Грибкові та паразитарні захворювання шкіри

Передача збудників грибкових захворювань здійснюється від хворої людини або тварини, а також через предмети хворого: головні убори, рукавиці, білизну, іграшки, книги, гребінці, ножиці, машинки для стрижки волосся та ін. Зараженню грибками сприяють подряпини, ранки, тріщини та інші пошкодження шкіри. Здорова шкіра перешкоджає проникненню грибків у глибокі її шари.

Найбільш поширеним грибковим захворюванням у дітей є трихофітія (від грецьк. trichos – волосся, рhуtоп – рослина). Це захворювання в побуті називають стригучим лишаєм. Джерелом хвороби є людина та її речі, якими вона користувалася. Деякі різновиди передаються від тварин (коні, рогата худоба, собаки, коти). Хворіють переважно діти. Інкубаційний період – від кількох днів до півтора місяця.

При захворюванні уражається шкіра, а також волосиста частина голови та нігті. На шкірі, найчастіше всього обличчя, шиї і рук, утворюються різко обмежені рожево-червоні плями, які сверблять, збільшуються до периферії і зливаються між собою. Зворотний розвиток їх іде від центру й супроводжується злущуванням.

На голові ушкоджується як шкіра, так і волосся. Грибки проникають у волосяні мішечки, а звідти у волосся, яке втрачає свій блиск, стає матовим, легко ламається. Шкіра ураженої частини голови покривається сірувато-білими лусочками. При ураженні нігтів у їх товщині утворюються сіруваті або жовтуваті плями. Нігті втрачають свій блиск, стають ламкими, розшаровуються. При своєчасному і правильному лікуванні трихофітія повністю проходить, а ріст волосся в уражених місцях відновлюється.

Дитину, хвору або з підозрою на трихофітію, потрібно негайно ізолювати. Всім дітям, контактним з хворим, провести обстеження і огляд лікарем. Виявлених хворих ізолюють і лікують одночасно. Приміщення, в яких знаходилися хворі, а також їх речі підлягають ретельній хімічній дезінфекції. Перехворілих дітей допускають у дитячий колектив тільки після трьохразового негативного аналізу на грибок.

Короста – хвороба, зумовлена проникненням під верхній шар шкіри рук, ніг, а іноді і тулуба коростяного кліща. Зараження коростою виникає при тісному контакті з хворими, їх одягом, білизною, іграшками. Запліднена самка кліща під верхнім шаром шкіри робить звивисті ходи і протягом усього свого життя (6-8 тижнів) відкладає до 50 яєць, які дозрівають через 3-4 дні. Із яєць вилуплюються личинки, які просвердлюють шкіру і виходять на її поверхню, укуси личинок спричиняють свербіння і розчухування. Іноді при цьому може попадати вторинна гнійна інфекція. Улюблені місця коростяного кліща – кисті рук, між пальцями, на згинальних поверхнях суглобів, внизу живота.

Хворого коростою негайно ізолюють від оточуючих. Усі його речі (натільна і постільна білизна) кип'ятяться, а одіяла, матраци, подушки, верхній одяг підлягають хімічній дезінфекції або провітрюються протягом 10-12 днів. Хворі допускаються в дитячий колектив тільки після повного видужання. Профілактика корости – дотримання правил особистої гігієни, своєчасне виявлення та ізоляція хворих.