Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
вступ, розділ 1.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
10.11.2018
Размер:
1.6 Mб
Скачать

Розділ I Основні поняття та визначення в системі електрозв’язку

1.1. Інформація, повідомлення, сигнали.

Ми весь час маємо справу з системою.

Система – це сукупність елементів, що утворюють єдине ціле. Об’єднання проходить по певному признаку, по сукупній дії.

Система – це сукупність об’єктів, функціонування яких визначається певною метою або представляє пізнавальний процес.

Мета – визначається задачами, які розв’язує система, а степінь пристосованості системи до розв’язання поставленої задачі характеризується ефективністю (кількісна характеристика якості функціонування).

По своїй природі системи поділяються на

а) технічні :

- прості (праска, двигун);

- складні (штучні супутники);

б) фізичні – оточуюча природа;

в) біологічні – сердечна система;

г) економічні;

д) адміністративні і т. п.

По цільовому функціонуванню технічні системи поділяються на інформаційні, енергетичні, технологічні.

Кібернетична модель системи має вигляд :

Джерело

Системи передачі

Споживач

→ потік інформації, енергії, речовини.

Інформаційні системи здійснюють передачу і перетворення інформації. Характеризуються: точністю перетворення і передачі інформації, пропускною здатністю, швидкістю передачі інформації.

Енергетичні – виробництво, передача, перетворення енергії. Характеризується ККД, потужністю.

Технологічні – транспортування, зміна форми, характеристик речовини. Характеризується витратою матеріалів, енергією, якістю, чистотою і т. п.

Довільну макромодель системи можна зобразити схемою:

завада

втрати

вхід вихід

втрати

Очевидно, що кожну систему можна розглядати як матрицю М, що перетворює вектор вхідних сигналів в вектор вихідних .

= М (1)

(1) представляє систему рівнянь (взагалі кажучи, не лінійну, що пов’язує вхідні сигнали, завади та всю сукупність вихідних).

Функціональна схема системи електрозв’язку має вигляд

U(t) S(t) X(t) V(t)

Джерело

повідомлень

Передавач

Лінія зв’язку

Приймач

Споживач

W(t)

Джерело завад

Об’єктом передачі в будь-якій системі є повідомлення, що несе інформацію U(t). Воно створене в джерелі повідомлень. Повідомлення може бути неперервним (голос, звук, музика) або дискретним письмовим текстом (буквами, цифрами). Створене повідомлення U(t) в передавачі обробляється специфічним чином до створення сигналу S(t), зручного для транспортування. В телефонії звуковий тиск перетворюється в електричний струм, що пропорціональний тиску. В телеграфії проводиться кодування інформації в повідомлення з допомогою таблиць відповідності буква-цифра → код 0, 1.

Лінія зв’язку – це середовище, в якому проходить передача інформації від передавача до приймача.

В телефонії – це пара проводів, коаксіальний кабель, хвилевод.

В системі радіозв’язку – область простору, де розповсюджуються радіохвилі.

В процесі передачі сигнал спотворюється завадами W(t). Тому приймач приймає не сигнал S(t), а спотворений X(t) – і відновлює наскільки можливо інформацію, що передавалася. Як правило, в приймачу проводяться операції в оберненій послідовності ніж ті, що проводились в передавачі.

Слід відрізняти близькі значення інформація, повідомлення, сигнал.

Інформація – роз’яснення, висловлювання – це новини про оточуючий нас світ, які ми отримали внаслідок взаємодії з ним.

Повідомлення – форма подачі інформації за допомогою умовних знаків, букв, цифр, слів і т. п. У телеграфії – це текст. У розмові – послідовність звуків.

Сигнал – це процес зміни з часом фізичного стану якогось об’єкту, що служить перенощиком інформації. Сигнал це матеріальний носій інформації. Це звук, світло, струм, тиск, колір речовини і т. п. Поширення сигналів на основі електромагнітного поля являється найбільш швидким, адже швидкість близька до max V = C, тому часто застосовується. Джерелом та одержувачем інформації може бути людина.

Канал електрозв’язку – це сукупність технічних пристроїв та програмних засобів, які забезпечують передавання первинних повідомлень від джерела до споживача. В залежності від типу сигналу та середовища його поширення, розрізняють канали: телефонні, телеграфні, телевізійні та радіомовлення, кабельні тощо.

Канали неперервні – транспортують неперервні сигнали.

Дискретні канали – розповсюджують дискретні сигнали.

Змішані – дискретно-неперервні та неперервно-дискретні.

Часто канали використовуються для одночасної передачі кількох повідомлень від А до Б. тому біля джерела повідомлення встановлюються пристрої ущільнення інформації, а на приймальному кінці – пристрої розділення інформації.

Для здійснення всіх перелічених процесів у системах електрозв’язку використовуються генератори сигналів заданої форми, перетворення, зміна параметрів яких і служить для передачі повідомлень.