- •I. Предмет і завдання вікової фізіології та шкільної гігієни.
- •Предмет і завдання вікової фізіології та шкільної гігієни
- •Організм як єдине ціле. Єдність організму і навколишнього середовища
- •Гомеостаз і регуляція функцій в організмі
- •II. Ріст і розвиток дитячого організму
- •Поняття про ріст і розвиток дитячого організму
- •Періоди розвитку організму
- •Ріст і пропорції тіла на різних етапах розвитку
- •III. Вікові особливості опорно-рухового апарату
- •Загальні відомості про опорно-руховий апарат. Частини скелету і їх розвиток
- •Будова кістки: 1 — остеон; 2 — компактна кістка; 3 — губчаста кістка; 4 — артерія; 5 — вена; 6 — мозковий канал
- •Форми кісток
- •Форми кісток
- •Скелет людини
- •Череп новонародженого: 1 — велике тім’ячко; 2 — мале тім’ячко
- •Відділи хребта I — шийний (7 хребців); II — грудний (12 хребців); III — поперековий (5 хребців); IV — крижовий (5 зрослих хребців); V — крижово-куприковий (3-4 зрослі хребці).
- •Формування вигинів хребта
- •Грудна клітка
- •Грудна клітка: 1 — легеня, 2 — ручка грудини, 3 — тіло грудини; 4 — мечоподібний відросток; 5 —серце; 6 — діафрагма; 7 — селезінка; 8 — шлунок; 9 — печінка; 10 — реберні хрящі.
- •Додатковий скелет
- •Кістки кисті 1 — горохоподібна; 2 — тригранна; 3 — півмісяцева; 4 — човноподібна; 5 — велика трапецієподібна; 6 — мала трапецієподібна; 7 — головчаста; 8 — гачкувата.
- •Статеві відмінності у будові таза Таз чоловіка — зверху, таз жінки — знизу. 1 — сіднична кістка; 2 — лобкова кістка; 3 — клубова кістка; 4 — тазовий вхід; 5 — лобковий симфіз.
- •Скелет вільної нижньої кінцівки
- •Кістки стопи 1 — надп’яткова; 2 — човноподібна; 3 — проміжна клиноподібна; 4 — медіальна клиноподібна; 5 — латеральна клиноподібна; 6 — кубоподібна; 7 — п’яткова.
- •М’язова система. Будова і функції м’язів
- •Типи м’язових волокон:
- •Будова і скорочення м’язів
- •Класифікація скелетних м’язів
- •Сила і витривалість м’язів. Динамічна і статична робота м’язів
- •Вікові особливості швидкості, точності виконання рухів
- •Особливості реакції організму на фізичні навантаження у різні вікові періоди
- •Поняття про втому
- •Порушення опорно-рухового апарату у дітей та підлітків
- •Вигини хребта (зліва фізіологічні, справа — патологічні)
- •Патологічний вигин хребта вбік внаслідок хвороби остеоартриту (ерозії міжхребцевих дисків)
- •IV. Фізіологія нервової системи, її вікові особливості. Вища нервова діяльність, її становлення в процесі розвитку Загальна будова нервової системи. Будова нервових клітин
- •V. Вікові особливості крові та кровообігу
- •Кров і її значення
- •Функції крові
- •Червоний кістковий мозок (скануюча електронна мікроскопія, збільшення у 340 раз) Склад крові
- •Будова і робота серця. Його вікові особливості
- •Будова серця
- •Серцевий цикл
- •Чсс у стані спокою залежно від віку
- •Система кровообігу
- •Шляхи кровопостачання
- •Велике і мале кола кровообігу
- •Портальна система печінки
- •Портальна система печінки:
- •Коронарна система
- •Кровопостачання серця
- •Рух крові по судинах. Поняття про пульс та кров'яний тиск
- •Кров’яний тиск у стані спокою у різні вікові періоди (типові дані)
- •Анемія та її профілактика
- •Нормальна кров (зліва) та кров при залізодефіцитній анемії (справа) під скануючим мікроскопом Вікові особливості реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження
- •Зміна пульсу у дітей шкільного віку після фізичного навантаження
- •Оцінка реакції артеріального тиску на фізичне навантаження (за б.В.Єфімовим)
- •VI. Вікові особливості органів дихання
- •Загальна будова дихальної системи
- •Загальна будова системи органів дихання
- •Дихання
- •Повітроносні шляхи
- •Гортань
- •Надгортанник Листоподібний хрящовий клапан, який закриває вхід у гортань під час ковтання, запобігаючи потраплянню їжі та рідини у дихальні шляхи. 1 — надгортанник; 2 — їжа; 3 — гортань.
- •Трахея і бронхи
- •Бронхіальне дерево Легені
- •Альвеоли (дихальні міхурці):
- •Газообмін у легенях
- •М’язи, що беруть участь у виконанні дихальних рухів: 1 — зовнішні міжреберні м’язи; 2 — м’язи шиї; 3 — внутрішні міжреберні м’язи; 4 — м’язи живота.
- •Дихальні рухи та зміни тиску в легенях і плевральній порожнині (атмосферний тиск становить 760 мм. Рт. Ст.)
- •Регуляція дихання
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Гуморальна регуляція дихання
- •Особливості регуляції дихання в дитячому віці
- •Гігієнічне значення повітряного середовища в приміщенні
- •Основні гігієнічні стандарти щодо навчальних приміщень
- •Теоретичні відомості
Класифікація скелетних м’язів
М’язи розрізняють за різними ознаками: положенням в тілі людини, формою, функціями, відношенням до суглобів, місцем прикріплення та іншими ознаками. Проте найбільше практичне значення мають класифікації м’язів за формою іфункціями, які вони виконують.
За формою м’язи розрізняють довгі, короткі, широкі і колові. Довгі м’язи розміщені переважно на кінцівках, короткі — між окремими хребцями і ребрами, широкі — на тулубі, а колові — навколо отворів (ока, рота та ін.). У людини також є м’язи веретеноподібної, квадратної, ромбоподібної, трикутної, пірамідальної, зубчастої та інших форм. Отже, форма м’язів є дуже різноманітною і вона тісно зв’язана із їх функціями.
За функціями м’язи розрізняють згиначі, розгиначі, відвідні, привідні, піднімачі, пронатори (обертають кінцівку до середини), супінатори (обертають кінцівку назовні) тощо.
Сила і витривалість м’язів. Динамічна і статична робота м’язів
Сила м’яза вимірюється максимальною напругою, яку м’яз може розвинути в умовах ізометричного скорочення. Сила м’яза в значній мірі залежить від анатомічних, механічних, фізіологічних, психічних та інших факторів. В цілому чим більше м’яз містить волокон, чим він товстіший, тим м’яз сильніший. Чим м’яз довший, тим на більшу відстань він може підняти певний тягар.
Для сили м’яза важливе значення також має характер прикріплення м’яза до кісток і точка прикладання сили. Встановлено, що м’яз площиною поперечника 1 см2 може виявити силу, що дорівнює 8-10 кг. Якби всі м’язи людини скоротилися одночасно, то загальна сила сягала б 25 т. Сила м’язів різко зростає у 13-15 років і поступово зростає до 25-26 років.
М’язи виконують два види роботи. Перший вид м’язової роботи — рух, тобто переміщення тіла в просторі або частин тіла відносно одна одної — це динамічна робота. Другий вид роботи, яку виконують скелетні м’язи, полягає в утриманні частин тіла у певному положенні (стоячому, сидячому тощо). Цим забезпечується відповідна поза тіла і протидія зовнішнім силам, які намагаються цю позу змінити — це статична робота м’язів. Тобто виконуючи таку роботу м’язи не стають коротшими, а лише напружуються. При статичній роботі м’язи перебувають у тривалому напруженні, але не змінюють свого положення в просторі.
Формування м’язів відбувається в основному у внутрішньоутробний період. Після народження окремі м’язові групи ростуть нерівномірно. У немовлят насамперед розвиваються м’язи, що забезпечують смоктання, м’язи живота, діафрагма. Через незрілість центральної нервової системи скелетні м’язи новонародженого перебувають у спонтанній руховій активності. Під кінець першого року життя у зв’язку з повзанням і початком ходіння помітно ростуть м’язи спини і кінцівок.
Динамічні м’язи закладаються раніше статичних і в перше десятиліття життя розвиваються швидше. Статичні м’язи у дітей розвиваються і ростуть повільніше динамічних, тому дітям важче, ніж дорослим довго зберігати правильне положення тіла при стоянні, сидінні, наприклад, під час уроків. У зв’язку з цим вони значно частіше потребують зміни положення тіла. Еластичність м’язів дітей теж значно більша, ніж у дорослих.
В період статевого дозрівання (12-16 років), поряд із подовшанням трубчастих кісток, інтенсивно подовжуються і сухожилля м’язів. М’язи в цей час стають довгими і тонкими, а підлітки мають вигляд довгоногих і довгоруких. В цілому маса м’язів за весь період росту дитини збільшується у 35 разів, більше, ніж всіх інших органів. В 2-3 роки маса м’язів складає 23% маси тіла, у 15 років — 32,6%, в юнацькому віці у хлопців — 44,2% від маси тіла.
Найпізніше розвивається витривалість — здатність людини до тривалого виконання розумової або фізичної діяльності без зниження ефективності. Витривалість дітей дошкільного періоду є дуже низькою (особливо це стосується статичної роботи). Інтенсивне зростання витривалості до динамічної і статичної роботи спостерігається в 11-12 років. У 17-19 років витривалість школярів становить 85% рівня дорослої людини. Максимальне значення витривалості спостерігається в 25-30 років.
Ступінь розвитку, сили та витривалість м’язів у різних людей неоднакові, оскільки залежить від особливостей конституції, статі, професії, віку та інших факторів. Наприклад, сила м’язів у чоловіків більша, ніж у жінок; у похилому віці — менша, ніж у молодому. У дорослих людей до 50 років м’язи майже не змінюються, однак потім починається атрофія їх волокон. У людей похилого віку маса м’язів зменшується іноді до 30% ваги тіла. Також знижуються їх сила і витривалість.