Методичні рекомендації до семінарського заняття

При вивченнi першого питання важливо зрозумiти, що слов’янська культура формувалася на українських землях протягом тривалого часу. Суттєвi змiни в історії давнiх слов' ян приходять в І тис. н.е. Найяскравiше творчий генiй давнiх слов' ян на територiї України виявився у зарубuнецькiй (ІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е) та черняхiвськiй (ІІ – V ст. н.е.) культурах. Хто вперше вiдкрив i дослiдив цi культури? Необхiдно також охарактеризувати i порiвняти обидвi культури.

Важливо пiдкреслити, що слов'яни традицiйно розвивали землеробство, тваринництво й птахiвництво. Саме це визначило прогрес iнших галузей господарства, в тому числi й ремесел.

Вражають асортимент залізних виробів, значні успіхи гончарства, деревообробництва, ювелiрного мистецтва тощо. Далi на конкретному матерiалi важливо показати, що в складних iсторичних умовах слов'яни створили цiлiсну i самобутню культуру.

Обов’язково звернiть увагу на особливi сторiнки духовної культури слов’ян. Джерелом i основою духовної культури була усна народна творчiсть. Якi ви знаєте iсторичнi i обрядовi пiснi, казки, билини? Що сповiдує в них народ?

Життя слов’ян великою мiрою залежало вiд природних явищ. Чому вони обожнювали природу i надiляли її людськими властивостями? Звернiть увагу на Збруцький iдол як своєрiдне зображення пантеону язичницьких богів. Чому у східних слов’ян-язичників не було храмів? Які давні слов’янські свята дійшли до наших днів?

Важливо також показати, що за археологічними матеріалами виникнення Києва датується другою половиною V – поч. VІ ст. У VІІІ – ІХ ст. Київ стає центром об’єднання середньонаддніпрянських слов’ян, політичним і культурним центром Київської Русі.

Розпочинаючи вивчення другого питання, слiд зазначити, що без урахування візантійської культурної спадщини не може бути й мови про адекватне розуміння як стародавнього, так і середньовічного періоду в розвитку Європи. Культура Вiзантiї – своєрiдний “мicт” вiд античностi до середньовіччя.

При вивченнi питання варто пам’ятати про деспотичний характер вiзантiйської держави, що призвiв до встановлення суворого контролю над iдейним життям i нестримного вихваляння iмператора, який вважався намісником Бога. Слiд уяснити мiсце та роль християнської церкви в iдеологiчному i соцiально-полiтичному життi вiзантiйського суспiльства. При цьому важливо усвiдомити вiдмiнностi мiж православною i католицькою церквами i особливо те, що римська курiя неухильно обстоювала доктрину про примат духовної влади над свiтською.

Вiзантiйська культура, на відміну від середньовiчної західноєвропейської, спиралася не лише на християнство, а й на античну спадщину. Це було причиною того, що навіть за умов зростання впливу християнства тут ніколи не згасала світська художня творчість.

у ходi вивчення питання потрiбно пам’ятати, що у культурному життi Вiзантiї сучасна культурологiя видiляє шiсть основних перiодiв. В центрi уваги мають знаходитись досягнення вiзантiйської iсторiографiї, розвиток природничих наук, математики й aстрономії, медицини й xімії, мистецтва та архітектури.

Характеризуючи культуру кiнця XIII й середини XIV ст., потрiбно зазначити, що це був перiод розквiту вiзантiйського живопису, пов'язаний з поширенням гуманiстичних тенденцiй.

Завершуючи розгляд питання, з’ясуйте значення візантійської культури для розвитку Київської Русі, а згодом i Московської держави.

Пiд час опрацювання третього питання важливо пам'ятати про розвиток духовної культури дохристиянської Pyci i незаперечний факт впливу християнства на культурнi процеси Київської Pyci пiсля його запровадження як державної релiгiї князем Володимиром у 988 роцi. Варто зазначити, що релiгiя слов’ян у дохристиянськi часи мала в своїй основi культ природи i називала язичницькою (поганською). Iлюструючи свою розповідь, назвіть вiдомi сучасникам божества, розповiсти про археологiчнi знахiдки культових споруд – святилищ та найвiдомiшого збруцького iдола. Доречним буде розповiсти про роль язичницьких волхвiв, які володiли величезними пластами знань, що були втраченi для нащадкiв з прийняттям християнства як державної релігії.

Важливим є розумiння впливу християнства на розвиток писемності, освіти, архітектури, малярства.

Особливе мiсце у висвiтленнi питання мaє зайняти розповідь про знамениті рукописи Київської Русі – “Остромирове Євангеліє” (1056-1057 рр.), “Ізборник Святослава” (1073 р.), “Слово про закон і благодать” (між 1037 і 1050 рр.), “Києво-Печерський патерик”, “Повчання дітям” Володимира Мономаха та “Повість минулих літ” (між 1112-1119 рр.) Нестора-лiтописця, “Слово о полку Ігоревім” розповiсти про переклади з грецької мови історичних, фiлософських та природничих праць.

Розповiдаючи про храмове будiвництво, варто навести приклади всесвiтньовiдомих споруд з каменю та цегли, що збереглися до наших часiв в Україні, пiдкреслити високий рiвень розвитку мозаїки i фрески, iконопису та книжкових мiнiатюр. Яскравими прикладами є фрески Софiйського собору в Києвi, зокрема Богоматерi – заступницi (“Оранти”), понад 700 мiнiатюр так званого Радзивiллiвського, або Кенiгсберзького, лiтопису, якi вiднайденi у XV ст., проте є копiями оригiналiв.

Завершуючи розгляд питання, потрiбно підкреслити оригінальне поєднання культурної слов'янської спадщини та впливів, зумовлених зв'язками з Вiзантiєю, Захiдною i Центральною Європою. Особливого значення набуває усвiдомлення концепцiї М. Грушевського щодо українцiв як безпосереднiх етнiчних спадкоємцiв культурних надбань Київської Рyci.

Розгляд третього питання передбачає вивчення шляхiв розповсюдження передових ренесансних iдей в українських землях. У другiй половинi XVI – на початку XVII ст. провiдну роль у цiй площинi почали вiдiгравати братства, якi вiдзначилися дiяльнiстю на нивi освiти, книгодрукування, у поширенні наукових знань; вони формували культуру майбутнього нацiонального вiдродження. Доцiльно особливу увагу придiлити освiтнiй дiяльностi Львiвського, Луцького та інших братств.

Вiдроджения української духовної елiти, нова генерацiя якої вийшла з Острозької Академiї, стало важливою складовою розвитку ренесансної культури в українських землях. Доречно було б окремо зупинитись на таких по-справжньому ренесансних постатях, як князь Костянтин Острозький, першодрукар Іван Федоров, гуманіст Герасим Смотрицький.

Висвiтлення питання буде неповним, якщо не показати вплив Ренесансу на конкретних прикладах мiстобудування i архiтектурних шедеврах Львова, Луцька, Кам’янець-Подiльська тощо. Практика захiдноєвропейського Ренесансу вплинула на українську скульптуру і кам’яне різьблення, живопис-іконопис, стінопис, портрет.

Ця епоха засвоїла гуманістичні ідеї в українському мистецтві як власне надбання. Людина стає провідною темою мистецтва.

Семінар 4. Культура доби Відродження.

1. Формування та світоглядні засади культури Ренесансу.

2. Особливості культури Відродження.

3. Ренесанс в українській культурі.

Питання для самостійного опрацювання

1. У чому полягає сутність ренесансного гуманізму?

2. Які наукові відкриття і винаходи сприяли поширенню і розвитку ренесансної культури?

3. Назвіть характерні риси ренесансної культури.

4. Хто такі титани Відродження?

5. Назвіть головні причини кризи та занепаду ренесансної культури.

6. Розкрийте сутність поняття “Ренесанс в українській культурі ”.

7. Чому колегія в Острозі вважається осередком ренесансної культури в Україні ?

8. Розкажіть про українське друкарство ренесансної доби.

9. У чому, на Вашу думку , полягає значення і вплив ренесансної культури для України ?

Література: 54; 7; 56; 24; 20; 37; 27; 35; 64; 50.