Тема 3. Злочинна діяльність як об’єкт криміналістичного вивчення Питання

1. Поняття злочинної діяльності.

2. Криміналістичні аспекти вивчення злочинної діяльності.

3. Методи вивчення злочинної діяльності.

Методичні вказівки з вивчення теми

Студенти опрацьовують найбільш актуальні та проблемні питання з теми. Вони повинні знати наукові основи і тактичні особливості злочинної діяльності, що пов’язана з порушенням податкового законодавства. Форму активного ставлення людини до навколишнього світу, творчий, суспільно –корисний характер діяльності.

Метою індивідуального заняття є з’ясування думки окремих студентів. Одо дискусійних питань теми, зокрема, щодо проблем співвідношення злочинної діяльності та діяльності з розкриття і розслідування злочинів.

Завдання до самостійної роботи

Підготувати реферативні повідомлення на теми:

1. Зміст і основні елементи злочинної діяльності.

2. Злочин як суспільно – небезпечне діяння.

3. Сутність професійної злочинної діяльності.

Набуття практичних вмінь та навичок:

З метою поглибленого засвоєння матеріалу студентам рекомендується відшукати у періодичних виданнях співвідношення криміналістики і фінансової сфери.

Окрім того, студентам запропоновано самостійно дослідити взаємодію криміналістики і теорії оперативно-розшукової діяльності, співвідношення криміналістики з природничо-технічними науками, а саме, головне простежити зв’язок криміналістики з кримінально-процесуцальним правом на всьому шляху її розвитку, адже процесуальний закон є формою реалізації криміналістичної техніки та слідчої тактики в методиці розслідування конкретних видів злочинів.

Список рекомендованої літератури:

Основний

Див. список основної літератури для всіх тем.

Додатковий

1. Авер’янова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учеб. − М.,1999.

2. Андреев И.С., Грамович Г.И., Порубов Н.И. Криминалистика. − Минск, 1997. Разд. І.Гл.2.

3. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3-х т. − М., 1997. − Т. 2. Гл.8.

4. Зотов Б.Л. Идентификация в криминалистике. − М., 1973.

5. Колдин В.Я. Идентификация и ее роль в установлении истины по уголовным делам. – М., 1969.

6. Колдин В.Я. Идентификация при расследовании преступлений. − М., 1978.

7. Колмаков В.П. Методология судебной идентификации. – Киев, 1970.

8. Колмаков В.П. Идентификационные действия следователя. − М, 1977.

9. Корухов Ю.Г. Криминалистическая диагностика в расследовании преступлений. − М., 1998.

10. Потапов С.М. Принципы криминалистической идентификации // Сов. государство и право. − 1940. − № 1. − С. 66—81.

11. Салтевський М.В. Криміналістика: Підруч. У 2-х т. − Харків: Основа, 1999. − Ч.1.

12. Салтевский М.В. Идентификация и установление групповой принадлежности. − Xарьков, 1965.

13. Салтевский М.В. Идентификация и информация // Правоведение. − 1965. − №З. − С. 84-90.

14. Салтевский М.В. Криминалистика в современном изложении юристов. − Xарьков, 1996. Гл. 5.

15. Сегай М.Я. Криминалистическая идентификация и особенности ее применения в отдельных видах криминалистической экспертизы. − Киев, 1959.

16. Сегай М.Я. Методология судебной идентификации. − Киев, 1970.

17. Шевченко Б.Й. Теоретические основы трассологической идентификации в криминалистике. − М., 1975.

Модуль ІІ. Криміналістична техніка