокова література, музика, театр та драматургія.
-
Моральні цінності в епоху бароко.
-
Видатні представники української літератури та музики ХVІІ – ХVІІІ ст.
-
Українська архітектура ХVІІ – ХVІІІ ст. (козацьке бароко).
-
Український портретний живопис ХVІІ – ХVІІІ ст.
Література: 1; 2; 3; 55; 4; 26; 36; 38; 41; 44; 50; 71; 53.
Методичні рекомендації до семінарського заняття
Висвітлюючи перше питання, потрібно відзначити, що XVII – XVIII ст. дослідники української культури називають другою після княжих часів епохою її розвитку. Перебуваючи в спільному західноєвропейському колі культурно-мистецького життя, Україна сприймає новий європейський напрям у мистецтві – стиль бароко. В чому полягала своєрідність і неповторність українського бароко? Назвіть риси притаманні цьому стилю в Україні, хто був фундатором його?
Слід дати характеристику зовнішніх та внутрішніх чинників, що вплинули на розвиток української культури другої половини XVII – кінця XVIII ст.
Українське бароко мало свої особливості: елітарні мотиви були притаманні лише літературі, всі ж інші види барокового мистецтва – досить демократичні за сюжетом, з використанням традицій народної творчості. Українське бароко утверджувало образи, якими характеризувалися колективні, суспільні, національні риси народу в цілому. До естетичних особливостей можна віднести багатобарвність, контрастність, мальовничість, посилену декоративність, динамізм і головне – небачену вигадливість форм.
Як виявився стиль українського бароко в архітектурі, мистецтві, літературі, музиці? Наведіть приклади, назвіть імена видатних митців.
Розглядаючи друге питання, проаналізуйте систему освіти, яка склалася в Україні в середині XVII ст. і діяла у XVIII ст. Яку освіту давали школи братські, церковні, монастирські, січові, при полкових козацьких канцеляріях? В чому полягали їхні демократизм, всестановість? Назвіть школи середньої ланки освіти. Необхідно наголосити, що центром вищої освіти й науки в Україні стала Києво-Могилянська академія. В цілому гетьманська Україна мала досить високий рівень освіти, перебуваючи на провідному місці в Російській імперії.
Аналізуючи стан науки, слід зазначити, що визвольна війна 1648-1657 рр. і наступні події посилили інтерес до історичних знань. Які були написані перші систематизовані підручники з візантійської історії, що вийшли з друкарні Києво-Печерської Лаври в 1674 р.?
Важливими історичними творами кінця XVII – початку XVIII ст. стали козацькі літописи. Філософська думка найбільшого розквіту набула в творах Ф. Прокоповича, Л.Барановича, І. Галятовського, І. Гізеля, Й. Кроковського, С. Яворського тощо. Важливим етапом у розвитку вітчизняної філософської думки стало вчення Г.Сковороди – мислителя, поета, просвітителя-гуманіста.
Потрібно окремо зупинитися на діяльності Києво-Могилянської академії як потужного осередку нової барокової культури в Україні. За змістом навчальних програм і рівнем викладання вона відповідала вимогам європейської вищої освіти. Велика увага приділялася вихованню студентів. На принципи виховання впливали демократичні традиції запорозького козацтва, гуманістичні засади, сформовані у братських школах.
У розгляді третього питання слід підкреслити, що барокові форми української культури найяскравіше відбились в архітектурі та образотворчому мистецтві, розвиваючись під впливом європейського бароко та народних традицій. Назвіть риси, притаманні стилеві бароко, в архітектурі та образотворчому мистецтві України.
Потрібно зауважити, що в автономній Гетьманщині та Слобідській Україні виробився оригінальний варіант барокової архітектури, який дістав назву українського, або козацького бароко. У кам'яному будівництві Правобережжя переважало “загальноєвропейське” бароко, але й тут мала місце національна своєрідність (собор Святого Юра у Львові, арх. Б. Меретин; Успенський собор Почаївської Лаври).
Яким чином риси барокового стилю виявились у побутовій архітектурі? Зверніть увагу насамперед на дерев'яне будівництво. Його зразками були сільські хати, вітряки та інші споруди у містечках, а також житлові будинки козацької старшини, міської верхівки.
Слід окремо зупинитись на розвитку барокового стилю у другій половині XVII ст. – періоді його найбільшого розквіту в добу гетьмана І. Мазепи. За його гетьманування було збудовано, після його смерті закінчена 12 храмів, реставровано – 20. Вони змінили архітектурне обличчя Києва, Чернігова, Переяслава, Глухова, Батурина, Лубен, Бахмача, інших міст. Серед них: п’ятибанна церква Всіх Святих у Києво-Печерській Лаврі, Спаська церква Мгарського монастиря на Полтавщині, барокове оформлення київського Софійського собору, Успенського собору Києво-Печерської Лаври, Михайлівської церкви Видубицького монастиря тощо.
На західноукраїнських землях в архітектурі поєднувались західноєвропейські і національні, українські риси. Слід звернути увагу на спільні риси в забудові Львова, Дрогобича, Кам'янця-Подільського та інших міст, а також на особливості дерев'яної храмової забудови західних областей України.
Варто зазначити, що стиль бароко в українському малярстві позначений національною індивідуальністю, він виявився у виникненні особливих жанрів образотворчого мистецтва, у суто українському відтворенні образів, доборі технічних прийомів.
Характеризуючи живопис доби бароко, треба звернути увагу на те, що основним його видом залишався іконопис. Найвизначніші здобутки барокового живопису пов'язані з Жовківським художнім осередком. Поряд з іконописом розвивались такі суто світські види живопису, як парсунний (портретний) та історичний, активного розвитку набуває монументальний настінний розпис.