3.Розвиток життя в кайнозойську еру

Кайнозойська ера розпочалась близько 65 млн. років тому і триває досі. У ній виділяють палеогеновий, неогеновий та антропогеновий періоди.

Палеогеновий період закінчився 25 млн. років тому. Клімат був теплий. За цей час з’явилися бурі водорості, майже всі сучасні порядки покритонасінних, ряди птахів та ссавців. Палеогеновий період поділяють на палеоценову, еоценову та олігоценову епохи.

Палеоценова епоха була найтеплішою і найвологішою. На суходолі переважали дерев’янисті покритонасінні, голонасінні та папороті. З’являються представники сучасних рядів хижих, гризунів і зайцеподібних. З’являються бурі водорості. Вимирають хрящові риби. Адаптувалися кісткові риби, а саме променепері.

Еоценова епоха мала сухий клімат. У цей час утворилися степові простори. Також хоботні, предки сучасних носорогів та коней, свиней і бегемотів. У Північній Америці з’явилися предки сучасних верблюдів та лам.

У цей час існував нині вимерлий особливий ряд хижих копитних. Деякі з них дали початок зубастим китам. З цієї епохи відомо понад 80 родин птахів із 12 сучасних рядів. У степах були поширені велетенські хижі безкілеві птахи діатрими.

Олігоценова епоха характеризується суворішим кліматом. З цієї епохи відомо більшість сучасних рядів птахів, серед яких були велетенські нелітаючі форми, наприклад фороракос, що досягав триметрової висоти. Тривала адаптація копитних та хоботних, хижих та інших рядів. Частина хижих опанувала водойми і дала початок ластоногим. Відомі представників вузьконосих та широконосих мавп.

Наприкінці палеогенового періоду утворилися Альпи, Піренеї, гори Греції, Криму, Кавказу, Гімалаї та Анди. Вимерло багато груп рослин і тварин.

Неогеновий період характеризується завершенням утворення сучасних гірських масивів. З’явились більшість сучасних родин покритонасінних, комах, молюсків, птахів і ссавців. В Північній Америці з’являються хоботні, в Європі та Азії - гіпаріон. Людей віком 4-5 млн. років знайдено в Східній Африці. Їх назвали австралопітеки. Наприкінці періоду підвищилась горотворча активність.

Антропогеновий період складається з двох епох - плейстоценової та сучасної або голоценоваї.

Плейстоценова епоха- час формування флор і фаун. На Австралійському континенті з’явилися першозвірі. У Північній Америці повністю вимерли копитні та багато інших груп тварин. Великі простори Північної півкулі були зайняті тундрою, основу яких складали трав’янисті покритонасінні, мохи та лишайники. Із ссавців для тундри характерні лемінги, північний олень та вівцебик, а також мамут, шестиногий носоріг, печерний ведмідь. Близько 1,7 млн років тому вимерли австралопітеки. Приблизно в цей час у Східній Африці від невідомих предків з’явилась Людина прямоходяча, яка застосувала деякі знаряддя праці й уміла користуватись вогнем. Різні географічні популяції дістали назви пітекантропів, синантропів та ін. Всі вони вимерли не пізніше ніж 300 тис. років тому. Саме в цей час з’являється вид Людина розумна. Він мав два підвиди: неандертальці та кроманьйонці.

Голоценова епоха – час розселення кроманьйонців по всьому світові та формування людських рас. У цей час розпочинається активна господарська діяльність людини. Приблизно 5-6 тис. років тому утворюються перші держави і міста, а в ХІХ столітті формуються промислові комплекси.