Семінар 6. Духовні пошуки української культури в хіх ст.

1. Формування української інтелігенції та її культуротворча місія.

2. Розвиток освіти та науки в Україні у другій половині ХІХ ст.

3. Народницький напрям в українській художній культурі (література, драматургія, театр, музика, образотворче мистецтво).

Питання для самостійного опрацювання

1. Роль інтелігенції в національно-культурному відродженні України першої половини ХІХ ст.

2. Осередки національно-культурного відродження в Україні та їх провідні діячі.

3. Заклади освіти в Україні та їх вплив на розвиток освіти, науки і техніки.

4. Досягнення в галузі науки і техніки у другій половині ХІХ ст.

5. Українські меценати, їхня роль у збереженні та поширенні української культурної спадщини у кінці ХІХ – початку ХХ ст.

6. Культурницький П’ємонт на західноукраїнських землях.

7. Соціально-побутовий та соціально-психологічний напрям в українській літературі. І. Нечуй-Левицький, О. Кобилянська, Панас Мирний.

8. М. Коцюбинський, Леся Українка, І. Франко – визначні постаті української класичної літератури.

9. Формування українського модерного театру. В. Винниченко. О. Олесь.

10. Архітектурні стилі в Україні кінця ХІХ – на початку ХХ ст.

11. Український живопис кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Література: 11; 61; 24; 62; 28; 43; 49; 67; 70.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Готуючись до першого питання, необхідно осмислити історичні умови, в яких починався процес формування української інтелігенції, проаналізувати різні точки зору вчених щодо її виникнення та початку національного відродження в Україні. Зокрема, проаналізувати характер діяльності української інтелектуальної еліти у першій половині ХІХ ст. та її значення. Далі проаналізуйте діяльність української інтелігенції в умовах національно-духовного тиску з 60-х років ХІХ ст. (Валуєвський циркуляр, Емський акт). Важливо назвати створені у цей період осередки національно-культурного відродження України та їх провідних діячів, на конкретних прикладах показати, у чому полягав вплив прогресивної інтелігенції на цей процес. У висновку необхідно розкрити сутність поняття „Український П’ємонт” та підкреслити значення об’єднання зусиль інтелігенції України у справі духовного відродження.

Вивчаючи друге питання, необхідно з’ясувати причини проведення реформ у галузі освіти у другій половині ХІХ ст., а також розкрити їх сутність; показати, які заклади початкової, середньої й особливо вищої освіти з’явилися в Україні, як вони сприяли розвиткові науки та техніки. Проаналізуйте значення розвитку освіти для України у цей період та його особливості, зокрема, мови навчання та зростання чисельності освічених людей. Наведіть конкретні приклади.

У розгляді третього питання потрібно зосередити увагу на тому, що розвиток української літератури, театру, музичного мистецтва в цей період мав виняткове значення для всієї української культури. На прикладах творчості українських письменників слід показати еволюцію літератури від засад критичного реалізму (Марко Вовчок, С.Руданський, Ю. Федькович) до висвітлення соціально-побутової тематики (Панас Мирний, О.Кобилянська, І.Карпенко-Карий) та проблем особистісного буття людини (Леся Українка, М.Коцюбинський, І.Франко, М.Старицький).

Слід також зосередити увагу на високому рівні розвитку українського музичного та образотворчого мистецтва. Ідеєю національного відродження була пройнята творчість українських композиторів С. Гулака-Артемовського, П. Ніщинського, М. Аркаса, М. Лисенка, художників М. Пимоненка, Ф. Красицького, А. Куїнджі, О. Мурашка, І. Труша, М. Бойчука та інших. Слід підкреслити, що українська художня культура рубежу віків спиралася на найкращі традиції культурного розвитку попередніх часів, була пов’язана з народними традиціями і реалістично відображала всі тенденції культурного розвитку свого народу, хоча в деяких ланках художньої творчості спостерігаються елементи елітаризму (І. Їжакевич, П. Забіла, Г. Семірадський, С. Крушельницька тощо) Підсумовуючи, зверніть увагу на копітку роботу українських меценатів, спрямовану на поширення у народному середовищі досягнень культури та збереження культурної спадщини українських митців, появу народних домів і клубів, заснування музейної та бібліотечної справи.

Завершуючи розгляд теми семінару, слід зробити висновок: головним здобутком духовних пошуків українського народу у ХІХ – початку ХХ ст. стала поява пройнятої народними інтересами інтелігенції, яка всупереч тискові з боку імперської влади відчула національну єдність та спромоглася відродити самобутню царину духовного життя свого народу; розвиткові української культури цього періоду, особливо рубежу віків, притаманні закономірні явища, характерні для будь-якої європейської національної культури, а тому класична українська культура стає невід’ємною частиною культури європейської та світової.