Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори_NEW_экзаменhjgbkui_(обновлені 2009рік).doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
08.11.2018
Размер:
489.47 Кб
Скачать

36.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.

Девіантна поведінка - це вчинок, дія лю­дини (групи осіб), що не відповідає нормам та очікуванням, які офіційно встановлені або фактично склалися у даному суспільстві (культурі, субкультурі, групі)

Розрізняються три головних підходи у визначенні девіантної поведінки: по-перше, девіантність може розумітись, як поведін­ка, що порушує встановлені норми; по друге, девіантність розглядається, як порушення прав людини; нарешті, девіантність тлумачиться, як соціальна конструкція, тобто явище, що створюється.

Функції девіантної поведінки:1) девіантна поведінка підтверджує культурні цінності та норми:люди керуються певними цінностями, що впо­рядковують їх життя. Однак, будь-які цінності та норми обов'язково передбачають свою протилежність, а це і є девіантна поведінка. 2)реаікція на девіантність уточнює межі морального: вважаючи окремих людей девіантними, суспільство розмежовує те, що має бути, та те, чого бути не повинно.

3) реакція на девіантність сприяє соціальному об'єднанню: звичайна реакція людей на істотний рівень девіантності є спільним обуренням. Тим самим люди підтверджують соціальні та моральні зв'язки, що їх об'єднують.

4)девіантна поведінка штовхає до реалізації соціальних змін: девіантні люди зсувають межі можливого для сус­пільства, пропонуючи альтернативи існуючому стану речей та штовхаючи суспільство до змін. Те, що сьогодні розуміється як девіація, завтра обер­тається нормою: згадаємо лише будь-яку релігію.

Делінквентна поведінка- це порушення будь-яких формальних норм. делінквенти оцінюють своє реальне "я" менш позитивно, особливо у частині, що стосується моральних, особистіспих, соціальних та сімейних компонент. постійні невдачі,призводять делінквентів до зани­ження почуття власної цінності, що й спричиняє делінквентність як альтер­нативу звичайній поведінці. Делінквенти характеризуються не досить високим рівнем вирішення проблемних ситуацій, тобто вони досить погано уявляють собі її наслідки.

Злочинність - це соціальний та мов­ний конструкт: соціальний тому, що саме суспільство безпосередньо бере участь у створенні сьогоднішнього образу злочинності; мовний же тому, що певні стійкі суспільні уявлення зберігаються в мові.

Біологічні пояснення

кримінальні типи можна пізнати за формою черепа. Інший популярний метод- це спадкові чинники. Одна з пізніших теорій розрізняла , що девіантна поведінка залежить від тілесної будови тіла.

Психологічні пояснення

Можуть пояснити у ліпшому випадку тільки деякі аспекти злочину. Деякі люди («психопати», мандрівники, азартні гравці) можуть бути готові вкинутись у якусь злочинну авантюру, але не з меншою ймовірністю вони шукатимуть нагоди докласти своїх сил та енергії в суспільно прийнятний спосіб.

Соціологічні пояснення

Суть злочинності залежить від інституції суспільства. Девіантна поведінка може розцінюватись такою в одному суспільстві, а в іншому – ні.

Диференційна асоціація (Е.Г.Сазерленд)

Злочинна д-ть засвоюєтьсямайже так само, як і така, що не суперечить закону, і що вона спрямована на ті самі потреби і цінності. Індивіди стають правопорушниками через свою пов*язаність з людьми. Що є носіями кримінальних норм.

Теорія ярликів (теорія стегматизації)

Людині «навішують ярлик». Але в той же час , і навішування ярликів призводить до девіантної поведінки.