- •Методичний посібник
- •Протокол № ______________
- •Передмова
- •Розділ і історія землеустрою та кадастру
- •Розділ іі основи землеустрою та кадастру
- •2.1 Наукові основи землеустрою
- •2.1 Земля, як природне тіло
- •2.1.1 Класифікація грунтів
- •2.1.2 Таксономічні одиниці каасифікації
- •3.1. Генетичні горизонти та їх символіка
- •2.1.2. Морфологічні ознаки генетичних горизонтів
- •2.1.3 Родючисть грунту
- •2.1.1. Природно-сільськогосподарське районування (зонування) земель
- •2.1.2. Оцінка якості земель
- •Показники економічної оцінки земель
- •Шкала часткової оцінки земель за агрогрупами грунтів по зернових культурах
- •Шкала загальної оцінки земель за агрогрупами грунтів по ріллі
- •2.2. Просторовий базис
- •2.2.1.Адсміністративно - територіальні утворення
- •2.2.2. Цільове використання землі
- •23. Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, землі оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, землі історико-культурного призначення
- •Щодо використання земель у зонах ризику(на гірських та передгірних річках)
- •Щодо використання земель у зонах ризику(на рівнинних і низинних річках)
- •Грошова оцінка земель
- •Правові основи землеустрою
- •3.1. Структура державного керування земельними ресурсами
- •Технічні основи землеустрою та кадастру
- •Геодезія та картографія, обмінні файли
- •Містобудівна документація
- •4.3 Державний земельний кадастр
- •4.3.1 Кадастрове зонування
- •4.4 Оцінка земель
- •4.5 Документація із землеустрою
- •На загальнодержавному та регіональному рівні:
4.4 Оцінка земель
Відповідно до Закону України „Про оцінку земель”, залежно від мети та методів проведення, оцінка земель поділяється на такі види: - бонітування ґрунтів; - економічна оцінка земель; - грошова оцінка земельних ділянок.
Оцінка земель проводиться на основі принципів: законності, додержання законів України, інших нормативно-правових актів у сфері оцінки земель; єдності методологічного та інформаційного простору у сфері оцінки земель; безперервності процесу оцінки земель; доступності використання даних з оцінки земель; рівності перед законом суб'єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель.
Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.
Бонітування ґрунтів
Дані бонітування ґрунтів є складовою частиною державного земельного кадастру та є основою проведення економічної оцінки сільськогосподарських угідь і враховуються при визначенні екологічної придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур, а також втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Бонітування ґрунтів - це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах.
Бонітування ґрунтів проводиться відповідно до державних стандартів, норм і правил, а також інших нормативно-правових актів на землях сільськогосподарського призначення та лісового фонду. Бонітування ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 7 років і проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.
Бонітування ґрунтів проводиться за 100-бальною шкалою. Вищим балом оцінюються ґрунти з кращими властивостями, які мають найбільшу природну продуктивність. Економічна оцінка землі - оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва у сільському та лісовому господарствах і як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі.
Економічна оцінка земель проводиться відповідно до державних стандартів, норм і правил, а також інших нормативно-правових актів на землях сільськогосподарського призначення незалежно від форм власності. Економічна оцінка земель сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5-7 років.
Основна відмінність економічної оцінки землі від бонітування ґрунтів полягає в тому, що бонітування вивчає ґрунт як природне тіло, без врахування економічних умов ведення сільськогосподарського виробництва. Воно встановлює відносну придатність ґрунтів за основними чинниками природної родючості для вирощування сільськогосподарських культур, забезпечує виділення груп ґрунтів, які підлягають економічній оцінці. Економічна ж оцінка відображає відмінності в якості земель з точки зору економічної родючості при досягнутому рівні інтенсивності землеробства. Вона проводиться з урахуванням природних та економічних умов виробництва, затрат праці на одержання сільськогосподарської продукції, місця розташування ділянок, пунктів реалізації продукції, промислових центрів, шляхів сполучення.
Грошова оцінка земель
Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання. Нормативно-правові акти з проведення оцінки земель, які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:
- визначення розміру земельного податку; -визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; - визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; - визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; - розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше як один раз у 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог Закону України „Про оцінку земель”, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні", а також інших нормативно-правових актів та національних стандартів.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: - відчуження та страхування земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності; - застави земельної ділянки відповідно до закону; - визначення інвестиційного вкладу в реалізацію інвестиційного проекту на земельні поліпшення; - визначення вартості земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності, у разі якщо вони вносяться до статутного фонду господарського товариства; - визначення вартості земельних ділянок при реорганізації, банкрутстві або ліквідації господарського товариства (підприємства) з державною часткою чи часткою комунального майна, яке є власником земельної ділянки; - виділення або визначення частки держави чи територіальної громади у складі земельних ділянок, що перебувають у спільній власності; - відображення вартості земельних ділянок та права користування земельними ділянками у бухгалтерському обліку відповідно до законодавства України; - визначення збитків власникам або землекористувачам у випадках, встановлених законом або договором; - рішення суду. У всіх інших випадках грошова оцінка земельних ділянок може проводитися за згодою сторін та у випадках, визначених цим та іншими законами України. Державна рєстрація земельних ділянок – це правова сторона земельного кадастру. Вона забезпечує дотримання недоторканості земельного фонду країни й охорону прав власників та землекористувачів на надані їм в установленомсу порядку землі.Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.
.Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.
Облік кількості та якості земель відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь за їх природними властивостями та набутими властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення ґрунтів.
Основними документами обліку кількості та якості земель є звіти, які подаються щорічно на 1 січня і 1 липня. Зміст звітних даних та порядок їх подання визначається у формах державної звітності: 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем.
Форма 6-зем містить інформацію про наявність і розподіл земель за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності.
Форма 6а-зем, 6б-зем характерезують наявність відповідно зрошуваних і осушених земель та їх розподіл за власниками землі, землекористувачами та угіддями.
Форма 2-зем розрахована для інформації, згрупованої за ознаками земель, що перебувають у власності і користуванні. Звіт складається інженерами-землевпорядниками сільських, селищних, рад, районних міських адміністрацій і подаються до районного та міського відділу земельних ресурсів. За цими даними складаються звіти районних та міських відділів земельних ресурсів і подаються до обласного управління земельних ресурсів. Дані по областях подаються до Державного комітету по земельних ресурів де складається Національний звіт, який відображає стан використання земельних ресурсів країни і подається до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента та Державного Комітету статистики.