1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

2. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

3. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

1. Частина 1 коментованої статті визначає загальне правило про дію цивіль­но-правових актів в часі: вони регулюють відповідні цивільно-правові відноси­ни з дня набрання ними чинності.

Порядок набрання чинності законом передбачається ст. 94 Конституції Ук­раїни. Вона встановлює, що закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не ра­ніше дня його опублікування. Відповідно до Регламенту Верховної Ради Украї­ни від 27 липня 1994 р. закони України мають публікуватися державною та ро­сійською мовами в офіційних виданнях Верховної Ради України: «Відомостях Верховної Ради України» впродовж ЗО днів, у газеті «Голос України» — 5 днів. Ця публікація розглядається як офіційна. Саме з нею пов'язується набрання чинності законами України.

Указом Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нор­мативно-правових актів і набрання ними чинності» від 10 червня 1997 р. (з на­ступними змінами і доповненнями) визначаються загальні правила оприлюд­нення нормативно-правових актів в Україні. Так, закони України, інші акти Вер­ховної Ради, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніше як у 15-денний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих видан­нях, до яких належать: «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України» та газета «Урядовий кур'єр». Акти Верховної Ради України, Прези­дента України, Кабінету Міністрів України можуть в окремих випадках бути офіційно оприлюднені по телебаченню і радіо. Офіційному оприлюдненню нор­мативно-правових актів передує включення їх до Єдиного державного реєстру нормативних актів із зазначенням присвоєного їм реєстраційного номера.

Публікація нормативно-правових актів у інший спосіб, в тому числі опублі­кування в інших друкованих виданнях, допускається тільки після їх офіційного оприлюднення.

Слід зазначити, що з 1 січня 1993 р. в Україні запроваджена обов'язкова дер­жавна реєстрація нормативно-правових актів, що видають міністерства, інші органи державної виконавчої влади, органи господарського управління та конт­ролю, які стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер. Ця реєстрація здійснюється Міністерством юстиції Ук­раїни відповідно до Указу Президента України «Про державну реєстрацію нор­мативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від З жовтня 1992 р.

2. Частина 2 цієї статті закріплює положення, яким не передбачається зво­ротна дія актів цивільного законодавства у часі (правило про зворотну силу за­кону).

Норми ЦК, інших актів цивільного законодавства поширюються тільки на відносини, що виникли після набрання чинності цими нормами. У коментованій статті продубльоване положення, закріплене в ст. 58 Конституції України, за якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність. Таке меха­нічне запозичення конституційної норми не можна визнати вдалим, оскільки вона більшою мірою розрахована на застосування інституту кримінальної та ад­міністративної або іншої публічної відповідальності. Що ж стосується регулю­вання цивільних правовідносин, то традиційно зворотна сила закону допуска­лася як окремий виняток, прямо передбачений в законі. Фактично такий підхід закріплений у Прикінцевих та перехідних положеннях.

3. Частина 3 коментованої статті регламентує так звані «триваючі» відноси­ни, тобто такі, які виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодав­ства, який втратив чинність, але права і обов'язки зберігаються і після набрання чинності новим актом цивільного законодавства. До таких «триваючих» прав і обов'язків, що продовжують існувати, або до прав і обов'язків, що виникли вже після набрання чинності новими актами цивільного законодавства, мають зас­тосовуватися положення цих актів.

4. Законодавець відмовився від прийняття спеціального закону про порядок зведення в дію ЦК України, як це було при прийнятті ЦК УРСР 1963 р.

Особливості застосування норм ЦК та інших актів цивільного законодавства у перехідний період передбачаються у окремому розділі ЦК «Прикінцеві та пе­рехідні положення».